Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №953/2387/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/2387/26

н/п 1-кп/953/641/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 62024170020001287 від 01.03.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Харкова ,громадянина України, одруженого, який має двох малолітніх дітей 2017р.н., 2023р.н., працює командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

встановив:

01.03.2024 близько 04.30, у темний час доби, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним службовим транспортним засобом - автомобілем марки «Toyota», моделі «Corolla» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », на синьому фоні, рухаючись по автомобільній дорозі, а саме: по вул. Шевченка у м. Харкові зі сторони вул. Г ероїв Рятувальників у напрямку вул. Матюшенку, діючи всупереч вимогам Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: п. 2.3 «б», згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом, що призвело до виїзду автомобіля за межі проїзної частини та наїзду на бордюрний камінь з подальшим наїздом на бетонний стовп (електроопору).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої ОСОБА_5 , який порушив вимоги п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, що знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, пасажиру службового транспортного засобу - автомобіля марки «Toyota», моделі «Corolla» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », на синьому фоні, ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді гострої відкритої черепно - мозкової травми з забоєм головного мозку та вогнищами контузії обох лобних часток, множинні багатофрагментарні переломи склепіння черепу з переходом на його основу та лицьовий череп, а саме: лобної, скроневої та потиличної кісток, забійна рана лобної ділянки, закрита тупа травма грудної клітини з забоєм обох легень, набряком легень, що належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Вчинені ОСОБА_5 порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у скоєні злочину визнав, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені злочину, йому роз`яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення та вірну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Як особа ОСОБА_5 : на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, працює командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, має подяки, грамоти та нагороди за несену службу, характеризується позитивно, одружений, має двох малолітніх дітей - 2017р.н., 2023р.н.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Так, під час судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_5 висловив щирий жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінки.

Він визнавав свою вину у вчинені інкримінованого злочину, як на досудовому розслідуванні так і під час судового розгляду.

Під час досудового розслідування добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому, про що свідчить подана заява потерпілого про відсутність претензій до ОСОБА_5 та дані про перерахування грошових коштів.

Потерпілий подав заяву , відповідно до якої претензій до обвинуваченого не має, вважав за можливе призначити йому покарання без відбуття реального покарання.

Згідно з положеннями статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

За ч.1 ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини за якими вчинений злочин, особу винного, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, добровільно відшкодував спричинену шкоду, активно сприяв розкриттю злочину, що є пом`якшуючими обставинами по справі, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий, з урахуванням позиції потерпілого, із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Витрати на залучення експертів (експертиза №2638, експертиза №2140/2141) в сумі 20885,84 грн., суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Арешт накладений на автомобіль «Тoyota», моделі «Corolla» р.н. (31) «3640», підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 370,371 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки .

У відповідності до ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 20885 грн.84 коп.

Скасувати арешт наскладаний ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 07.03.2024р. на транспортний засіб марки «Тoyota», моделі «Corolla» р.н. (31) «3640», 2023 року випуску, білого кольору, дата реєстрації 21.07.2023.

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1