Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 24 березня 2026 р.
Справа: №761/52114/25
Суддя: Дрига Андрій Миколайович
Справа № 761/52114/25 Суддя в суді першої інст. - Хардіна О.П.
Провадження № 33/824/2134/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 665,60 гривень.
Не погоджуючись з рішенням судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга подана з порушенням строку апеляційного оскарження постанови судді та містить за своїм змістом клопотання про поновлення цього строку, мотивоване тим, що ОСОБА_1 не була присутня в суді та про рішення суду їй стало відомо 27.02.2026 року з перегляду повідомлення на електронній адресі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в клопотанні доводи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 , з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує з днем прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд в суді першої інстанції проводився без участі ОСОБА_1 , яка була обізнана про розгляд справи у Шевченківському районному суді м. Києва, про що свідчать подані нею 19.12.2025 року додаткові пояснення (а.с. 46). Крім того, про дату, час і місце розгляду ОСОБА_1 повідомлено 22.12.2025 року, що вбачається із довідки суду (а.с. 55).
Постанова Шевченківського районного суду міста Києва прийнята 27 січня 2026 року та доставлена на електронну адресу ОСОБА_1 29.01.2026 року.
Отже, сукупність вказаних обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 або її захисник мали можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористалися таким, а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась із значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року надіслана судом до реєстру 29 січня 2026 року та оприлюднена 6 лютого 2026 року.
Тобто, за умови достатньої зацікавленості, ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з повним текстом судового рішення від 27 січня 2026 року та оскаржити його в апеляційному порядку у встановлений законом строк.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не є поважними, а тому приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 пропоновлення строку на апеляційне оскарженняпостанови суддіШевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року - відмовити.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига
Оригінал: reyestr.court.gov.ua