Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №484/27/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/27/26

Провадження №2-о/484/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.,

присяжних - Дмитрієвої Т.А., Пташинської А.В.

секретар судового засідання – Бикова О.П.

розглянувши в судовому засідання м.Первомайську в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України, про оголошення особи померлим

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , який проходив військову службу та обіймав посаду номера обслуги 1 механізованого відділення бойової машини механізованого взводу 2 механізованої роти у військовій частині НОМЕР_1 .

За результатами службового розслідування, проведеного 06-07.04.2023 та призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2023, встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісті 07.04.2023 під час проведення оборонних дій, перебуваючи в бойових позиціях в районі м. Часів Яр Донецької області. Отже, її син зник безвісти при виконанні бойового завдання з захисту Батьківщини, жодної інформації про його долю чи місце знаходження встановити не вдалося. Вважає, що ОСОБА_2 зник за обставин, що загрожували йому смертю і дають підстави стверджувати, що він загинув під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Оголошення сина померлим необхідно заявниці для оформлення спадкових прав та отримання гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг, пов`язаних із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, інших соціальних гарантій.

Посилаючись на вказані обставини, заявниця просила суд оголосити померлим ОСОБА_2 з 06.04.2023 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької області та пов`язаних із захистом Батьківщини.

Від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли заперечення на заяву, в яких вони просили відмовити у задоволенні заяви через відсутність безумовних доказів на підтвердження смерті ОСОБА_2 . Крім того, представниця заінтересованої особи вказала на існування спору про право, що, на її думку, є підставою для залишення заяви без розгляду.

06.03.2026 від представник заявниці надійшли заперечення, в яких він наполягав на задоволенні заяви, вказуючи, що така заява повинна бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки спір про право відсутній.

Представник заявниці надала суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі заявниці.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2023 № 3038 07.04.2023 після артилерійського обстрілу та безпосереднього зіткнення з противником, виконуючи бойові завдання в районі м.Часів Яр Донецької області при перевірці особового складу виявлена відсутність ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісті за особливих обставин та проводяться пошуки свідків, які б могли б спростувати чи підтвердити факт потрапляння його у полон чи загибелі.

Відповідно до акту службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2023, встановлено, що номер обслуги 1 механізованого відділення - бойової машини механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_2 зник безвісті 07.04.2023 в районі м.Часів Яр Бахмутського району Донецької області за особливих обставин при захисті Батьківщини під час ведення оборонних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Згідно із Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № НОМЕР_3 , сформованого 10.01.2025, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в системі відсутні.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 04.09.2023 у реєстрі наявна інформація про ОСОБА_2 , який з 27.06.2023 набув статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин.

20.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані за №12023152110000498 за кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України за заявою ОСОБА_1 за фактом зникнення її сина ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання в районі м.Часів Яр Донецької області.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження № 61-14338св23)).

Представник заявниці, мотивуючи заяву, посилався на результати службового розслідування, вказуючи, що обставини, вказані у акті дають підстави стверджувати, що він загинув під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Однак, вказаний вище акт службового розслідування не містить викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 у зазначену дату, а лише зазначає на зникнення його безвісти.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини справи не дають підстав припускати смерть ОСОБА_2 в певний час і за певних обставин, отже відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Крім того, у акті відсутня вказівка на конкретне місце зникнення безвісті ОСОБА_2 , лише вказано, що він зник безвісті в районі м. Часів Яр. Однак відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376), на території Часовоярській міській територіальній громаді за винятком с. Богданівка, с. Григорівка, с-ще Калинівка, які окуповані, ведуться активні бойові дії.

Посилання Міністерства оборони України на те, що заява ОСОБА_1 не може розглядатися в окремому провадженні через можливе виникнення у майбутньому спору про право, який слід розглядати в позовному провадженні, суд відхиляє як безпідставні, оскільки Міністерство оборони України не зазначає між ким існує спір про право, тоді як для залишення заяви без розгляду існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.

Разом з тим між заявницею та військовою частиною НОМЕР_1 не існує спору про право на отримання грошового забезпечення членами сім`ї або ж одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Про відсутність спору у подібних правовідносинах зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви про оголошення померлим ОСОБА_2 з 06.04.2023 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької області та пов`язаних із захистом Батьківщини, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Місцезнаходження заявниці: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 1948907220.

Місцезнаходження заінтересованої особи: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168.

Суддя Н.А.Медведєва

Присяжні Т.А. Дмитрієва

А.В. Пташинська