Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 24 березня 2026 р.
Справа: №945/637/26
Суддя: Лопіна О. О.
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/637/26
Провадження №1-кп/945/509/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , в спрощеному провадженні розглянув обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні №12026152260000056 від 07.02.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мішково-Погорілове, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який перебуває на посаді старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону,
у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення статутних вимог та вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно виростив рослини роду коноплі у кількості не більше двох кущів, які у подальшому зірвав, чим незаконно придбав наркотичний засіб — канабіс, після чого висушив та подрібнив їх, тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб, який зберігав за вказаною адресою для власного споживання без мети збуту.
У ході проведення санкціонованого обшуку 03.03.2026 у період часу з 07 год. 36 хв. по 09 год. 33 хв. за вказаною адресою виявлено та вилучено канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 276,376 г., а також екстракт канабісу масою 2,7996 г, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 є наркотичними засобами, обіг яких обмежено, та згідно з таблицею № 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 перевищують невеликі розміри та не є великим розміром.
Ці обставини встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_2 винен у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
Прокурор на підставі ч.1 ст. 302 КПК України скерував до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Суду були надані заява від обвинуваченого ОСОБА_2 , підписана у присутності захисника ОСОБА_3 про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
У силу ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Частиною 1 ст. 382 КПК України унормовано, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали й ухвалює вирок.
З огляду на викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно із ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно із ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, ОСОБА_2 за місцем несення військової служби характеризується негативно, не одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 02.02.2025 вважається таким, що в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно із ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 2 ст.65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Ураховуючи викладене, суд виходячи із доктрини судової дискреції, цілей та принципів права, загальних засад судочинства, враховуючи, що ОСОБА_2 офіційно не працює, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді пробаційного нагляду.
Таке покарання на переконання суду є співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у зазначеному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат, пов`язаних із залученням експерта на суму 5 794 грн 10 коп., які підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.
Керуючись статтями 369, 370- 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,
постановив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки:
-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 1 ст.49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення судових експертиз матеріалів, речовин і виробів з експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» (висновок експерта №СЕ-19/115-26/3476-НЗПРАП від 12.03.2026; висновок експерта №СЕ-19/115-26/3478-НЗПРАП від 12.03.2026; висновок експерта №СЕ-19/115-26/3477-НЗПРАП від 12.03.2026), в сумі 5 794 грн 10 коп.
Речові докази: два фрагменти полімерних пляшок та полімерно-металевий предмет із екстрактом канабісу, масою 2,7694 г. (спец-пакет PSP 2019658); канабіс, масою 175,018 г. (спец-пакет PSP 3074713); канабіс, масою 100,846 г. (спец-пакет PSP 4299829), які зберігаються у камері схову речових доказів ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (номер книги обліку 626, порядковий номер 5-26) – знищити.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Миколаївської області. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_4
25.03.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua