Додаткове рішення від 25 березня 2026 р. у справі №127/10955/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/10955/25

Провадження № 22-з/801/39/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Панасюк О. С.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 рокуСправа № 127/10955/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя – доповідач),

суддів Стадника І. М., Шемети Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Козюми Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Старого М. М. про постановлення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ грошового зобов`язання подружжя,

встановив:

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Старого М. М. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року задоволено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2025 року залишено без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ грошового зобов`язання подружжя скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ грошового зобов`язання подружжя відмовлено.

Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20 000 грн 00 к. скасовано і постановлено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у стягненні цих витрат.

В решті рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 грудня 2025 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9 084 грн 00 к. у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

16 березня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Старий М. М. звернувся до суду з заявою про постановлення додаткової постанови, за якою просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 20 000 грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Обґрунтовуючи заяву адвокат Старий М. М. зазначав, що ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 2 від 10 грудня 2025 року; актом надання правничої допомоги № 1 від 12 березня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 2 від 10 грудня 2025 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1.

20 березня 2026 року від представника ОСОБА_3 – адвоката Країла С. В. надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої вказаної статті до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої – шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі відмови у позові – на позивача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша, друга статті 15 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 – адвокатом Старим М. М. надано суду договір про надання правничої допомоги № 2 від 10 грудня 2025 року; акт надання правничої допомоги № 1 від 12 березня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 2 від 10 грудня 2025 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1.

Відповідно до акта надання правничої допомоги № 1 від 12 березня 2026 року адвокатом Старим М. М. були проведені такі роботи: надання правової допомоги у справі № 127/10955/25 на загальну суму 20 000 грн 00 к. згідно з договором № 2 від 10 грудня 2025 року.

З наданих документів встановлено, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги становив 20 000 грн 00 к.

Проаналізувавши надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу апеляційний суд вважає погоджені між ОСОБА_1 та адвокатом Старим М. М. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 к. завищеними та не співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також їх обсягом.

Зокрема апеляційний суд бере до уваги, що акт надання правничої допомоги № 1 від 12 березня 2026 року не містить деталізованого опису конкретних процесуальних дій, вчинених адвокатом (складання окремих заяв, клопотань, аналіз судової практики тощо), а містить лише загальне посилання на договір № 2 від 10 грудня 2025 року.

Крім того ця справа належить до категорії справ середньої складності, а написання апеляційної скарги у цій справі не потребувало дослідження чи аналізу нових доказів, тому що всі фактичні обставини вже були предметом розгляду судом першої інстанції, а правова позиція сторони позивача / відповідача залишилася незмінною та послідовною.

Також апеляційний суд враховує фактичну участь адвоката у судовому засіданні апеляційного суду 12 березня 2026 року.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року № 640/16093/21).

З урахуванням наведеного, послідовної правової позиції адвоката Старого М. М. під час розгляду справи в суді першої інстанції, яка повністю співпадала з його позицією при поданні апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції, що, відповідно, не потребувало значних зусиль та часу адвоката для представництва інтересів ОСОБА_1 щодо оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року в апеляційному порядку, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи заперечення представника ОСОБА_3 – адвоката Країла С. В. про неспівмірність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що обґрунтованим і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 10 000 грн 00 к, яка відповідатиме принципам розумності, справедливості та співрозмірності.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Старого М. М. задовольнити частково.

Постановити у справі додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач за первісним, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

(Повний текст судового рішення виготовлено 26 березня 2026 року).

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: І. М. Стадник

Т. М. Шемета