Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №344/9579/22 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/9579/22

Провадження № 33/4808/260/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Погрібної Т.С., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2022 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок, -

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 31.07.2022 року о 20 год. 42 хв., в м. Івано-Франківську по вул. Набережній, 28, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення вимови. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

На вказану постанову суду адвокат Погрібна Т.С. в інтересах ОСОБА_1 , 18.03.2026 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2022 року, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати постанову суду, а провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду вказує на те, що судом першої інстанції розгляд справи було проведено за відсутності ОСОБА_1 , який на момент розгляду справи проходив військову службу у Збройних Силах України та виконував бойові завдання. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №289899 від 31.07.2022 року не зазначено дату та час розгляду справи судом. Крім того, копія постанови суду апелянту не вручалася та не надсилалася за місцем його реєстрації. У матеріалах справи відсутні належні докази направлення судом копії постанови засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим апелянт фактично був позбавлений можливості своєчасно дізнатися про зміст ухваленого судового рішення та реалізувати право на його оскарження.

03.11.2022 року адвокат Гінгуляк В., в інтересах ОСОБА_1 , звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, однак не передавав ОСОБА_1 копію постанови. У зв`язку з тривалою відсутністю ОСОБА_1 на бойових позиціях у подальшому їх зв`язок перервався, унаслідок чого апелянт не отримав постанову суду.

Факт неотримання постанови у 2022 році підтверджується заявою ОСОБА_1 від 21.02.2024 року, у якій він просив видати оскаржувану постанову, однак її він не отримав.

Зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим 23 червня 2022 року, посвідченням серії НОМЕР_3 від 29 травня 2015 року, а також довідкою військової частини НОМЕР_4 №520 від 31.07.2025 року.

Також вказує, що під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини він отримав поранення та неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, що підтверджується виписками від 25.02.2023 року, 03.05.2024 року, 15.09.2025 року, 24.10.2025 року, а також довідкою ВЛК від 28.03.2023 року.

Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути адвокату з наступних підстав.

Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.

Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.

Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).

При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може бути подано тільки тим учасником судового розгляду, який мав право на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути подано адвокатом, який не приймав участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення в якості захисника, отримав повноваження на надання правової допомоги вже після того, як рішення набуло законної сили і не мав права на апеляційне оскарження постанови суду протягом встановленого законом строку.

Апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення.

Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження.

За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов`язано з наявністю в нього такого права протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Так, поновлення строку на апеляційне оскарження за своїм юридичним змістом полягає у відновлені права учасника судового розгляду на оскарження судового рішення, яким він не зміг вчасно скористатися внаслідок поважних причин.

Разом з тим, не може бути відновлено право особі, яка взагалі не мала такого права, оскільки це суперечить принципу правової визначеності, відповідно до якого кожен з учасників судового розгляду діє в межах повноважень, які йому надані законом.

Строк на апеляційне оскарження судового рішення повинен рахуватись з моменту ухвалення рішення суду, а не з часу укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Разом з тим, з долучених до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що адвокат Погрібна Т.С. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05 березня 2026 року, який було видано вже після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 18 жовтня 2022 року.

Таким чином, необхідно прийти до висновку, що адвокат Погрібна Т.С. отримала повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_1 вже після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили.

Адвокат Погрібна Т.С. не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції та не мала права на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Зі змісту доводів адвоката Погрібної Т.С. вбачається, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вона посилається на обставини, які стосуються безпосередньо ОСОБА_1 .

Однак, вищевказані доводи не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки стосуються ОСОБА_1 та спростовуються даними, які містяться в матеріалах справи.

Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 знав про те, що стосовно нього складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності, який було спрямовано для розгляду до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

При цьому, в матеріалах справи наявні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд провадження та повинен був отримати копію судового рішення, яку йому було направлено відразу після ухвалення постанови суду за адресом, який з його згоди було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Матеріали провадження містять дані, які свідчать, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 приймав заходи для того, щоб дізнатися про стан відомого йому провадження.

Так, в матеріалах справи наявна заява захисника адвоката Гінгуляка В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру та договору про представництво та надання правової допомоги від 31.10.2022 року, про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови у справі. Крім того, в матеріалах провадження наявна заява ОСОБА_1 від 21.02.2024 року про видачу копії судового рішення, що додатково свідчить про те, що останній знав про ухвалене судом рішення та не приймав заходи для його оскарження в апеляційному порядку. .

Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що несвоєчасне отримання копії постанови суду не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вказаний строк починається з наступного дня після ухвалення постанови суду.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що звернення за правовою допомогою після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути визнано правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що адвокат Гінгуляка В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , після отримання копію постанови суду, фактичного погодився із вказаним рішенням та не оскаржив його до суду апеляційної інстанції, хоча мав об`єктивну реальну можливість подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Разом з тим, вищевказані доводи адвоката Погрібної Т.С. можуть бути більш ретельно перевірені тільки у разі звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення учасника судового розгляду, якого вони дійсно стосуються, а саме ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки щодо можливості накладення стягнення на правопорушника та виконання судового рішення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, при вирішанні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суди повинні враховувати не тільки важливість оскарженого рішення для апелянта, а також обґрунтованість доводів щодо незаконності судового рішення.

Зокрема, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисником адвокатом Погрібною Т.С. визнається факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції та за відсутності посилання на конкретні дані, стверджується про вчинення таких дій в умовах крайньої необхідності з метою припинення правопорушення, яке вчинялось в цей час стосовно його дружини.

Апеляційний суд також звертає увагу на суперечливість доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки твердження про те, що ОСОБА_1 до теперішнього часу продовжує військову службу свідчить про те, що продовжують існувати обставини на які захисник адвокат Погрібна Т.С. посилається як на такі, що повинні бути визнані поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що враховуючи, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за своїм кримінально-правовим змістом відноситься до кримінальних проваджень, то у разі відсутності чіткої правової норми, яка регулює певні правові відносини, з метою забезпечення правової визначеності, необхідно використовувати аналогію закону та застосовувати правові норми, які регулюють відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації.

Зокрема, відповідно ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Разом з тим, відповідно до листа голови Касаційного кримінального суду за № 718/0/158-25 від 04.12.2025 року надано роз`яснення щодо можливості зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі. У вищевказаному листі зазначено, що КУпАП передбачено випадки зупинення розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 277 цього Кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). Інших випадків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення в КУпАП не передбачено, тому зупинення судового провадження в справах про інші адміністративні правопорушення можливе лише після внесення відповідних змін до цього Кодексу.

Зі змісту листа голови Касаційного кримінального суду №764/0/158-25 від 22.12.2025 року вбачається, що вищевказана правова позиція є виваженою позицією суду касаційної інстанції, яка має рекомендаційний характер та спрямована на забезпечення єдності судової практики.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що правова визначеність є складової принципу Верховенства права, що гарантує зрозумілість та передбачуваність застосування норм законодавства, дозволяючи передбачати наслідки своєї поведінки та захиститись від державного свавілля.

Таким чином, відповідно до правової позиції Верховного Суду перебування особи, яка звинувачується у вчиненні правопорушення, на військовій службі не є перешкодою для розгляду провадження судом першої інстанції.

При вирішанні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі адвокат Погрібна Т.С. зазначає про закінчення строків виконання судового рішення, оскільки з моменту ухвалення судового рішення минуло понад три роки.

Так, відповідно до вимог ст.300 КУпАП , якою встановлено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, відповідно до вимог ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно до вимог ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, зі змісту наявних матеріалів справи вбачається, що постанова суду першої інстанції виконана в частині позбавлення водія ОСОБА_1 права керування транспортним засобом. Разом з тим, поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке вже набуло законною сили та виконано в частині позбавлення права керування транспортним засобами в подальшому може погіршити становище ОСОБА_1 за умови відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Зокрема, поновлення строку на апеляційне оскарження свідчить про те, що постанова суду не набрала законною сили, оскільки не може бути переглянуто в апеляційному порядку судове рішення, яке набуло законної сили.

Приймаючи до уваги сукупність вищевказаних обставин, враховуючи, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаргу подано адвокатом Погрібною Т.С., яка не мала права на апеляційне оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку, враховуючи, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке вже набуло законною сили та виконано в частині позбавлення права керування транспортним засобом, враховуючи, що з часу ухвалення судового рішення пройшло більше трьох років, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити адвокату у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2022 року та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги адвокату Погрібній Т.С. не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду щодо нього з мотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якій конкретизувати та довести наявність причин, які не дозволили йому своєчасно, у встановлений законом строк оскаржити постанову суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Відмовити адвокату Погрібній Т.С. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Повернути апеляційну скаргу адвокату Погрібній Т.С.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв