Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №706/555/22 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2026 року м. Кропивницький

справа № 706/555/22

провадження № 22-ц/4809/580/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,

при секретарі – Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2025 року (суддя Орендарчук М.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності,-

встановив:

У липні 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 15.06.2022 директором ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» було видано наказ № 1-22 «Про проведення інвентаризації документів ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» з метою інвентаризації статутних документів, печаток, штампів, господарських договорів (в тому числі договорів оренди землі), які використовуються у статутній діяльності Товариства. Відповідно до акта інвентаризації від 15.06.2022 директором ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт», серед інших документів, виявлено примірник нової редакції Договору оренди від 22.02.2008 в редакції від 05.11.2011, згідно з яким 22.02.2008 між Христинівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 05.11.2011 сторонами була підписана нова редакція вказаного договору, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О. А., номер в реєстрі 1600.

Позивач вказав, що відповідно до п. 1, п. 8 вказаного Договору Христинівська районна державна адміністрація передала ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, загальною площею 17,7105 га.

На місці орендованої земельної ділянки сформовано дев`ять земельних ділянок, у тому числі з кадастровим номером7124655300:02:003:0180, що належить на праві власності відповідачу. Факт формування земельних ділянок та передання їх у приватну власність фізичних осіб за рахунок орендованої земельної ділянки площею 17,7105 га. підтверджується топографо-геодезичним вишукуванням.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0180 площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, є відповідач, право власності зареєстровано19.02.2014 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 11054949 від 19.02.2014 18:35:46, Гунько Надія Миколаївна, Христинівське районне управління юстиції, Черкаська обл. В результаті державної реєстрації права власності було сформовано Свідоцтво про право власності, серія та номер: 18018826, виданий 19.02.2014, видавник Реєстраційна служба Христинівського районного управління юстиції Черкаської області.

Позивач вказав, що з метою отримання інформації про підстави поділу орендованої ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ПРОДУКТ» земельної ділянки площею 17,7105 га та передачі утворених земельних ділянок у власність третім особам 16.06.2022 р. в інтересах товариства було подано до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області адвокатський запит з проханням надати належним чином завірену копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17,7105 га, що перебуває в оренді ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ПРОДУКТ» на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124655300:02:003:0178, 7124655300:02:003:0182, 7124655300:02:003:0180, 7124655300:02:003:0189, 7124655300:02:003:0187, 7124655300:02:003:0185, 7124655300:02:003:0183, 124655300:02:003:0188, 7124655300:02:003:0179, та надати належним чином засвідчену копію наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність щодо вказаних земельних ділянок. У відповіді на адвокатський запит Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вказало, що наказ про поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 17,7105 га не приймався, земельні ділянки із вказаними кадастровими номерами були сформовані за проектом землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а не шляхом поділу. Копій запитуваних документів Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не надало. З відповіддю на адвокатський запит від 26.06.2022 р. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надало копії запитуваних документів. ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ПРОДУКТ» як орендар земельної ділянки не має підтверджуючих документів щодо надання згоди на поділ та/або виділення у власність земель із орендованої ним земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17,7105 га та набуття права власності на земельну ділянку відповідачем. Право оренди земельної ділянки не припинялось.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.02.2014 року № ЧК/7124655300:02:003/00002001 про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2,000 га (кадастровий номер № 7124655300:02:003:0180) у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03) в адмінмежах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданиий19.02.2014, видавник: Реєстраціийна служба Христинівського районного управління юстиції Черкаської області, видане ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером № 7124655300:02:003:0180.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов висновку, що надання ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність відбулося з порушенням речових прав позивача як орендаря, при цьому суд відмовив у задоволенні позову з підстав спливу строку позовної давності. Суд відхилив доводи про те, що товариство дізналося про порушення лише 15.06.2022 після інвентаризації.

Вказав, що товариство не просто формально просило поновити строк, а навело обставини та доводи, з яких вбачається, що вчиненні протиправні дії (протиправність визнана судами у справі №706/553/22) керівників Позивача (2014-2018 років), згідно практики Верховного Суду, є об`єктивними та поважними причинами пропуску строку позовної давності, що, в свою чергу, вимагає від суду захисту порушеного права Позивача. На думку скаржника, суд формально відмовив у прийнятті обвинувального акта як доказу поважності причин, посилаючись на те, що він не є вироком, який набрав законної сили. Позивач використовував обвинувальні акти не для доведення факту злочину, а для доведення наявності об`єктивної, незалежної Позивача перешкоди — діяння керівників Позивача у період 2013-2018 роках, що визнані як незаконні (в тому числі постановою Верховного Суду у справі 706/553/22) з незаконної приватизації землі (з корисливих мотивів саме керівниками товариства (Остапенка та Полиці)) у період, коли спливав строк позовної давності (в наслідок чого їм пред`явлено офіційні обвинувачення). Замість дослідження юридичної сили обвинувального акта, суду слід було дослідити фактичний вплив дій ОСОБА_3 та Полиці на Позивача. Ключовим питанням для встановлення обставин справи було встановлення коли Позивач довідався і «міг довідатися» про факт порушення прав. Позивач зазначив у заяві про причини пропуску позовної давності - коли на Позивача (юридичну особу) припинився вплив осіб, які діяли недобросовісно і умисно не заявляли про факт порушення. Позивач обґрунтував момент, коли він міг дізнатися про порушення, датою звільнення ОСОБА_4 (17.04.2018 р.). Саме з цього моменту, на думку Позивача, розпочався перебіг строку позовної давності при належній обачності. Суд не дослідив наведені Позивачем аргументи. У рішенні суду не наведено доводів суду, з яких дані аргументи були відхилені. Також, як наслідок, суд не застосував норми про зупинення позовної давності на період карантину (п. 12 Прикінцевих положень ЦК) та воєнного стану (п. 19 Прикінцевих положень ЦК) від 17.04.2018 р., що могло б підтвердити незакінчення строку на момент подачі позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з Договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 22 лютого 2008 року № 599, укладеним між Христинівською районною державною адміністрацією як орендодавцем та ТОВ «АК «Еліт продукт» як орендарем, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходилася в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, загальною площею 17,7105 га, строком на 49 років.

05.11.2011 між Христинівською РДА як орендодавцем та ТОВ «АК «Еліт продукт», як орендарями укладена нова редакція Договору оренди від 22.02.2008 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, загальною площею 17,7105 га, строком на 49 років.

Згідно з п. 43 Договору оренди цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації, згідно зі ст. 18 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі», в Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центрального державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах».

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О. А. та зареєстрований у реєстрі за № 1600 й у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області.

Договір оренди (нова редакція) від 05.11.2011 містить напис: «Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області, про що в державному реєстрі земель внесено запис від 22 березня 2012 року за № 712465534001211», скріплений печаткою та підписом особи, що здійснила напис.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 05.11.2011 року № 10608559 предмет правочину земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області; строк дії договору 05.11.2060.

Відомості про земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, розташовану в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, до Державного земельного кадастру після його створення не переносились.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 13.12.2013 наказом ГУ Держземагенства у Черкаській області від 04.12.2013 року № ЧК/7124655300:02:003/00001505 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надало дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Також на підставі заяви позивача ТОВ «Центр незалежної експертизи» виготовило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

З цього звіту вбачається, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером7124655300:02:003:0180, власником якої є ОСОБА_1 та яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157, площею 17,7105 га.

Наказом ГУ Держземагенства у Черкаській області від від 05.02.2014 року № ЧК/7124655300:02:003/00002001 про затвердження документації із землеустрою та надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2,000 га (кадастровий номер № 7124655300:02:003:0180) у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03) в адмінмежах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області за межами населенного пункту.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 19.02.2014 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га (кадастровий номер 7124655300:02:003:0180) на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 19.02.2014.

З наведеного слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157 фактично припинила своє існування у зв`язку з формуванням в її межах окремої земельної ділянки, а відтак ТОВ «АК «Еліт продукт» як орендар позбавлене можливості використовувати її відповідно до Договору оренди землі від 05.11.2011, що свідчить про порушення речового права позивача.

Встановивши те, що договір оренди земельної ділянки від 05.11.2011 (в новій редакції) не розривався та його дія не припинена, земельна ділянка площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157 не вилучалась із користування позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача. Разом з тим, відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначений у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Предметом спору є захист права оренди позивача на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 17,7105 га, розташовану в адміністративних межах Верхняцької сільської ради відповідно до договору оренди землі від 22 лютого 2008 року, укладеного між Христинівською РДА, як орендодавцем, та ТОВ «Агропромислової компанії «Еліт продукт», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як орендарями.

Новою редакцією цього договору є договір оренди землі від 05 листопада 2011 року, укладеного між Христинівською РДА (орендодавець) та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» в особі директора Остапенка Д.О. (орендар).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 05 листопада 2011 року) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За змістом частин 1, 2 та 4 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру. індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Тобто, однією з істотних умов договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 18 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на день прийняття оспорюваного наказу та на день набуття права власності на земельну ділянку) визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 148-1 3К України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки.

Згідно з п. 40 нової редакції договору оренди від 05 листопада 2011 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Тобто чинним земельним законодавством встановлюється режим спільної часткової власності щодо земельної ділянки як єдиного об`єкта.

Отже, набуття фізичними особами права приватної власності на окремі земельні ділянки у порядку поділу земельної ділянки комунальної власності, яка є об`єктом оренди, не вказує про набуття ними статусу співорендодавців у контексті наведених норм права.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 3К України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Нотаріально посвідчений договір оренди, укладений в новій редакції 05 листопада 2011 року між орендодавцем та орендарями, містить відмітку про реєстрацію у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області, про що в державному реєстрі земель внесено запис від 22 березня 2012 року за № 712465534001211, скріплений печаткою та підписом особи, що здійснила напис (т. 1 а.с. 10зв-12).

Відповідно до технічного звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежної експертної оцінки» щодо виконання топографо-геодезичних робіт та дослідження земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського р-ну, Черкаської обл. (т.1 а.с.137-140), земельна ділянка, площею 2 га, з кадастровим номером 7124655300:02:003:0180, власником якої є ОСОБА_1 та яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157, площею 17,7105 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157 фактично припинила своє існування у зв`язку з формуванням в її межах окремої земельної ділянки, а тому ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт», як орендар, позбавлено можливості використовувати її відповідно до договору оренди землі, що свідчить про порушення речового права позивача.

З огляду на викладене, договір оренди спірної земельної ділянки є правомірним (ст. 204 ЦК України), тому передача без погодження позивача (як землекористувача) у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0180, площею 2 га, сформованої за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157, площею 17,7105 га, яку позивач отримав у користування порушує речове право ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт».

Питання позовної давності регламентовано Главою 19 ЦК України.

Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалася або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 18 грудня 2010 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього

Тобто, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд відмовляє у їх задоволенні у зв`язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не одночасно застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такі правові висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Договір оренди спірної земельної ділянки укладено між Христинівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ТОВ «Агропромислова компанія Еліт продукт» як орендарем, у лютому 2008 року, а 05 листопада 2011 року між Христинівською районною державною адміністрацією як орендодавцем, та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як орендарями, укладена нова редакція вказаного договору оренди.

Оспорювані наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та свідоцтво про право власності видані у лютому 2014 року. Сторонами дана обставина не заперечується.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що про існування нової редакції договору оренди земельної ділянки стало відомо у червні 2022 року після проведеної інвентаризації документів товариства, оскільки такі доводи спростовується матеріалами справи.

Перебіг строку позовної давності на звернення до суду з цим позовом почався з моменту, коли позивач міг довідатися про порушення свого права як орендар земельною ділянки, яке було порушено видачею ОСОБА_1 у лютому 2014 року відповідного свідоцтва про право власності, отже звертаючись у липні 2022 року до суду із вказаним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт продукт» пропустило трирічний строк звернення до суду.

При цьому, орендар земельної ділянки, як добросовісний господар, має знати та дбати про об`єкт оренди, який йому передано відповідно до договору оренди та зобов`язаний нести витрати, передбачені умовами договору.

Пунктом 9 договору оренди в новій редакції) від 05 листопада 2011 року передбачено сплату орендної плати в сумі 13331,40 грн. на рік.

Згідно відомостей Головного управління ДПС у Черкаській області ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» (т. 1 а.с. 75) перебуває на обліку у Христинівському ДПІ ГУ ДПС у Черкаській області з 01 січня 2017 року.

Відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) за 2011-2022 роки ТОВ «АК «Еліт продукт» земельну ділянку площею 17,7105 га не зазначає.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів, що договір оренди виконувався, зокрема, в частині сплати орендної плати.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що лише 15 червня 2022 року під час складання акту інвентаризації він дізнався про новий примірник нової редакції договору оренди від 22 лютого 2008 року та відразу ж звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки складання акту інвентаризації від 15 червня 2022 року залежало виключно від волі та дії позивача ТОВ «АК «Еліт продукт» в особі директора ОСОБА_8 і не є свідченням поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скеровані відносно колишніх керівників ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до суду обвинувальні акти не можуть бути підставою для визнання пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки обвинувальний акт за своєю правовою природою є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, а відтак доказової сили у даній справі немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зобов`язаний був зупинити провадження у справі до розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки причини пропуску строку на звернення позивача до суду з позовом встановлені судом на підставі інших доказів у справі і не залежать від вчинення зазначеними посадовими особами будь-яких дій.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, надав належну правову оцінку наданим сторонами доказам як в підтвердження позовних вимог так і в їх заперечення та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову через недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться лише до незгоди з висновками суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» залишити без задоволення.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.03.2026.

Судді:

О.А.Письменний Л.М. Дьомич О.Л. Карпенко