Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №766/3019/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/3019/26

н/п 1-кп/766/3421/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона дистанційно, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2025 року за №12025231080001501, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_3 , будучи достеменно обізнаним про те, що в Україні оголошено воєнний стан, 12.11.2025 року, перебуваючи по вул. Галицькій в с. Чорнобаївка, Херсонського району, Херсонської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, які були направлені на таємне викрадення офіційного документа - банківської картки, таємно для оточуючих викрав банківську картку Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у подальшому ОСОБА_3 , використовуючи вказану банківську картку, заволодів грошовими коштами потерпілої.

Так, ОСОБА_7 , переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період часу з 13.11.2025 по 14.11.2025 за допомогою NFC-чипу використав банківську картку Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_6 , для розрахунків у торгівельних закладах на власний розсуд, здійснюючи безконтактну оплату банківською карткою, за рахунок грошових коштів потерпілої ОСОБА_6 , внаслідок чого ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 5471 гривень 08 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_3 , переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законодавством порядку обігу та використання офіційних документів, шляхом вільного доступу, з метою отримання незаконного доступу до банківського рахунку, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав офіційний документ, а саме: банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_6 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України є електронним платіжним документом та офіційним документом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Також, ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року (справа №766/15854/25) за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням покарання у вигляді 2 років пробаційного нагляду, перебуваючи на пробаційному нагляді, на шлях виправлення не став, продовжуючи свої злочинні дії, переслідуючи прямий умисел спрямований на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, а саме положень ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР, згідно з якою обіг наркотичних речовин, включених до таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, здійснюється суб`єктами господарювання, лише за наявності в них ліцензій на здійснення відповідних видів діяльності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, при невстановлених обставинах, приблизно в кінці жовтня місяця 2025 року, більш точний час не встановлено, він перебував в одній із лісосмуг поблизу села Чорнобаївка, Херсонського району, Херсонської області, на загальнодоступній ділянці місцевості, виявив дикорослий кущ рослини роду Коноплі, з якого, шляхом відокремлення обірвав та привласнив гілочки з листями та верхівковими частинами, придбав речовину рослинного походження, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/122-26/170-НЗПРАП від 13.01.2026, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 10,473 г, який після придбання, зберігав за своїм місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події 07.01.2026, в період часу з 15 год. 55 хв. до 16 год. 08 хв., на відкритій ділянці місцевості біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Також, ОСОБА_3 , будучи достеменно обізнаним про те, що в Україні оголошено воєнний стан, 02.01.2026 року у вечірній час доби, більш точного часу не встановлено, перебуваючи біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, які були направлені на таємне викрадення чужого майна, таємно для оточуючих, шляхом відкриття дверей, зачинених на металевий дріт, незаконно проник до гаражного приміщення, розташованого на території вказаного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав велосипед торгової марки «Discovery» моделі «FLINT 24», що належить потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи на суму 3966 гривень 67 копійок. Викрадений велосипед торгової марки «Discovery» моделі «FLINT 24» ОСОБА_3 зберігав за своїм місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події 07.01.2026 року, в період часу з 12 год. 32 хв. до 12 год. 47 хв., проведеного навпроти воріт домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК України та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаних статей: за ч. 4 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати не відбуте покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, надали до суду письмові заяви, якими просили проводити судовий розгляд справи без їх участі.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину, у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальних актах, розкаявся у вчиненому, зазначив, що зробив для себе певні висновки.

При цьому показав, що 12.11.2026 року він знайшов гаманець, у якому була банківська картка та паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з даними якого він ознайомився. В подальшому він повернув паспорт потерпілій, а банківську картку залишив собі, яку використовував шляхом проведення розрахунків за придбані товари, у магазинах с. Чорнобаївки, суму витрачених коштів підтвердив. Також зазначив, що в жовтні 2025 року, проходячи біля посадки, він побачив кущ коноплі, який зірвав та приніс до себе додому та зберігав, з метою подальшого особистого вживання, шляхом паління. Також показав, що 02.01.2026 року він проходив по вул. Таврійській, де з гаражу викрав велосипед, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі та йому потрібні були гроші. Викрадений велосипед зберігав у себе вдома, до моменту його вилучення працівниками поліції.

Захисник ОСОБА_5 у своїй промові під час судових дебатів, не оспорюючи факт доведеності винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК України, просила при ухваленні вироку та визначенні міри покарання врахувати особу підзахисного, обставини, що пом`якшують його покарання, та вважала за можливе призначити останньому покарання у мінімальному розмірі.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

IV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обвинувачений свою вину визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому, тому відповідно ст. 66 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

V. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

При обранні виду та розміру покарання суд зважає на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться - за ч. 4 ст. 185 КК України до тяжкого злочину; - за ч. 1 ст. 357 КК України до кримінального проступку; - за ч. 2 ст. 309 КК України до нетяжкого злочину.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені: - ч. 1 ст. 357 КК України покарання у виді обмеження волі; - ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції частин вказаних статей.

Разом з цим, вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року, який набрав законної сили 21.11.2025 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Відповідно п.25 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Згідно довідки відділу № 34 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 29/30/2/359-23 від 17.03.2026 року ОСОБА_3 , засуджений вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду, перебуває на обліку з 15.12.2025 року.

Оскільки ОСОБА_3 нові кримінальні правопорушення вчинив під час невідбутого покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком, застосуванню підлягають правила, передбачені ч. 1 ст. 71 КК України, відповідно до яких якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Отже, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 70-72 КК України, з урахуванням вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року, у виді позбавлення волі, оскільки виправлення та перевиховання останнього можливо виключно в умовах ізоляції його від суспільства і неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого покарання.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

При цьому суд переконаний, що дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VI. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільних позовів у кримінальному провадженні не пред`явлено.

VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2026 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 був затриманий 29.01.2026 року та утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , до набранням вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України).

Під час досудового розслідування були залучені експерти для проведення:

- судової експертиза матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/122-26/170-НЗПРАП від 13.01.2026 року, вартість якої складає 3119, 90 грн.; - судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/4819-ТВ від 11.02.2026 року, вартість якої складає 1782, 80 грн.

Загальна сума витрат на залучення експертів складає 4902,70 грн.

Зазначені витрати у відповідності до вимог ст. 122 КПК України є процесуальними витратами.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2025 року та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення, в період з 29.01.2026 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в загальному розмірі 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) гривні 70 копійок.

Речові докази:

- гаманець рожевого кольору, банківську картку із номером НОМЕР_1 , передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутими законному власнику;

- велосипед марки «Discovery FLINT 24», балончик червоного кольору з-під фарби «Mobi lack», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - вважати повернутими законному власнику;

- оптичний диск з інформацією, вилученої у АТ КБ «Приват Банк» на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2026 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск з відеозаписом за 23.11.2025 року з камер відео спостереження магазину «Аврора» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- канабіс масою 10,473 г, поміщений у спеціальний сейф-пакет Експертної служби МВС України № 5815639, змив на марлевий тампон, два нашарування слідів папілярних візерунків, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області - після набрання вироком законної сили - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1