Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №260/5387/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5387/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 24 червня 2024 року по 28 червня 2024 року: з 31 липня 2024 року по 06 серпня 2024 року та перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини з 02 липня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 06 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум; 2) зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 24 червня 2024 року по 28 червня 2024 року, з 31 липня 2024 року по 06 серпня 2024 року та перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини з 02 липня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 06 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 28 січня 2023 року по 27 грудня 2024 року. 08 червня 2023 року позивач під час захисту Батьківщини потрапив під артилерійський обстріл та внаслідок розриву снаряду отримав численні поранення, після чого перебував на стаціонарному лікуванні. Проте під час проходженням позивачем стаціонарного лікування йому не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 24.06.2024 по 28.06.2024, з 31.07.2024 по 06.08.2024 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 02.07.2024 по 31.07.2024, з 06.08.2024 по 06.09.2024. Позивач звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди. У відповідь відповідач повідомив позивача про те, що станом на дату виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 23.12.2024 року підтвердних документів, які характеризують періоди перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення ОСОБА_1 до медичної роти військової частини не надходило. Всі додані підтвердні документи до заяви ОСОБА_1 від 05.03.2025 року були передані до ординатора медичної роти військової частини НОМЕР_2 . Після видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 буде здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди до кінця квітня 2025 року за наявності відповідного фінансування. Оскільки виплати у квітні так і не було, представник позивача звернулася із запитом до відповідача щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 , відповідь начальника фінансово-економічної служби від 28 травня 2025 року №3-38/3/88 надійшла на електронну пошту представника позивача 29 травня 2025 року, згідно даної відповіді, права на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн ОСОБА_1 не набув. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що діагнози позивача не пов`язані з захистом Батьківщини та отриманим 08.06.2023 тяжким пораненням, а пов`язані з проходженням військової служби. Вказане повністю нівелює міркування позивача щодо права на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168. Тобто позивач взагалі не має права на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 в розмірі 100 000 грн. з 24.06.2024 до 28.06.2024; з 31.07.2024 до 06.08.2024 та з 06.08.2024 до 06.09.2024, через відсутність причинно-наслідкового зв`язку між отриманим 08.06.2023 тяжким пораненням і перебуванням на стаціонарному лікуванні з 24.06.2024 до 28.06.2024; з 31.07.2024 до 06.08.2024 та у відпустці за станом здоров`я з 06.08.2024 до 06.09.2024.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що відповідач взагалі не бере до уваги довідку ВЛК в/ч НОМЕР_4 від 09 жовтня 2024 року, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): наслідки травми обох колінних суглобів (08.06.2023): застарілого розриву медіального меніска, пошкодження медіальної колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу, розриву медіального меніска правого колінного суглоба, операції - резекції заднього рога медіального меніска обох колінних суглобів (26.06.2024, 01.08.2024) у вигляді посттравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу ІІ (другої) стадії, лівого колінного суглоба стадії з больовим синдромом при фізичних навантаженнях, нестабільністю лівого колінного суглоба з помірним порушенням функції обох нижніх кінцівок. Поранення, травма, так, пов`язані із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми №76 від 06.07.2023).

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у спірний період позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.12.2024 № 363 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (згідно Алгоритму дій посадових осіб стосовно військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби від 21.11.2024 року №4087-ІХ направляються для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_6 ) у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_7 (по стройовій частині) від 21.01.2025 № 22 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_7 .

Згідно довідки №76 від 06.07.2023 солдат ОСОБА_1 08 червня 2023 року одержав вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої стінки грудної клітини, в ділянці правої лопатки, правої половини грудної клітини. Множинні травми бічної стінки живота праворуч. Правобічний пневмоторакс. За обставин під час захисту Батьківщини, близько 04:55 години під час ведення наступальних дій в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області військовослужбовець потрапив під артилерійський обстріл та внаслідок розриву снаряду отримав численні поранення. Під час отримання поранення перебував у засобах індивідуального захисту, не знаходився в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного спяніння.

Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 09 жовтня 2024 року №1697/7239, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): наслідки MBT (08.06.2023) вогнепальних осколкових множинних непроникаючих поранень грудної клітки з дефектом м`яких тканин та переломом правої лопатки, пневмотораксу зправа, операцій (08.06.2023) ПХО вогнепальних ран, дренування правої плевральної порожнини за Бюлау; (12.06.2023) -повторна хірургічна обробка ран грудної клітки з накладанням швів на рани у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців грудної клітки, консолідованого вогнепального перелому правої лопатки з незначним порушенням функції дихання та незначним порушенням функції правої верхньої кінцівки. (194.0, Y89.1). Наслідки травми обох колінних суглобів (08.06.2023): застарілого розриву медіального меніска, пошкодження медіальної колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу, розриву медіального меніска правого колінного суглоба, операції резекції заднього рога медіального меніска обох колінних суглобів (26.06.2024, 01.08.2024) у вигляді посттравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу II (другої) стадії, лівого колінного суглоба I стадії з больовим синдромом при фізичних навантаженнях, нестабільністю лівого колінного суглоба з помірним порушенням функції обох нижніх кінцівок. Поранення, травма, так, пов`язані із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми №76 від 06.07.2023). Травма, поранення відноситься до тяжких згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затверджених Наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 року.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 28 червня 2024 року №875/3487 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що останній потребує відпустку для лікування після захворювання на 30 днів, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: стан після операції (26.06.2024) артроскопічної парціальної резекції заднього рога медіального меніска лівого колінного суглобу з приводу його застарілого розриву з тимчасовим порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 06 серпня 2024 року №1052/5278 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що останній потребує відпустку для лікування після захворювання на 30 днів, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: стан після операції (01.08.2024) артроскопічної парціальної резекції заднього рога медіального меніска лівого колінного суглобу з приводу його застарілого розриву з тимчасовим порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1924 у період з 31.07.2024 по 06.08.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №1549/330 у період з 24.06.2024 по 28.06.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні.

Позивач 21.02.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату додаткової грошової винагороди за час лікування та перебування у відпустці для лікування.

Листом від 07.03.2025 №3-38/2/4283 відповідач повідомив про те, що станом на дату виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 23.12.2024 року, підтвердних документів, які характеризують періоди перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення ОСОБА_1 до медичної роти військової частини не надходило. Всі додані підтвердні документи до заяви ОСОБА_1 від 05.03.2025 року були передані до ординатора медичної роти військової частини НОМЕР_2 . Після видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 буде здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди до кінця квітня 2025 за наявності відповідного фінансування.

Представник позивача звернулася із адвокатським запитом щодо нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 .

Листом від 28.05.2025 №3-38/3/8836 відповідач повідомив про те, що згідно із наданою інформацією від медичної роти військової частини НОМЕР_2 (яка безпосередньо займається опрацюванням підтвердних медичних документів), та відповідно до доданих документів до заяви ОСОБА_1 від 21.02.2025 року (вх. №639/3-37 від 05.03.2025 року): - виписний епікриз №1549/330 - Основний діагноз: застарілий комбінований (горизонтально-клаптеподібний) розрив заднього рога медіального меніска, сивоніл лівого колінного суглоба. - виписний епікриз №3991 - Основний діагноз: гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатньості. Гіпертонічна хвороба II ст. - виписний епікриз №3991 - Основний діагноз: ураження заднього рогу медіального меніска у зв`язку зі старим розривом або ушкодженням. - довідка ВЛК №1052/5278 від 06.08.2024 року - Захворювання, так пов`язане з проходженням військової служби. - довідка ВЛК №875/3487 від 28.06.2024 року - Захворювання, так пов`язане з проходженням військової служби. Відповідно до вищенаведеної інформації, права на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень ОСОБА_1 не набув.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Тобто норми постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також

- таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

Відповідно до пункту 2-1 вказаної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.

У подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

Пунктом 1.1. Загальні положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 6.11 Положення постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Пунктом 21 визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (21.1.)

Відповідно до пункту 21.5. постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочиннихугруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 9 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 15 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Повертаючись до обставин даної справи, спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 24 червня 2024 року по 28 червня 2024 року, з 31 липня 2024 року по 06 серпня 2024 року та перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини з 02 липня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 06 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року.

Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, у тому числі за період лікування досліджувалося Верховним Судом, зокрема у постанові від 27 серпня 2025 року у справі № 280/7364/23. У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000,00 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також Верховний Суд виснував, що предметом доказування у таких справах має бути з`ясування (у сукупності): за якій конкретний період позивач не отримав належні йому грошове забезпечення та додаткову винагороду; чи перебував він у спірний період на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); якщо перебував на лікуванні, то з яких причин - зокрема, чи було це пов`язано з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини; чи проходив він у такому випадку саме стаціонарне лікування; чи перебував він після тяжкого поранення у відпустках за станом здоров`я за висновками (постановами) військово-лікарської комісії; та чим це все підтверджується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відсутні.

Постанова КМУ № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Так, судом, що довідкою про обставини травми від 06.07.2023 № 76 підтверджено, що позивач 08 червня 2023 року одержав вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої стінки грудної клітини, в ділянці правої лопатки, правої половини грудної клітини. Множинні травми бічної стінки живота праворуч. Правобічний пневмоторакс. За обставин під час захисту Батьківщини, близько 04:55 години під час ведення наступальних дій в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області позивач потрапив під артилерійський обстріл та внаслідок розриву снаряду отримав численні поранення. Під час отримання поранення перебував у засобах індивідуального захисту, не знаходився в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння.

В подальшому позивач згідно з медичними документами перебував на стаціонарному лікуванні у спірні періоди: з 31.07.2024 по 06.08.2024 (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №1924), з 24.06.2024 по 28.06.2024 (виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №1549/330).

Крім того, позивач перебував у відпустці для лікування після захворювання за період з 02 липня 2024 року по 31 липня 2024 року та з 06 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року, що підтверджується довідками військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 28 червня 2024 року №875/3487 та від 06 серпня 2024 року №1052/5278.

Судом встановлено, що згідно вищевказаних довідок діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує право позивача на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 тис. за спірні періоди, з огляду на те, що діагнози позивача не пов`язані із захистом Батьківщини та отриманим 08.06.2023 тяжким пораненням, а пов`язані із проходженням військової служби.

Однак у матеріалах справи міститься також довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 09 жовтня 2024 року №1697/7239, якою встановлений причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Поранення, травма, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Зокрема відповідно до вищевказаної довідки встановлено наслідки травми обох колінних суглобів (08.06.2023): застарілого розриву медіального меніска, пошкодження медіальної колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу, розриву медіального меніска правого колінного суглоба, операції резекції заднього рога медіального меніска обох колінних суглобів 26.06.2024, 01.08.2024 (у зв`язку з якими позивачу і було надано відпустки за період з 02.07.2024 по 31.07.2024 та з 06.08.2024 по 06.09.2024) у вигляді посттравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу II (другої) стадії, лівого колінного суглоба I стадії з больовим синдромом при фізичних навантаженнях, нестабільністю лівого колінного суглоба з помірним порушенням функції обох нижніх кінцівок.

Вказаною постановою ВЛК визначено, що травма, поранення відноситься до тяжких згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затверджених Наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 року та пов`язана із захистом Батьківщини.

Суд вважає, що відповідачем недоцільно проігноровано подану позивачем довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 09 жовтня 2024 року №1697/7239, якою встановлений причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Поранення, травма, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Хоча в ході судового розгляду судом було встановлено розбіжність у довідках військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 28.06.2024, 06.08.2024 та від 09.10.2024 щодо встановленого причинного зв`язку захворювання, однак, на переконання суду, ігнорування постанови ВЛК від 09.10.2024, якою встановлено, що травма позивача відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини призведе до порушення законного права позивача на належне грошове забезпечення як військовослужбовця.

Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом від 19 березня 2026 року у справі № 600/367/24, що для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення.

Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 «у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини» охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізацій.

У цій справі позивач отримав поранення 08.06.2023 під час захисту Батьківщини, що підтверджено довідкою № 76 від 06.07.2023. При цьому довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 від 09 жовтня 2024 року №1697/7239 встановлено наслідки травми обох колінних суглобів (08.06.2023): застарілого розриву медіального меніска, пошкодження медіальної колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу, розриву медіального меніска правого колінного суглоба, операції резекції заднього рога медіального меніска обох колінних суглобів 26.06.2024, 01.08.2024 (у зв`язку з якими позивачу і було надано відпустки за період з 02.07.2024 по 31.07.2024 та з 06.08.2024 по 06.09.2024) у вигляді посттравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу II (другої) стадії, лівого колінного суглоба I стадії з больовим синдромом при фізичних навантаженнях, нестабільністю лівого колінного суглоба з помірним порушенням функції обох нижніх кінцівок.

Вказані обставини свідчать, що діагнози, з якими позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці у спірні періоди є наслідками перенесеної травми від 08.06.2023. Отже, таке лікування є лікуванням у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Оскільки висновком ВЛК підтверджено прямий зв`язок травми із захистом Батьківщини, а захворювання, стаціонарне лікування та відпустка для лікування цього захворювання є прямим наслідком цієї травми, підстава для виплати додаткової збільшеної винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 зберігається протягом усього періоду лікування. Відмовляти в такій виплаті лише через те, що поточний медичний діагноз формулюється як «захворювання», а не «травма», є формальним підходом, що суперечить суті норми - адже причинно-наслідковий зв`язок з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини встановлений постановою ВЛК від 09 жовтня 2024 року.

Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв`язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, вирішальним для виплати додаткової винагороди є встановлення ВЛК причинного зв`язку такого поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, що прямо передбачено Постановою КМУ № 168 та має бути підтверджено відповідними медичними документами.

Суд звертає увагу, що Постанова КМУ № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.

Отже, лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сукупність поданих позивачем документів, підтверджують право позивача на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та відпустці у зв`язку з наслідками поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 24 червня 2024 року по 28 червня 2024 року, з 31 липня 2024 року по 06 серпня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 06 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 24 червня 2024 року по 28 червня 2024 року, з 31 липня 2024 року по 06 серпня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 06 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович