Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №728/2870/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 728/2870/25 Головуючий у 1 інстанції Ріхтер В. В.

Провадження № 33/4823/235/26

Категорія - – ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Кінебаса О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кінебаса О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 30 жовтня 2025 року, в 00 год. 21 хв., по вул. Г. України, 35 у м. Бахмач Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Кінебас О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження в справі. В обґрунтування скарги посилається на те, що клопотання про відкладення розгляду справи він подав за три години до судового засідання, а тому ігнорування місцевим судом того факту, що захисник фізично не міг бути присутнім у двох судах одночасно (навіть в режимі ВКЗ), та розгляд справи за відсутності як особи, що притягається до відповідальності, так і її адвоката, є прямим порушенням права ОСОБА_1 на захист, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.268 КУпАП. Апелянт вважає, що намагання суду першої інстанції обґрунтувати порушення процесуальних прав особи необхідністю дотримання її ж права на розгляд справи протягом розумного строку, виглядає таким, що очевидно суперечить ст.6 Конвенції. Щодо технічної неможливості ознайомлення з матеріалами справи в «Електронному суді» вказує на те, що враховуючи, що справи про адміністративні правопорушення не підлягають обов`язковому скануванню та доведенню до електронного суду, у захисника були підстави вважати, що справа в системі відсутня. Звертає увагу на упередженість суду та порушення суддівської етики, оскільки суддя у мотивувальній частині постанови дозволив оціночні судження особистого характеру, зазначивши, що ОСОБА_1 «соромить статус військовослужбовця та ставить у незручне становище свою матір». Також вказує, що ОСОБА_1 як на момент підготовки до судового розгляду, так і безпосередньо в день засідання, проходив службу в зоні бойових дій, внаслідок чого захисник до останнього моменту не знав, чи зможе ОСОБА_1 взяти участь у засіданні особисто або дистанційно. Крім того, у зв`язку з виконанням бойових завдань ОСОБА_1 та його захисник були позбавлені можливості провести розмову для детального обговорення обставин справи та вироблення стратегії захисту, яка в свою чергу, неможлива без попереднього ознайомлення з матеріалами справи. Якби суд задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи, сторона захисту мала б реальну можливість надати документальні докази проходження ОСОБА_1 служби та безпосередньої участі у бойових діях, які могли бути отримані та передані адвокату лише після виготовлення їх частиною та відновлення стійкого зв`язку з ОСОБА_1 . Вказує, що відмова суду у виготовленні копій матеріалів справи призвела до обмеження права на захист, оскільки навіть станом на день подання апеляційної скарги захисник досі не ознайомлений з матеріалами справи належним чином.

У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши пояснення захисника Кінебаса О.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497926 від 30.10.2025, ОСОБА_1 , 30 жовтня 2025 року, в 00 год. 21 хв., по вул. Г. України, 35 у м. Бахмач Чернігівської області, керував автомобілем «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб на іноземній реєстрації під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години. З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 постійно запитував працівників поліції про причину його зупинки, на що неодноразово отримував відповідь: керування ТЗ у комендантську годину та керування авто на іноземній реєстрації. Незважаючи на отриману відповідь, ОСОБА_1 така відповідь не влаштовувала. Під час спілкування поліцейські виявили у водія явні ознаки алкогольного сп`яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився в категоричній формі. При цьому, працівником поліції було роз`яснено водію наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, після чого поліцейський склав відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол, ознайомив з його змістом, від підпису у протоколі та надання пояснень водій відмовився.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не зверталася і матеріали справи таких не містять.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, на думку апеляційного суду, є слушними.

Як убачається з матеріалів справи, вона була розглянута місцевим судом у відсутності ОСОБА_1 та його захисника при наявності клопотання адвоката Кінебаса О.М. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю в засіданні по справі №751/5860/24, розгляд якої призначено на 13:00 год 20.01.2026 в Чернігівському апеляційному суді. Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1 .

Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови місцевого суду.

Так, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді було поновлене апеляційним судом.

ОСОБА_1 та його захисник належним чином викликані в судове засідання до апеляційного суду, де захисник надав детальні пояснення по суті справи та докази на підтвердження своїх доводів. Крім того, інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв кваліфікований юрист - адвокат Кінебас О.М.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Кінебаса О.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний