Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №216/8021/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8021/25

Провадження № 2/216/1236/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Онопченко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що позивач перебувала з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах. У сторін народилась спільна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою. В зв`язку з ухиленням відповідача від обов`язку утримувати дитину до досягнення повноліття, з відповідача судовим наказом стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно. Відповідач ухилявся від сплати аліментів за судовим наказом суду і, як наслідок, у останнього утворилась заборгованість. Загальний розмір заборгованості по аліментам станом на 14 жовтня 2025 року становить 17 153,55 грн., а тому відповідно до розрахунку загальний розмір неустойки станом на 14.10.2025 року складає 11 231,79 грн.

28 січня 2026 року на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої сукупний розмір заборгованості станом на 20.01.2026 року складає 28 883,55 грн., а тому позивач просить стягнути неустойку з урахувань обмежень в розмірі 28 883,55 грн.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву у якій просила суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідач, ухилявся від обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Позивач вимушена була звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу. 21 травня 2025 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс судовий наказ, яким наказав стягувати щомісячно з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття, на користь матері дитини. Судовий наказ перебуває на виконанні у Центрально-Міському відділі ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Оскільки відповідач ухилявся від сплати аліментів за судовим наказом, як наслідок, у останнього утворилась заборгованість. Загальний розмір заборгованості по аліментам становить 28 883,55 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Отже, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у ч. 4 ст. 155 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками,одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Згідно зі ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, якими згідно ст. 4 ЦК України можуть бути закони та підзаконні нормативні акти.

У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року, винесеній у справі № 572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18), відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року справі № 6-94цс15. Такий підхід Верховного Суду до розрахунку пені застосований також Касаційним цивільним судом в постановах від 12.09.2018 року у справі №759/9457/15-ц, від 17.10.2018 року у справі №359/9950/16-ц, від 05.12.2018 року у справі №372/264/15-ц.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з. урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Строк прострочення починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі слати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помноженому на 1 %.

Відтак, при розрахунку пені застосовується наступна формула:

р=(А1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn), де:

р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

А2 - нарахована сума аліментів за Другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Відповідно до розрахунку загальний розмір неустойки на 27 січня 2026 року складає 29 243,02 гривень. Враховуючи вимоги ст. 196 СК (неустойка не більше 100 відсотків заборгованості) з відповідача повинно бути стягнуто 28 883,55 грн.

При визначенні розміру пені розрахунок проведено на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів або на суму недоплачених аліментів, а кількість днів прострочення обчислена виходячи з наступного місяця, після того, в якому аліменти не сплачувались або сплачені не в повному обсязі.

Законом України від 17.05.2017 року №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» ч. 1 ст. 196 СК викладено у новій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості».

Таким чином, законодавець, обмеживши розмір пені 100% від суми заборгованості фактично визнав, що попереднє правове регулювання, яке допускало непропорційне і нічим не обмежене перевищення суми неустойки (пені) відносно суми заборгованості зі сплати аліментів, не відповідало критерію «якості закону», допускало свавільне втручання у цивільні права особи, що є неприпустимим в розрізі практики Європейського суду з прав людини, і тому було змінене законодавцем. В такому випадку розрахунок пені за попередні періоди є недоцільним.

Відповідно до ч. 1ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються матеріалами справи.

Дослідивши надані суду письмові докази, враховуючи проаналізовані норми права, а також те, що відповідач не скористався своїм правом і не подав відзив на позовну заяву, не спростував позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі 28 883,55 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

Таким чином, позивачка є звільненою від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги стосуються стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1211,20 грн. по сплаті судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 155, 180, 181, 182, 183, 196 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) у розмірі 28 883 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 55 копійок, що становить один відсоток від суми несплачених аліментів, які стягуються з відповідача на підставі судового наказу по справі № 216/3763/25 від 21 травня 2025 року, виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за кожен день прострочення, станом на 27 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Онопченко