Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №490/11624/23 — Миколаївський апеляційний суд

24.03.26

22-ц/812/724/26

Провадження № 22-ц/812/724/26 Суддя першої інстанції Черенкова Н.П.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 березня 2026 року м. Миколаїв Справа № 490/11624/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання – Коростієнко Н.С.,

за участі позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачів – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2026 року, повне судове рішення складено 16 грудня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Черенкової Н.П., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , звернулись до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом та проходячи військову службу на посаді старшого розвідника військової частини НОМЕР_1 , 11 червня 2023 року близько 13:30 год, керуючи автомобілем Јеep Grand Cherokee реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині проспекту Героїв України в напрямку від вул. Київське шосе до пров. Парусного, в районі будинку № 4, в порушення вимог правил дорожнього руху, допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля із задньою частиною автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , що стояв перед регульованим пішохідним переходом на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору, в результаті чого пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За даним фактом Головним управлінням національної поліції України у Миколаївській області 11 червня 2023 почато досудове розслідування кримінального провадження № 12023150000000290 за частиною 2 статті 286 КК України, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості.

У вказаному кримінальному провадженні потерпілою визнана донька загиблої ОСОБА_6 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Остання понесла витрати на поховання матері у сумі 16 952 грн та спорудження надгробного пам`ятника у сумі 29 500 грн.

Внаслідок дій ОСОБА_4 , автомобіль марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був пошкоджений, сума завданих внаслідок пошкодження збитків становить 280 411.20 грн.

В результаті злочину вчиненого ОСОБА_4 , ОСОБА_7 підлягають відшкодуванню витрати на поховання ОСОБА_6 у сумі 16 952 грн та спорудження надгробного пам`ятника загиблій ОСОБА_6 у сумі 29 500 грн, а всього 46 452 грн.

Вказана шкода спричинена з вини ОСОБА_4 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у зв`язку з чим таке відшкодування здійснюється МТСБУ.

Крім того, неправомірними діями ОСОБА_4 , пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу), було завдано майнової шкоди та прямих збитків автомобілю марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , які знаходяться в безпосередньому причинно- наслідковому зв`язку зі вказаними діями ОСОБА_4 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у зв`язку з чим таке відшкодування здійснюється МТСБУ.

Сума зазначених збитків відповідно до висновку експерта від 30 жовтня 2023 року № 23-3998 складає 280 411.20 грн. Сума, яку сплачено представником ОСОБА_3 за проведення вказаного автотоварознавчого дослідження складає 5 735.52 грн.

За таких обставин ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 286 146. 72 грн.

Посилаючись на викладене, позивачі просили суд стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 витрати на поховання ОСОБА_6 у сумі 16 952 грн та спорудження надгробного пам`ятника ОСОБА_6 у сумі 29 500 грн, а всього матеріальну шкоду на загальну суму 46 452 грн. Стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_3 майнову шкоду завдану пошкодженням автомобілю марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_3 у сумі 280 411.20 грн, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження від 30 жовтня 2023 року № 23-3998 у сумі 5 735. 52 грн, а всього матеріальну шкоду на загальну суму 286 146, 72 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 керував автомобілем Јеep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , який не був належним чином зареєстрований на території України та не мав іноземного страхового сертифікату «Зелена картка», що діяв на дату настання дорожньо-транспортної пригоди на території України, а отже, на МТСБУ не може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, який неправомірно використовувався чи недопущений до дорожнього руху на території України.

Підстави для стягнення страхового відшкодування за рахунок коштів МТСБУ відсутні, а тому МТСБУ не є належним відповідачем у даній справі, а за такого, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Не погодившись з рішення суду ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції застосував закон, який не діяв на момент виникнення спірних правовідносин

На цю дату скоєння ДТП відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі — Закон № 1961-IV). Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 02 березня 2024 року № 3720-IX (далі — Закон № 3720-IX) набрав чинності лише з 01 січня 2025 року, а Закон № 1961-IV втратив чинність саме з цієї дати.

Отже, на момент ДТП (11 червня 2023 року) Закон № 3720-IX не існував і не міг застосовуватися до спірних правовідносин.

Якби суд першої інстанції застосував належний закон — Закон № 1961-IV, — він мав би дійти висновку, що автомобіль Jeep Grand Cherokee є «наземним транспортним засобом» у розумінні пункту 1.5 статті 1 цього Закону, а отже, підпадає під дію Закону, включаючи статтю 41 про регламентні виплати МТСБУ.

Підпункт «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV покладає на МТСБУ обов`язок здійснити регламентну виплату у цій справі.

Суд першої інстанції послався на статтю 37 Закону України «Про дорожній рух», яка забороняє експлуатацію незареєстрованих транспортних засобів, і на цій підставі дійшов висновку, що Закон про ОСЦПВ не поширюється на автомобіль Jeep Grand Cherokee.

Заборона експлуатації незареєстрованого транспортного засобу є адміністративним обов`язком його власника (користувача). Порушення цієї заборони тягне адміністративну відповідальність для порушника, але не може слугувати підставою для позбавлення потерпілих права на відшкодування шкоди. Потерпілі — ОСОБА_1 та ОСОБА_3 — жодним чином не причетні до того, що ОСОБА_4 експлуатував незареєстрований та незастрахований автомобіль. Покладення наслідків протиправної бездіяльності заподіювача шкоди на потерпілих суперечить принципу справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України).

Суд першої інстанції поклав в основу рішення правовий висновок Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 742/554/19.

Постанова Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 285/3662/23 є пізнішою порівняно з постановою у справі № 742/554/19 і відображає актуальну правову позицію Верховного Суду. Суд першої інстанції був зобов`язаний врахувати цю позицію відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, проте не зробив цього.

Висновок суду першої інстанції про те, що МТСБУ є неналежним відповідачем, є похідним від помилкового застосування закону, який не підлягав застосуванню.

Відмова суду першої інстанції фактично створила «мертву зону»: заподіювач шкоди помер, його відповідальність не застрахована, а МТСБУ, на думку суду, також не зобов`язане здійснювати виплату. Добросовісний потерпілий повністю позбавлений будь-якого механізму відшкодування.

Навіть у контексті пункту 1.5 статті 1 Закону № 1961-IV автомобіль, ввезений на митну територію України для тимчасового користування та зареєстрований в іншій країні, прямо підпадає під визначення «наземного транспортного засобу». Більше того, незалежно від правового режиму ввезення, транспортний засіб фактично використовувався на дорогах загального користування, створював підвищену небезпеку у розумінні статті 1187 ЦК України, і його користувач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність — а саме ця обставина породжує обов`язок МТСБУ здійснити регламентну виплату відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.

На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 26 липня 2023 року старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області Одінцовим О.І. та прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Лайс М.В. складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023150000000290, внесеному до ЄРДР 11 червня 2023 року, за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Згідно вказаного вище обвинувального акту, старший солдат ОСОБА_4 підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем за контрактом та проходячи військову службу на посаді старшого розвідника військової частини НОМЕР_1 , 11 червня 2023 року близько 13:30 год, керуючи автомобілем Jeep Grand Cherokee реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині проспекту Героїв України в напрямку від вул. Київське шосе до пров. Парусного, в районі буд. 4 грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 8.7.3 (e), 10.1, 12.3, 12.4, 12.9(6), 13.1 ПДР України, які перебувають у прямому причинному наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, рухався в населеному пункті зі швидкістю понад 50 км/год, чим перевищив максимальну швидкість зазначену в пункті 12.4 ПДР України, перед зміною напрямку руху в ліву смугу руху транспорту, не переконався, що це буде безпечним, при виявленні перешкоди не знизив швидкості аж до повної зупинки, не врахував організацію дорожнього руху, а саме наявність світлофору на якому був увімкнений забороняючий сигнал, продовживши рух на забороняючий сигнал світлофора, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля із задньою частиною автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_5 , який стояв перед регульованим пішохідним переходом на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору, в результаті чого пасажир автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2025 року у справі № 490/7090/23 постановлено: кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023150000000290 від 11 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України - закрити у зв`язку зі смертю обвинуваченого; процесуальні витрати за проведення: судово – автотехнічної експертизи № СЕ – 19/115 – 22/8889 – ІТ, вартістю 1 912 грн 00 коп.; судово – автотехнічної експертизи № СЕ – 19/115 – 22/8891 – ІТ, вартістю 1 912 грн 00 коп.; судово транспортно – трасологічної експертизи № СЕ – 19/115 – 22/8888 – ІТ, вартістю 4 530 грн 72 коп.; судово – автотехнічної експертизи № 23 – 3428, вартістю 4 540 грн 62 коп. по даному кримінальному провадженню відповідно до статті 124 КПК України, підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого і закриття провадження у справі; речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Hyundai модель Accent», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 та зберігається на території Спеціального майданчику тимчасового утримання затриманих транспортних засобів при ГУ НП в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5 – повернути власнику; автомобіль марки Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент ДТП перебував у безпосередньому користуванні ОСОБА_4 та зберігається на території Спеціального майданчику тимчасового утримання затриманих транспортних засобів при ГУ НП в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5 - повернути ОСОБА_8 , яка є матір`ю померлого ОСОБА_4 ; цивільний позов представника потерпілих адвоката Титаренка Ю.О. – залишити без розгляду.

