Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №214/428/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/428/26

3/214/391/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку ПП в місті Кривий Ріг Управління ПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянство – України, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 приблизно о 08-00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_3 , а саме: фізичного та психологічного характеру, які полягали в наступному: стусанах, ляпасах, погрозі фізичною розправою, чим завдав потерпілій фізичного болю та психологічних страждань, чим могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_2 порушив Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017 повторно протягом року, будучи особою, яку було піддано адміністративному стягненню постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.08.2025.

В судове засідання ОСОБА_2 вкотре не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово у встановленому законом порядку належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яка підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №000066 від 30.12.2025, зі змісту якого слідує, що 30.12.2025 приблизно о 08-00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_3 , а саме: фізичного та психологічного характеру, які полягали в наступному: стусанах, ляпасах, погрозі фізичною розправою, чим завдав потерпілій фізичного болю та психологічних страждань, чим могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_2 порушив Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017. Правопорушення вчинене ОСОБА_2 повторно протягом року;

- рапортами працівника поліції від 30.12.2025, зміст якого узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №000066 від 30.12.2025;

- письмовою заявою ОСОБА_3 від 30.12.2025 з проханням притягнути до відповідальності ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення домашнього насильства;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 30.12.2025;

- тимчасовим заборонним приписом відносно кривдника ОСОБА_2 серії АА №767338 від 30.12.2025;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- відеозаписом подій від 30.12.2025.

- постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.08.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2, ч.3 ст.173-8 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вони є суб`єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, а відтак ОСОБА_2 є суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення, що ставиться йому в провину.

Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідивши письмові матеріали, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, за ознаками: повторне протягом року вчинення особою домашнього насильства, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує особу ОСОБА_2 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім і необхідним для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч.2 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя О.І. Євтушенко