Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №740/1221/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1221/26

Провадження № 3/740/349/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Роздайбіди О.В., при секретарі Дьоміній Н.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, начальника дільниці ТОВ «ГК «Автострада», є особою з інвалідністю 3-ї групи,

за ч. 4 ст. 140 КУпАП,

встановила:

До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601774 від 27.02.2026, згідно з яким 19.01.2026 об 11:49 год на автомобільній дорозі 0-250230 2 км+800 м між селищем Лосинівка та с. Садове Ніжинський район, гр. ОСОБА_2 , будучи посадовою особою відповідальною за зимове утримання вищевказаної дороги, а саме начальником дільниці з експлуатаційного утримання ТОВ ГК «Автострада» порушив правила, норми і стандарти по забезпеченню безпеки дорожнього руху, а саме не ліквідував зимову слизькість на проїзній частині в термін відповідно вимог ДСТУ 3587:22, що стало супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу НОМЕР_1 Daewoo Lanos під керуванням ОСОБА_3 , та НОМЕР_2 Hyundai Tucson під керуванням ОСОБА_4 внаслідок ДТП пошкоджені транспортні засоби отримали пошкодження, а власники понесли матеріальні збитки, чим порушив вимоги розділу 6 ДСТУ 3587:2022, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.5 ПДР України – Участь підприємств, установ, організацій у забезп. безпеки дорож. руху.

Дії ОСОБА_1 майором Управління патрульної поліції в Чернігівській області Йовенко І.А. кваліфіковано за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що дороги поділяються на типи. Та, про явку вказано у протоколі, є дорогою місцевого значення відноситься до 3-ї категорії, він бачить накат сполошного снігу. Зазначив, що йому інкримінують порушення ДСТУ, однак працівниками поліції не визначалася товщина накату, не викликався представник для обстеження місця ДТП. Усі роботи підприємством виконуються згідно ДСТУ 3587:2022, по місцевим дорогам дозволяється сніговий накат 5 см, а ліквідація наслідків проводиться не пізніше 8 годин після кінця опадів.

До протоколу додано рапорт, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, копію пояснень ОСОБА_3 , копію схеми місця ДТП фото, копію наказу № 190/0 від 31 грудня 2024 року «Про організацію дорожньо-будівельних робіт», копію Ордера № 6 від 08.07.2025 року до Договору від 08.07.2025 № 6, відеозапис.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані, зокрема: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт».

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про дорожній рух» організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах органом державного управління автомобільними дорогами загального користування; на залізничних переїздах відповідними територіальними органами Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Частиною 4 статті 140 КУпАП передбачено, що порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 140 КУпАП).

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Згідно з п. 3 ст. 12 Закону «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Тобто, за ст. 140 КУпАП може бути притягненою до відповідальності лише службова або посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з положеннями Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 р., протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Із фото, доданого до протоколу, вбачається, що на дорозі має місце сніговий накат, водночас, чи допустима товщина такого накату на дорожньому покриві, не відомо, оскільки про це не вказано в акті обстеження. Крім того, в Акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі посилання на вимоги ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», які вже втратили чинність, так як при складанні протоколу, інспектор посилається на вимоги ДСТУ 3587:2022.

Отже, зважаючи на вимоги ДСТУ 3587:22, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які б у сукупності могли підтвердити факт вини, як відповідальної посадової особи за інкриміноване діяння, суду надано не було.

Крім того, слід зауважити, що ДТП за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про яку вказано в протоколі, була предметом судового розгляду та постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.02.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, через порушення водієм вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, що є частиною національного законодавства, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, ч. 4 ст. 140, 245, 247, 251, 252, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ухвалив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Роздайбіда