Власником автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_5 є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 .

За даними страхового полісу від 01 грудня 2022 року № ЕР-212300624 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС», за яким страхова сума за шкоду завдану майну визначена у розмірі 160 000 грн.

Згідно декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, автомобіль Јеep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_2 15 березня 2022 року ввезено на територію України для ОСОБА_9 як гуманітарна допомога.

Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України 28 травня 2025 року надано витяг з бази даних щодо перетинання державного кордону України, з якого вбачається, що автомобіль марки Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 15 травня 2022 року, під керуванням водія - ОСОБА_10 , в`їхав на територію України.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС № 4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області від 06 червня 2025 року, реєстраційні операції з автомобілем марки Jeep Grand Cherokee, номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , на території України не проводились.

На підтвердження розміру матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 позивачем надано висновок експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 жовтня 2023 року № 23-3998 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_5 , згідно з яким зазначений транспортний засіб відновлювати економічно недоцільно, а тому сума матеріального збитку власнику вказаного автомобіля прирівнюється до його дійсної ринкової вартості та складає 280 411.20 грн.

На підтвердження витрат ОСОБА_1 на поховання та встановлення пам`ятнику загиблій ОСОБА_6 позивачами надано; копію Договору - замовлення від 13 червня 2023 року № 369 ритуальних послуг на суму 9 500,00 грн, з доданими квитанціями про сплату; копію накладної ФОП «Волковицька» про вартість встановлення пам`ятника, яка складає 29 500,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб Jeep Grand Cherokee реєстраційний номер НОМЕР_2 не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів України, зареєстрований в іншій країні, але на нього відсутній іноземний страховий сертифікат «Зелена карта», а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо страхової виплати ОСОБА_3 за завдану позивачам майнову шкоду та МТСБУ не є належним відповідачем у цій справі.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах 1, 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При вирішенні спору між сторонами суд першої інстанції застосував норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 02 березня 2024 року № 3720-IX, який набув чинності з 01 січня 2025 року (далі Закон № 3720-IX), тоді як дорожньо-транспортна пригода сталася 11 червня 2023 року.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IX (далі – Закон № 1961-IX).

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частини 1 статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, з огляду на те, що спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з завданням майнової шкоди позивачу ОСОБА_3 внаслідок пошкодження його транспортного засобу транспортного засобу марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_5 у зв`язку з дорожньо-транспортною подією, що мала місце 11 червня 2023 року, то до спірних правовідносин підлягав застосуванню Закон № 1961-IX, норми якого діяли на зазначений час.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IX страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IX МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У даному випадку цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу позивача автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_5 , була застрахована на момент ДТП у ПрАТ «Страхова група «ТАС», поліс № ЕР-212300624 терміном дії 01 грудня 2023 року включно. Інший учасник ДТП страхового полісу не мав.

Підпункт «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України не містить будь-яких виключень щодо транспортного засобу, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність, зокрема, коли такий транспортний засіб не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Як встановлено матеріалами справи транспортний засіб Jeep Grand Cherokee реєстраційний номер НОМЕР_2 був доставлений з-за кордону 15 травня 2022 року як гуманітарна допомога Збройним Силам України під час збройної агресії російської федерації на територію України. Зазначений транспортний засіб не пройшов державну реєстрацію на території України, між тим цей транспортний засіб використовувався на території України для потреб ЗСУ, про що свідчить використання цього автомобіля військовим ЗСУ. Такий автомобіль підпадає під визначення легкового автомобілю за Правилами дорожнього руху України та за обставинами цієї справи, водій якого був учасником дорожнього руху.

Сам по собі факт відсутності реєстраційних операцій вказаного автомобіля на території України не виключає його експлуатацію на території України під час воєнного стану, оголошеного в країні.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 червня 2023 року близько 13:30 год, військовослужбовець ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Jeep Grand Cherokee реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині проспекту Героїв України в напрямку від вул. Київське шосе до пров. Парусного, в районі буд. 4 грубо порушив вимоги підпункту 2.3 «б», 8.7.3 (e), 10.1, 12.3, 12.4, 12.9(6), 13.1 ПДР України в результаті чого допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля із задньою частиною автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_3 , який стояв перед регульованим пішохідним переходом на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору, в результаті чого пасажир автомобіля марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а транспортний засіб ОСОБА_3 було пошкоджено. За висновками експертного дослідження від 30 жовтня 2023 року відновлюваний ремонт автомобіля ОСОБА_3 є економічно недоцільним, тобто транспортний засіб є фізично знищеним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну майну потерпілого ОСОБА_3 , не є тим випадком, на який розповсюджуються норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є помилковим.

Закон України «Про дорожній рух», за яким існує заборона щодо експлуатації незареєстрованих транспортних засобів, у цій справі не підлягає застосуванню, оскільки в даному випадку сам по собі факт не реєстрації транспортного засобу на території України не впливає на причини та наслідки ДТП.

В суді апеляційної інстанції було з`ясовано, що ОСОБА_3 після ДТП не звертався до МТСБУ, а відразу звернувся до суду з вказаним позовом. ПрАТ «Страхова група «ТАС», де застрахована відповідальність ОСОБА_3 в телефонному режимі відмовила у документуванні та прийнятті заяви про ДТП. Такі факти підтверджені й інформаційним листом ПрАТ «Страхова група «ТАС», що міститься в матеріалах справи. Разом з тим, ані Закон № 1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілої особи на отримання відшкодування або на задоволення позову.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_3 відповідно до приписів підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закон № 1961-IV має право на відшкодування майнової шкоди регламентної виплати з централізованих страхових резервів фондів МТСБУ.

Визначаючи розмір такої виплати апеляційній суд виходить із положень статті 9 Закону № 1961-IV щодо максимального розміру страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого, яка діяла на момент ДТП (11 червня 2023 року), а саме із суми 160 000 грн.

При цьому апеляційний суд також враховує, що після закриття кримінального провадження за фактом ДТП, автомобіль марки Hyundai модель Accent реєстраційний номер НОМЕР_6 , який за експертним дослідженням вважається фактично знищеним, позивачем ОСОБА_3 було знято з реєстраційного обліку у сервісному центрі МВС та рештки транспортного засобу було передано на металобрухт за 20 000 грн.

Отже, розмір майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача складає 140 000 (160 000 – 20 000) грн.

Позивач ОСОБА_3 також просив в рахунок майнової шкоди стягнути з МТСБУ 5 735.52 грн витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження № 23-3998 від 30 жовтня 2023 року. Між тим, апеляційний суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не звертався до МТСБУ з заявою про факт ДТП, тому відповідач був позбавлений можливості здійснити таке експерте дослідження при розслідуванні обставин ДТП. За такого, МТСБУ не повинно нести витрати за проведення експертного дослідження транспортного засобу позивача при обранні останнім звернення до суду з вказаним позовом без досудового врегулювання такого питання відповідачем.

З урахування зазначеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується тільки позивачем ОСОБА_3 та доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з вирішенням позовних вимог саме цього позивача, то оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 апеляційним судом на відповідність вимогам законності та обґрунтованості не перевірялось.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (пункт 4 частина 1 статті 376 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та без дотриманням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду першої інстанції позивачем ОСОБА_3 за частину своїх позовних вимог було сплачено судовий збір у розмірі 2 861.47 грн, за подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатив судовий збір у розмірі 4 292.21 грн.

За результатами перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу та позов в частині позовних вимог ОСОБА_3 було задоволено частково.

За такого, з МТСБУ на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 3 505.30 (1 405.12 + 2 100.18) грн.

Керуючись статтями 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2026 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 140 000 грн майнової шкоди, а також 3 505 грн 30 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 26 березня 2026 року