Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №638/19059/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/19059/25

Провадження № 2/638/3162/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3696503 від 26.04.2021 року в загальному розмірі 20 015 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №3696503, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів з процентами за його користування у розмірі, обумовленому договором. 10 серпня 2021 року право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач умови договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за нею обліковується заборгованість у розмірі 20 015,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 015,00 грн - за відсотками. Досудову вимогу про сплату заборгованості не виконано. Посилаючись на вказані обставини ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3696503 від 26.04.2021 року у розмірі 20 015,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки жодного кредитного договору з позивачем не укладала, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме не надано оригіналу кредитного договору, укладеного саме з нею, не надано доказів фактичного отримання грошових коштів у кредит, договору відступлення права вимоги та детального розрахунку заборгованості.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що 26.04.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 3696503. Відповідачці було направлено електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який особисто вказаний нею у договорі про споживчий кредит, одноразовий ідентифікатор Z23341, при введенні якого вона підтвердила прийняття умов договору. Щодо зазначення одноразового ідентифікатора на договорі, то файл із зашифрованим підписом було завантажено разом із позовом через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», проте, ані при відкритті/завантаженні в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» у форматі для перегляду, ані при друкуванні файлу - він не відображається з питань збереження конфіденційності інформації. Разом з тим, завантаживши PDF файл договору, який міститься у додатках до позову, та відкривши через програмне забезпечення, призначене для читання PDF файлів, суд має змогу переконатись у наявності підпису та побачити одноразовий ідентифікатор. Наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 44762183 від 26.04.2021 року є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачці на умовах, визначених договором про споживчий кредит № 3696503 від 26.04.2021 року. До позовної заяви долучено відомість про щоденні нарахування та погашення за договором № 3696503 від 26.04.2021 року, яка сформована та надана первісним кредитором позивачу. Також позивачем було надано докази, якими доведено відступлення первісним кредитором права вимоги до відповідачки на користь ТОВ «Діджи Фінанс» за договором про споживчий кредит. На підставі викладеного позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року витребувано докази по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що у зв`язку із знаходженням за межами території України не має змоги брати участь в судових засіданнях.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, зазначає наступне.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://miloan.ua/ подана заявка на отримання кредиту у розмірі 5000,00 грн № 3696503.

26.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3696503, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів з датою повернення 26.05.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом.

Проценти за користування кредитом складають 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2, 2.3 цього Договору (п. 1.5.2, 1.7 договору).

Згідно п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.3.1 продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Відповідно до п. 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

За п 6.1. Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5 договору).

Додатками до кредитного договору є графік платежів та паспорт споживчого кредиту № 3696503, який містить умови, аналогічні умовам договору.

На підтвердження перерахування ТОВ «Мілоан» отримувачу ОСОБА_1 5000,00 грн на рахунок № НОМЕР_2 з призначенням: кошти згідно договору 3696503 позивачем надано копію платіжного доручення № 44762183 від 26.04.2021 року.

З відомості про щоденні нарахування, яка по суті є розрахунком заборгованості, складеної ТОВ «Мілоан», вбачається, що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 20 015,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 015,00 грн - заборгованість за процентами, які нараховувались з 26.04.2021 року по 26.05.2021 року у розмірі по 0,5 грн на день, з 27.05.2021 року по 25.07.2025 року - по 250,00 грн на день.

10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 06Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних у реєстрі боржників.

Наданими копіями платіжних інструкцій від 03.09.2021 року № 1470, від 09.09.2021 року № 1519, від 16.09.2021 року № 1190, від 23.09.2021 року № 1578, від 30.09.2021 року № 16, від 07.10.2021 року №1595, від 11.10.2021 №1604, від 21.10.2021 року №1631, від 28.10.2021 року №1660, від 04.11.2021 року №1688, від 11.11.2021 року №1737, від 18.11.2021 року №5, від 25.11.2021 року №24 підтверджується оплата ТОВ «Діджи Фінанс» за договором відступлення прав вимоги № 06Т від 10.08.2021 року.

Позивачем надано копію витягу з додатку до договору факторингу № 06Т від 10.08.2021 року, в якому містяться дані щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3696503 від 26.04.2021 року в розмірі 20 015,00 грн.

25.07.2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» на ім`я ОСОБА_1 направлено досудову вимогу щодо повернення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 015,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ТОВ «Діджи Фінанс» до суду надана копія кредитного договору № 3696503 від 26.04.2021 року, де зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 6.2 договору).

Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що ОСОБА_1 вчинила певну сукупність дій, спрямовану на отримання позики від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвалась в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Мілоан») із одноразовим ідентифікатором та прийняла пропозицію (оферту) позикодавця шляхом використання надісланого їй одноразового ідентифікатора.

У пункті 10 кредитного договору, як і в анкеті-заяві на кредит № 3696503 від 26.04.2021 року, відсутній електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Посилання позивача на те, що відповідачка отримала в SMS-повідомленні одноразовий ідентифікатор Z23341, при введенні якого прийняла умови договору, будь-якими доказами не підтверджуються.

Доводи ТОВ «Діджи Фінанс» щодо того, що файл із договором із зашифрованим підписом не відображається при відкритті в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», проте підпис можна побачити, завантаживши PDF файл договору та відкривши через програмне забезпечення, призначене для читання PDF файлів, є непереконливими, оскільки при відкритті файлу з договором за допомогою програмного забезпечення «Adobe Acrobat» у його лівому верхньому куті дійсно міститься напис щодо його підписання позичальницею одноразовим ідентифікатором, однак він виконаний у документі як анотація і може бути довільно доданий, змінений чи видалений. У форматі підпису, який підлягає перевірці за допомогою програмного забезпечення, виконаний лише підпис в.о. директора ТОВ «Мілоан» Коршикова С.І.

Таким чином, позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями, накладення підпису одноразовим ідентифікатором та прийняття (акцепту) умов договору.

Крім того, ані кредитний договір, ані анкета-заява на кредит № 3696503 від 26.04.2021 року не містять номеру рахунку чи картки, на яку мають бути перераховані кошти.

При цьому, відомості надані АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, щодо належності картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 та зарахування на неї 26.04.2021 року коштів у сумі 5000 грн., не є належним і достовірним доказом надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання умов саме кредитного договору № 3696503 від 26.04.2021 року, і зазначення у ньому призначення платежу таких висновків не спростовує.

Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання товариства на відомість про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит № 3696503 від 26.04.2021 року ТОВ «Мілоан», яка по суті є одностороннім арифметичним розрахунком первісного кредитора, що не підтверджується первинними бухгалтерськими документами, та не є належним доказом заборгованості.

Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

З урахуванням наведеного, з огляду на відсутність доказів укладення договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-89, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 42649746;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк