Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №129/27/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/27/26

Провадження по справі № 3/129/229/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2026 року м. Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС України у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , фізичної особи – підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася, - за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

Установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1484 від 18.12.2025 р., ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що вона в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , всупереч п.п.1,2 ст.3, ст.11 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 ВР від 06.07.1995р. (зі змінами та доповненнями), проводила розрахункові операції через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вдруге до суду не з`явилася, хоча неодноразово викликалася, зокрема, 19.02.2026 р., 25.03.2026 р., однак згідно із усталеною практикою, викладеною в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду, однак зазначені процесуальні обов`язки особою, яка притягується до адміністративної відповідальності виконано не було, оскільки після складання протоколу про адміністративне правопорушення, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності було достовірно відомо про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього та в якому суді воно буде розглядатися, однак особа, яка притягується до адміністративної відповідальності жодних дій направлених на отримання інформації щодо зазначеного провадження здійснено не було, а тому неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою у розгляді справи відповідно до ст.268 КУпАП, оскільки вона належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з повісткою про виклик до суду.

Відповідно до п. 7) ч. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, у зв`язку з яким ОСОБА_1 притягається до відповідальності, мало місце 28.12.2025 року.

Таким чином, з моменту, коли відбулося правопорушення, минуло більше трьох місяців, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Як зазначено в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, тому під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Відповідно до п.7) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 1484 від 18.12.2025 р., поставлене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення мало місце 28.12.2025 р. і на момент розгляду справи закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, то з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38, п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю.

При цьому, вказаний висновок суду ґрунтується на приписах ст.247 КУпАП, які є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити справу, і не вирішувати жодних інших питань.

Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким не може бути продовжено, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення має бути припинено.

Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

Постановив:

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: