Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №716/357/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/357/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020000112 від 13 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , розлучений, має повну середню освіту, військовослужбовець, на посаді - стрільця 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 раніше не судимий,

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем в званні солдат, достовірно знаючи, у зв`язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_1 , про заборону носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів до вогнепальної зброї без передбаченого дозволу, який видається органами поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в невстановлений досудовим розслідуванням час, проходячи військову службу в Донецькій області та беручи безпосередню участь в бойових діях, захисті та обороні територіальної цілісності України від збройної агресії з боку російської федерації незаконно придбав шляхом знахідки запал УЗРГМ-2 до ручних осколкових гранат, який залишив для власних цілей, при цьому не повідомивши керівництво військової частини про знахідку. Надалі, після 15.11.2025 обвинувачений ОСОБА_4 перевіз вище вказаний запал, до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, 12.01.2026 обвинуваченого ОСОБА_4 було зупинено працівниками СРПП ВП № 3 (м. Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, за адресою: вул. Садова, 2, смт. Кострижівка, Чернівецького району, Чернівецької області, у якого в ході проведеної поверхневої перевірки, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Національну поліції», а саме в кишені куртки було виявлено та вилучено запал УЗРГМ-2 до ручних гранат, який відноситься до вибухових пристроїв та виготовлений промисловим способом.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконно придбав, носив та зберігав вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу.

Між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю адвоката ОСОБА_5 24 березня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості, на час підписання якої, обвинувачений ОСОБА_4 визнав обвинувачення в обсязі підозри. Угода містить відомості, щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.

Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання за скоєння кримінального правопорушення у формі злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки. Також узгоджено сторонами застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до умов ст.75 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене покарання.

Обвинувачений та його захисник також просили затвердити укладену з прокурором угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до виду тяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ст. 474 КПК України, судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 7 цієї ж статті, судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затверджені угоди.

Узгоджена між сторонами угода про визнання винуватості, вид та розмір покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі як основного покарання відповідає нормам КПК України та КК України та не суперечить інтересам суспільства.

Застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з іспитовим строком також узгоджується із вимогами кримінального закону, буде відповідати цілям покарання та носить індивідуальний характер.

Покладення ряду обов`язків, що передбачені вимогами ст.76 КК України також узгоджується із принципами призначення покарання.

Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370-374, 468-475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 березня 2026 року, укладену між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 з другої сторони.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред?явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, що визнано судом доведеним, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішити долю речових доказів по справі наступним чином:

- запал УЗРГМ-2 до ручних осколкових гранат, 1 шт., який упакований до сейф-пакета № 1482776 та зберігається в камері схову речових доказів Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області згідно з СО № 310 від 13.01.2026 – знищити;

- тампон-змив із важеля корпусу запалу, 1 шт., який упакований до сейф-пакета № 0218309 та зберігається в камері схову речових доказів Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області згідно з СО № 310 від 13.01.2026 – знищити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 7131,20 (сім тисяч сто тридцять одну) гривень.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати, у зв`язку з відсутністю підстав для його застосування.

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку, до Чернівецького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

СУДДЯ ОСОБА_6