Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №484/914/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №484/914/26

Суддя: Коваленко Н. А.

Провадження: 2-а/484/31/26

Справа: 484/914/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" скерував до суду позовну заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 вересня 2025 року №1535, його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

Позивач не згоден з даною постановою, та вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню з огляду на технічну неузгодженість даних та порушення процесуальних строків. На момент винесення постанови (24.09.2025) позивач зазначає, що мав чинну відстрочку від призову (Протокол №61 від 02.09.2025 р. терміном до 05.11.2025 р.). Більше того, 23.09.2025 р. його дані були успішно оновлені в системі «Оберіг», що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+». Ймовірно, через затримку синхронізації між реєстрами, актуальні відомості про його статус не були вчасно відображені у відповідача, що призвело до помилкового висновку про наявність порушення. Крім того, відповідно до ст. 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Факт неотримання позивачем постанови позбавив його права на захист та добровільну сплату штрафу.

Крім того, позивач в позовній заяві клопотав про поновлення строку на оскарження постанови, в обгрунтування зазначив, що про існування вказаної постанови дізнався лише 18.02.2026 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №80248928. Оскільки копію постанови не отримував, був позбавлений можливості надати пояснення під час розгляду справи або оскаржити її у встановлений законом строк

Ухвалою судді від 25.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали, на підставі яких ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

17.03.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позов, в обгрунтування якого зазначено, що протоколом про адміністративне правопорушення № 174 від 29.08.2025 року який складено уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , Кіровоградської області начальником відділення обліку мобілізаційної роботи- заступником начальника другого відділення Борлюкало О.В., та встановлено, що ОСОБА_1 , через систему АІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через AT Укрпошта за адресою його місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ) повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово- облікових даних. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений термін, не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки, шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП, або у будь-який інший спосіб, що не перевищує 7 календарних днів, чим порушив вимоги абз 2 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу», п.п. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобовязаних та резервістів, затверджених Постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487, ч. 1, 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.24 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою КМ України 16.05.2024 № 560, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП

Складанню протоколу № 174 про адміністративне правопорушення передувало адміністративне затримання, що зафіксовано рапортом від 29.08.2025 р. Текст протоколу № 174 від 29.08.2025 року про адміністративне правопорушення було прочитано вголос громадянину ОСОБА_1 11.09.1999 р.н. та роз`яснено його права, повідомлено, позивачу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. "24" вересня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Факт вчиненого правопорушення підтверджується відомостями АІТС «Оберіг», в якому чітко зазначено що позивач визнаний порушником військового обліку з 26.11.2024 рок, ОСОБА_1 не з`явився у встановлений час і день до ТЦК та СП чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАГІ

Що стосується тверджень позивача, стор 2 позову, що «Технічна неузгодженість даних: На момент винесення постанови (24.09.2025) я мав чинну відстрочку від призову (Протокол №61 від 02.09.2025 р. терміном до 05.11.2025 р.). Більше того, 23.09.2025 р. мої дані були успішно оновлені в системі «Оберіг», що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+». Ймовірно, через затримку синхронізації між реєстрами, актуальні відомості про мій статус не були вчасно відображені у Відповідача, що призвело до помилкового висновку про наявність порушення.» Тобто позивач вважає, що наявність законної відстрочки» станом на момент винесення постанови (24.09.2025) є підставою, для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. Але дане правопорушення передувало у часі, а саме ОСОБА_1 , не прибув по повістці № 842551 06.11.2024 року о 09:00 год. Тобто на момент вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення відстрочки як такої він не мав. Вперше ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання відстрочки вже після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення (29.08.202р), а саме 02.09.2025 року, яка була йому надана 03.09.2025 року. Отже не з`явившись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 06.11.2024 року, він змінив статус на «порушник військового обліку», після чого 02.03.2025 року було сформовано і направлено звернення до органів поліції про розшук та доставлення громадянина, військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Що стосується адреси проживання яку під час оновлення даних військовозобов`язаний ОСОБА_1 , у своїх військовооблікових документах особисто зазначав адресу ( АДРЕСА_1 ) саме за тією адресою і було направлено повістку про виклик.

26.03.2026 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, де зазначив, що на момент надсилання повістки, стара адреса була офіційною та актуальною, проте у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази вручення повістки позивачу, що свідчить про відсутність складу правопорушення. Твердження відповідача про «ненадання документів» спростовується фактом постановки позивача на облік 29.12.2023 (після звільнення в запас 25.12.2023, наказ №363). Юридично неможливо змінити статус військовослужбовця на військовозобов`язаного в ІТС «Оберіг» без надання витягу з наказу про звільнення. Таким чином, відповідач володів інформацією про підстави звільнення та правовий статус позивача ще з грудня 2023 року. Згідно з обліковою карткою, станом на 23.09.2025 відповідачем уже було внесено запис про підставу відстрочки («ст. 23 загиблий брат»), а статус розшуку скасовано з причиною: «особа самостійно з`явилася». Винесення Постанови наступного дня (24.09.2025) є наслідком технічної неузгодженості дій підрозділів відповідача. На момент розгляду справи відповідач достовірно знав про відсутність складу правопорушення, що згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся про дату та час розгляду справи належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вказує позивач про наявність постанови він дізнався лише 18.02.2026, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №80248928. Просив поновити строк звернення до суду з позовом, оскільки пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, суд при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду усі сумніви щодо початку перебігу такого строку трактує на користь позивача та доходить висновку, що пропущений строк підлягає поновленню.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Приміткою до ст. 210 КУпАП вказано, що положення статей 210, 210-1 цого Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістомст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває по цей час.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст.22 Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що 29.08.2025 року начальником відділення мобілізаційної роботи – заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 ..

У протоколі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 через систему АІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через AT Укрпошта за адресою місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ) повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений термін, не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки, шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП, або у будь-який інший спосіб, що не перевищує 7 календарних днів , чим порушив вимоги абз 2 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу», п.п. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобовязаних. та резервістів, затверджених Постановою КМ України від 30.12.2022 .Nil 1487, ч. 1, 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну' підготовку та мобілізацію», п.24 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою КМ України 16.05.2024 № 560 ».

24.09.2026 року, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 29.08.2026 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 1535, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що останній не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений строк що не перевищує 7 календарних дні ,чим порушив абз 2 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, та резервістів, затверджених Постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487, ч ], 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.24 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою КМ України 16.05.2024 № 560 »,

Вказана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відомостей про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови від 24.09.2025 року матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою від 24.09.2025 року відбувалося, у зв`язку з неявкою його по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово облікових даних.

З данного приводу суд зауважує, що в постанові не міститься інформації на яку саме дату викликалось ОСОБА_1 та саме якою датою створена сама повістка.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що повістка про необхідність ОСОБА_1 прибути ІНФОРМАЦІЯ_2 взагалі направлялася йому поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.

Таким чином, суд у сукупності встановленого та викладеного вважає, що у даному випадку відсутня вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов`язок відповідач не виконав, оскільки ним не доведено правомірності своїх дій, які полягають у притягненні позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не встановлено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Окрім того, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору то необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 75-77, 90, 139, 241, 245-246, 250, 255, 258, 262, 293, 295, 297 КАСУкраїни, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 №1535 від 24.09.2025 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1535 від 24.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Держави витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 26.03.2026 року.

Суддя Н.А. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua