Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №388/1713/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/145/26 Головуючий у суді І інстанції: Кнуров О.А.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Фесенко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 12.01.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 12.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 25.07.2025 о 18 год. 40 хв. по вул. Нова буд. 108, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, водій ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 19.06.2025) керував транспортним засобом – «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

В апеляційній скарзі адвокат Фесенко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не було роз`яснено, що він має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви його підписання.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі своїми правами.

Протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності ОСОБА_1 , під відеозапис останньому не оголошувався зміст протоколу та його копія не вручалась.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише номер відео реєстратора, але не вказано його назв, модель, серію, інвентарний та номенклатурний номер.

У протоколі не зазначено номер ДВД-диску, інвентарний номер з метою ідентифікації цифрового носія.

На відеозаписі відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладу охорони здоров`я.

Також, працівниками поліції не було належним чином роз`яснено обов`язок водія пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

Працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 про наявність ознак алкогольного сп`яніння.

У матеріалах справи відсутність оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься ДВД-диск, що є копією відеозапису.

Також відеофайли не були підписані ЕЦП.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння видано 24.04.2025 року, що вказує про те що фактично водію не пропонували пройти належним чином огляд під час зупинки транспортного засобу, а сама в цей день 25.07.2025 року.

А тому, на думку захисту протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом.

Також, в апеляційній скарзі адвокат Фесенко О.В., яка діє в інтересах

ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшли доповнення до апеляційної скарги від адвокат Фесенко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,

Згідно з матеріалами справи, протокол серії ААД № 541212 складено 25.07.2025 о 19:55, тоді як додане до нього направлення на огляд водія в закладі охорони здоров`я датоване 25.04.2025 о 19:40.

Різниця між датою видачі направлення та датою складання протоколу становить три місяці. Окрім того, час видачі направлення (19:40) передує часу складання протоколу (19:55), що порушує логічну послідовність дій поліцейського.

Таким чином, якщо час у направленні вказано невірно, неможливо підтвердити, що воно було видане саме в день затримання або в межах встановлених законом термінів. Оскільки направлення є ключовим документом, що ініціює процедуру огляду, помилка в його даті свідчить про те, що законної процедури направлення водія на огляд у день вчинення правопорушення (25.07.2025) дотримано не було.

Тому, невідповідність дати в направленні на три місяці не може бути розцінена як «технічна описка», оскільки це офіційний бланк суворої звітності. Це ставить під сумнів легітимність усієї процедури огляду, проведеної 25.07.2025.

Більше того, звертає увагу суду на той факт, що усі матеріали адміністративної справи працівниками поліції складалися за відсутності ОСОБА_1 та під камеру йому не оголошувалися, оскільки в останнього фізична вада - відсутність правої руки, яку він втратив, перебуваючи на українсько-російській війні, де і отримав посвідченні учасника бойових дій (УБД).

У порушення вказаних вище приписів ст.ст. 254, 256 КУпАП, п. 11 Інструкції № 1356 у протоколі про адміністративне правопорушення серн ААД № 541212 відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі своїми правами, оскільки вказаний протокол складався у «кабінеті» за відсутності ОСОБА_1 , а не вручений останньому на місці.

Поєднання факту складання документів за його відсутності з уже виявленою помилкою в даті направлення на огляд (25.04.2025 замість 25.07.2025) свідчить про повну некомпетентність та умисну фальсифікацію матеріалів справи. Документ, виданий за три місяці до події, не міг бути оголошений мені 25.07.2025.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 541212 від 25.07.2025, яким підтверджується, що саме 25.07.2025 о 18 год. 40 хв. по вул. Нова буд. 108, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров`я;

- відеозаписами на DVD-R диску, на яких відображено зупинку транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_3 . З водійського місця вийшла особа, яка в подальшому встановлено працівниками поліції як ОСОБА_1 . Виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції повідомили про порядок огляду водію та запропонували пройти такий огляд. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. Приїхавши до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження такого огляду.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування

ОСОБА_1 транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Що стосується доводів апеляції про визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом, необхідно зазначити наступне.

Частиною 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Згідно п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказу, але виступає як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст.254,255 КУпАП), а тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але й займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 541212 за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.255КУпАП уповноваженою на те особою, в ньому зазначена дата, місце і час його складення, обставини вчинення адміністративного правопорушення (суть правопорушення, у даному випадку зазначені ознаки алкогольного сп`яніння та зафіксовано факт відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі), з посиланням на конкретний пункт ПДР та статтю КУпАП, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 .

В той же час, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказами на доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. працівниками поліції додано:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу в заклад охорони здоров`я;

- відеозаписами на DVD-R диску.

Таким чином враховуючи те, протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.255КУпАП уповноваженою на те особою, а сама суть складено протоколу підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити правомірність та законність дій працівників поліції, а також відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено порушень дій працівників поліції, які могли б слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Щодо доводів апеляції про визнання відеозаписів неналежними доказами, необхідно зазначити наступне.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, а саме факт керування та факт відмови від проходження огляду.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Також, не можуть бути враховані доводи про обов`язкову наявність цифрового підпису на відеоматеріалах наявних у справі про адміністративне правопорушення, оскільки по-перше вказана не передбачено вимогами КУпАП та Інструкції, а по-друге відеозапис не є електронним документом який підлягає підписання електронним цифровим підписом згідно Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1452 від 28.10.2004 року.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Також, судом не можуть бути враховані доводи апеляції про відсутність оригіналу відеозапису наданого працівниками поліції, оскільки оригінальні відео за статтею 130 КУпАП (керування у стані сп`яніння) найчастіше представлені у вигляді записів з бодікамер поліцейських (бодікам), які фіксують зупинку, ознаки сп`яніння, пропозицію пройти огляд та відмову або результати драгера/медзакладу.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року містить чіткий перелік пристрою, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію та не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними пристроями.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відео фіксація правопорушення велась на нагрудні камери бодікам № 11130130588.

Таким чином враховуючи те, що працівниками поліції велась відео фіксація пристроєм, яким перебуває на балансі відділі поліції, суд вважає наявні відеозаписи є належними та допустимими доказами.

Доводі апеляції про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписами наявними в матеріалах справи, відповідно до яких працівники поліції доставивши ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, останній в категоричній формі відмовився від проходження такого огляду.

Доводи апеляції про розбіжність між датою видачі направлення та датою складання протоколу становить на три місяці, як підстава для скасування судового рішення та закриття провадження у справі судом не може бути врахована оскільки вказана підстава жодним чином не впливає на склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В той же час з відеозапису можливо зрозуміти те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд в умовах закладу охорони здоров`я та фактично відмовився від проведення огляду.

Крім того, розбіжність у місяці суд апеляційної інстанції розцінює, як технічну (арифметичну) помилку в зазначенні вірної дати видачі направлення, що не може бути достатньою самостійною підставою для визнання доказів недопустимими та скасування постанови.

Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Фесенко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Долинського районного суду Кіровоградської області від 12.01.2026.

Апеляційну скаргу адвоката Фесенко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 12.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук