Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №127/5720/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5720/26

Провадження №3/127/1195/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2026 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 не належним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2020 р.н., а саме 05.02.2026 року перебувала в присутності дитини в стані наркотичного сп`яніння, внаслідок чого дитина перебувала без нагляду.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. При цьому, ОСОБА_1 двічі подавала заяви про відкладення. В першій заяві про відкладення ОСОБА_1 зазначила, що їй необхідний час для ознайомлення зі справою. На вказане судове засідання ОСОБА_1 вдруге написала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що вона перебуває у відрядженні. До своєї заяви ОСОБА_1 не долучила жодного документу, доказів того, що ОСОБА_1 працевлаштована та направлена у відрядження суду не надано. Суд вважає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорує виклики до суду, неодноразово не з`являлася в судові засідання, чим проявляє неповагу до суду та намагається затягнути розгляд справи.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 стверджував, що ОСОБА_1 не належним чином здійснює догляд за їх спільним сином ОСОБА_4 , 2020 р.н., а саме вживає в присутності останнього наркотичні речовини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що їй стало відомо, що її донька ОСОБА_1 вживає наркотики. Також її дочка може не ночувати вдома.

В судовому засіданні було досліджено документи, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145012 від 05.02.2026 року, 05.02.2025 року ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебувала в присутності дитини у стані наркотичного сп`яніння, в результаті чого дитина перебувала без нагляду.

Згідно з довідкою КНП «ВОКПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 0099 від 05.02.2026 року, ОСОБА_1 05.02.2026 року о 20:15 год. перебувала в стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання канабісу.

В протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.02.2026 року, ОСОБА_2 просить вжити заходи до його дружини ОСОБА_1 , яка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по догляду за їх спільним малолітнім сином ОСОБА_2 , 2020 р.н., а саме вживає у присутності дитини наркотичні речовини. Такі ж обставини ОСОБА_2 зазначає у своїх письмових поясненнях від 05.02.2026 року.

В письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 від 05.02.2026 року остання вказала, що її донька ОСОБА_1 інколи не ночує вдома, а її зять знайшов в речах доньки пакетик з коноплею.

Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши свідків, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 05.02.2025 року ОСОБА_1 , в присутності свого малолітнього сина ОСОБА_2 , перебувала в стані наркотичного сп`яніння. Вказаний факт підтверджується дослідженими в ході судового розгляду документами та поясненнями осіб, які були допитані в судовому засіданні. Своїми діями ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина.

За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується зібраними та ретельно перевіреними судом доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення ВБА № 145012 від 05.02.2026 року, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 05.02.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також поясненнями останніх в судовому засіданні.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184, ст. 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :