Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №521/20492/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/678/26

Номер справи місцевого суду: 521/20492/25

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 – адвоката Кавацюк О.В.,

правопорушника ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_3 – адвоката Риженка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кавацюк Оксана Володимирівна, на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року у справі про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрито, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Із матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2024 року, о 17 год. 00 хв., у м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип - кут Євгена Танцюри 33, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті, не надав перевагу в русі для завершення маневру через перехрестя та скоїв зіткнення з транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_3 порушив вимоги п. 16.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 26 лютого 2026 року, за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Кавацюк О.В., як власник другого автомобіля Kia Sportage, подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.25-26). Також апелянтом до апеляційної скарги було додано клопотання про виклик та допит в якості свідків поліцейських з Управління патрульної поліції в Одеські області: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , для надання ними пояснень

У судовому засіданні, призначеному на 23.03.2026 року о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кавацюк О.В. підтримали заявлене клопотання про виклик свідків.

Щодо вищезазначеного клопотання, то апеляційний суд не вбачає за доцільне у виклику та допиту у судовому засіданні в якості свідків поліцейських з Управління патрульної поліції в Одеські області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки вищезазначені поліцейські не були свідками вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), а прибули на місце скоєння ДТП дорожньо-транспортної пригоди для фіксації її обставин, а тому у задоволенні такого клопотання суд відмовив.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, 12 листопада 2024 року о 17 год. 00 хв. у м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип - кут Євгена Танцюри 33, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті, не надав перевагу в русі для завершення маневру через перехрестя та скоїв зіткнення з транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_3 порушив вимоги п. 16.5 ПДР.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучені:

- схема ДТП, на якій зафіксовано ділянку дороги, на якій сталась ДТП; напрямок руху транспортних засобів, місце ДТП, розташування транспортних засобів після зіткнення транспортних засобів, що узгоджується з відомостями, викладеними протоколі. Схема підписана учасниками пригоди без зауважень; (а.с.2);

- пояснення водія ОСОБА_1 про те, що вона рухалась по вул. Гайдара (колишня назва), з лівим поворотом на вул. Ген. Петрова (колишня назва), на зелений сигнал світлофору, пропускаючи машини, які завершали поворот на право з вул. Гайдара на вул. Ген Петрова (а.с. 3);

- пояснення водія ОСОБА_3 , в яких останній зазначив, що рухаючись по вул. Танцюри (теперішня назва вулиці Ген. Петрова) на перехресті вул. Івана та Юрія Лип (теперішня назва вулиці Гайдара) на зелений сигнал світлофора, посеред перехрестя з лівої сторони в його авто заїхав автомобіль марки КІА, НОМЕР_2 . Одночасно зазначив, що рухався на зелений сигнал світлофора. (а.с. 4).

При дослідженні в судовому засіданні апеляційної інстанції відеозапису з автореєстратора, наданого ОСОБА_3 до Хаджибейського районного суду м. Одеси, чітко вбачається, що водій ОСОБА_3 дотримувався ПДР, а саме: зупинився перед перехрестям вул. Танцюри та вул. Івана та Юрія Лип, після того як йому включився зелений сигнал світлофору та з увімкненим лівим поворотником, останній виїхав на перехрестя зазначених вулиць, пропускаючи зустрічний для нього рух автомобілів та ОСОБА_1 . Водночас, ОСОБА_1 не надавши ОСОБА_3 закінчити проїзд перехрестя, допустила зіткнення з автомобілем Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 . Тим самим ОСОБА_1 порушила п. 16.5 ПДР.

При цьому суд наголошує, що ОСОБА_1 , не переїжджала через перехрестя, як стверджує адвокат Кавацюк О.В. в апеляційній скарзі, а стояла до перехрестя, тобто не починала рух через перехрестя.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як у сукупності, так і окремо, враховуючи наявний в матеріалах справи відеозапис подій, який був здійснений водієм ОСОБА_3 відеореєстратором, пояснення учасників ДТП, їх представників, дані, які визначені в схемі ДТП: рух та місце зіткнення транспортних засобів, розташування транспортних засобів після ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що мало місце порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б надали змогу піддати сумніву правомірність поведінки іншого водія ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 16.5 ПДР України у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

Враховуючи характер, місце та розташування транспортних засобів внаслідок ДТП, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 навіть за наявності дозволеного сигналу світлофору мала можливість уникнути зіткнення, надавши ОСОБА_3 закінчити маневр.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 перед початком руху мав об`єктивну змогу бачити транспортний засіб Kia Sportage, не розпочинати рух чи зупинитися та надати можливості транспортному засобу Kia Sportage, оскільки спростовуються відеозаписом з авто реєстратора, який знаходиться в матеріалах справи.

Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови суду при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, які будучи проаналізованими, не викликають сумнівів у наявності в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кавацюк Оксана Володимирівна, залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда