Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №582/1663/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/392/25

Справа № 582/1663/25

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Жмурченка В.Д.,

за участю секретаря – Коваль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Недригайлів в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача, адвокат Усенко М.І., звернувся до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за Кредитним договором № 683682 від 23.03.2023 в розмірі 11895,00 грн, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 23.03.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 683682, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1500,00 грн з умовою сплати процентів за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши кредитні кошти, натомість відповідач не виконав умови кредитного договору та кошти не повернув. 01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 01022024, згідно з яким до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 11895,00 грн, з яких: 1500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10395,00 грн заборгованість за відсотками.

Окрім заборгованості, представник позивача просив стягнути із відповідача судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив позов розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 23 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 683682 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 22-41).

Згідно з пунктом 1.3. договору сума кредиту складає 1500,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4. строк кредиту 420 днів. Періодичність платежів із сплати процентів - кожні 30 днів.

Пунктом 1.5.1. визначено, що стандартна процента ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного пунктом 1.4. договору.

Відповідно до пункту 2.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Додатком до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що датою надання інформації є 23.03.2023 та інформація є актуальною до 23.03.2023 (а.с. 44-47).

ТОВ «Селфі Кредит», свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 1500,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника, ЕПЗ 5375414133999788, яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України (а.с. 50).

Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість відповідача за договором № 683682 від 23.03.2023 за період з 09.03.2023 до 01.02.2024 складає 11895,00 грн, з яких: 1500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10395,00 грн заборгованість за відсотками (а.с. 51-62).

01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» належне йому право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 683682 від 23.03.2023 (а.с. 63-72).

Права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників та виконання фактором вимог пункту 7.2. договору (п. 6.2.3).

З копії платіжної інструкції № 74877 від 01.02.2024 вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Селфі Кредит» 2528538,65 грн плати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 (а.с. 75).

На підтвердження обставин переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 683682 від 23.03.2023 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надано витяг з реєстру боржників, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 11895,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 1500,00 грн, заборгованість по процентам 10395,00 грн (а.с. 73).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" повідомило ОСОБА_1 , шляхом направлення досудової вимоги на поштову адресу позичальника (а.с. 76).

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які виникли з договору позики (кредиту) та які нормативно врегульовані нормами ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 79 ЦПК передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з чч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст.83 ЦПК України).

З аналізу досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено факт укладення договору між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 та факт відступлення права вимоги за вказаним договором позивачу ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», а відповідачем не надано доказів щодо відсутності підстав для стягнення з нього на користь позивача заборгованості за цим кредитним договором.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним боргом та відсотками та загальну суму 11895,00 грн відповідно до поданого розрахунку.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (а.с. 11).

Що стосується витрат на правничу допомогу адвоката, то судом враховується положення ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22.05.2024 № 754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.3 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту № 98 наданих послуг від 08.12.2025 на суму 8 000 грн, детальний опис наданих послуг до акту, копію ордеру та довіреності (а.с. 81-85).

З акту наданих послуг та детального опису робіт вбачається, що адвокатом Усенком М.І. здійснено таку роботу: усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення кредитної заборгованості - 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв; складання та подання до суду позовної заяви - 3 год. 30 хв.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію пропорційності до предмета спору, оскільки позивачем було підготовлено один процесуальний документ - позовну заяву, яка є типовою з огляду на вид діяльності позивача та не потребує значного часу для її складання, також зважаючи на вид діяльності позивача, витрати на консультацію позивача щодо перспективи досудового врегулювання спору явно не були необхідними, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає вимогам ч. 3 ст. 141 ЦПК і суд вважає за потрібне присудити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, такі витрати частково, в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (код 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за Кредитним договором № 683682 від 23.03.2023 в розмірі 11895 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 00 коп, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко