Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №183/10165/24 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10165/24

№ 1-кп/183/1313/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041350000858 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білореченськ Омутнінського району Кіровської області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого,пенсіонера, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.1 ст.299 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

представника потерпілої - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2024 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , побачив на вулиці біля будинку безпорідну собаку світло-коричневого окрасу на прізвисько « ОСОБА_7 », яка належить ОСОБА_8 .

В цей час у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння фізичного болю та тілесних ушкоджень тварині, яка відноситься до хребетних, а саме безпородній собаці на прізвисько « ОСОБА_7 ».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11 травня 2024 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , взявши до рук газобалонний пневматичний пістолет моделі «Artemis CP2», заводський серійний номер № НОМЕР_1 , калібру 4,5 мм, виготовлений промисловим способом, вийшов з під`їзду №2 на подвір`я будинку АДРЕСА_3 та попрямував до під`їзду №1 цього ж будинку.

Перебуваючи біля під`їзду №1 вказаного будинку, 11 травня 2024 року, приблизно о 17 годині 31 хвилині, ОСОБА_3 , з мотивів зневаги до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі щодо поводження з тваринами, проявляючи явну неповагу до суспільства, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті правила поведінки з тваринами, в порушення вимог ст. 4, п. 3 ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв, травм, отруєння тварин, та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, які вчиняються болючим способом та завдають тварині фізичного болю і страждань, підійшов на близьку відстань до безпородної собаки світло-коричневого окрасу на прізвисько « ОСОБА_7 », тримаючи в правій руці пневматичний пістолет, здійснив постріл у ділянку голови собаки, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді порушення цілісності шкіри в ділянці лобової кістки та стороннього тіла (кулі) розміром 0,8 на 0,5 см у кісткових структурах решітчастої кістки в правому носовому ході.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 299 КК України, як жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України не визнав.

Надав суду показання, 11.05.2024 року приблизно о 17.00 годині його донька ( ОСОБА_9 ) вийшла з дому на подвір`я відганяти собаку, яка порпалась у квітах на клумбі у дворі загального користування. Ця собака почала кидатися на неї, донька покликала його, а він в цей час сидів в квартирі, вікна якої виходять у двір, потім вийшов з підїзду на вулицю, теж почав відганяти собаку, але марно, бо собака продовжувала кидатись, щоб вкусити, але не вкусила, однак він вирішив відлякнути собаку саме зброєю, бо інших підручних засобів (палки, каміння) не було, для чого пішов до сараю, який розташований на відстані 6 метрів, і узяв пневматичний пістолет, який придбав за 4 місяці до цих подій, донька залишалась на місці, повернувся і зробив постріл, але не у собаку, а у повітря, внаслідок чого вона втекла, після чого він її більше не бачив. Пістолет був заряджений 1 кулею. На додаткові питання суду повідомив, що, можливо, здійснив постріл у тротуарну плитку, як свідчила його донька під час судового розгляду, яка після побиття стала хворіти і він її вже майже 1 рік лікує. Постріл відбувся з відстані 2 метри до собаки. Він стояв на відстані від свого будинку -3,5 метри. Собака пискнула, бо злякалась. Ніяких пошкоджень, крові на собаці не бачив. Не знає яким чином у собаки виникли тілесні ушкодження. З вікон ніхто йому нічого не кричав, в тому числі сусіди, бо нікого не було. Донька в цей час була разом з ним, в тому числі і в момент пострілу. Його дружина свідком цих подій не була.

ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які живуть у першому під`їзді цього будинку, і вікна яких виходять у цей же двір, де в цей час були - не знає, але може точно стверджувати, що їх не було на місці подій і взагалі в цей день він їх не бачив, тому нічого вони і не кричали та ніяких зауважень йому не робили, в тому числі щодо дій відносно собаки.

Нікого у дворі не було, сусідів теж не було.

Потім невідомо звідки приблизно через 5 хвилин з`явились незнайомі йому двоє хлопців і почали бити поліцейською палкою його і його доньку і вкрали в нього цю зброю. Вважає, що вони прибігли саме через цю собаку. Це знімала на відео якась дівчина, однак коли ці хлопці почули, що дружина ( ОСОБА_12 ), яка стояла на балконі, викликає поліцію і швидку допомогу – вони втекли. Приблизно о 17.30 приїхала швидка допомога і поліція, вилучила зброю у тих, хто побив його і доньку. Поліцією не було зафіксовано стану сп`яніння у нього, бо не була зроблена експертиза, зазначив, що того дня був тверезий. ОСОБА_13 теж підходила до швидкої допомоги, у неї був якийсь забій брови, у зв`язку з чим – не знає. Не знає нічого щодо наявності кримінального провадження щодо пошкодження ока у ОСОБА_14 з пневматичної зброї.

Щодо показань свідків стосовно перебування його у стані сп`яніння зазначив, що того дня прийшов з підробітки приблизно о 16.00 годині, переодягся та приєднався до компанії знайомих жінок-пенсіонерок, які відпочивали у даному дворі ( ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ). Трохи (приблизно 20 хвилин) з ними посидів і пішов до хати. Не бачив, щоб вказані жінки вживали алкогольні напої.

Потім його повезли в Управління МВС, де він написав заяву, що його побили і поїхав на судово-медичну експертизу. Вважає, що на рентген знімку собаки, який є в матеріалах кримінального провадження, сторонні предмети повинні бути у темному вигляді, тому наданий суду рентген знімок стороною обвинувачення є таким, з якого неможливо нічого встановити, оскільки з самої собаки не був вилучений сторонній предмет і оглянутий і не було встановлено чи була це куля взагалі. Також невідомо де наразі ця собака. Вважає, що собаки повинні вигулюватись на повідку і в наморднику та господар собаки повинен нести відповідальність за цей випадок.

Описав пістолет наступним чином: пневматичний пістолет турецького виробництва з модератором (глушником) та заряджений 1 кулею.

Вважає, що даний пістолет непридатний до стрільби, там була 1 куля, яка просто вискочила і був звуковий хлопок. Можливо, на 1 постріл і вистачило газу.

Кулі заряджаються такого роду: 0,28 грама калібр 4,5.

На додаткові питання прокурора повідомив, що даний пістолет придбав через інтернет, має досвід служби в збройних силах, має навички стрільби з бойової зброї. З даного пістолету стріляв по пластиковим пляшкам з 8 метрів, кулі не пробивають пляшки. Це навчальна зброя. До будь-яких тварин не застосовував. Випадків жорстокого поводження з тваринами в житті не мав.

Повідомив, що дану собаку раніше не бачив. Це була сіра собака невисокого (низького) зросту. Того факту, що собака кидалась на доньку не бачив, бо вийшов на вулицю через те, що вона його покликала, бо собака рилась у клумбі.

Зазначив, що на відео файлі, який був переглянутий в судовому засідання, був він і його донька, також звучав жіночий голос, який кричав «Лєбідь!», однак він не знає хто це був, до нього так ніхто не звертається. Коробочки з пульками не мав, тільки пістолет. Конфліктів з сусідами раніше не було, має нейтральні стосунки з ними. Вважає, що свідчення сусідів недостовірні, бо їх підмовили.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України, на підставі наступних доказів, досліджених в судовому засіданні:

-показань потерпілої ОСОБА_8 , яка суду повідомила, що 11.05.2024 року вона перебувала за містом. Їй зателефонував її чоловік і повідомив, що до нього підбігла собака на прізвисько « ОСОБА_7 » з закривавленою головою і запитав, що роботи, на що вона відповіла, що необхідно зупинити кров і якщо це просто подряпина, то нічого страшного і повідомила, що зараз приїде додому. Далі вона зателефонувала сусідці ОСОБА_17 , яка повідомила, що у неї (у сусідки) в голові куля, бо в неї вистрелив ОСОБА_3 , у зв`язку з чим вона прямує в центральну районну лікарню. Далі вона знову зателефонувала своєму чоловікові і він повідомив, що у собаки продовжує текти кров, на що вона дала вказівку взяти собаку і повезти в лікарню, бо в такий час лікарня зачиняється, а необхідно терміново надати першу медичну допомогу. Він так і зробив. Приблизно о 18.05 год. 11.05.2024 року вона зателефонувала місцевому лікарю, щоб вона відкрила свою лікарню і собаці надали першу допомогу. Перша допомога була надана у ветеринарній клініці «Веткланік» у м. Самар. Далі вона поїхала додому і далі здійснювала догляд за собакою. Для здійснення рентгену собаки звернулась до ветеринарної клініки «Анімалія» у м. Дніпро провул.Любарського, 18. Лікар повідомив, що у собаки куля у носовій пазусі, на що вона попросила надати письмовий висновок для подальшої боротьби за справедливість. Про те, що стріляв у її собаку саме ОСОБА_3 вона дізналась від безпосередніх очевидців – ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які бачили з вікна будинку все на власні очі, оскільки в той момент собака була на самовигулі у них під вікнами у дворі загального користування за адресою АДРЕСА_3 поруч з першим під`їздом. На собаці був світло відбиваючий ошийник, який вона їй особисто начепила. Собака в цьому дворі проживала з періоду цуценяти десь 7 місяців. Сусідка ОСОБА_18 їй розповіла, що того дня вона була у себе у дворі, відпочивала і почула крик ОСОБА_19 , на що вона прийшла до АДРЕСА_3 і побачила, як відбувалась словесна перепалка між ОСОБА_10 і ОСОБА_3 стосовно того, що ОСОБА_3 здійснив постріл у собаку «Єву», яку ОСОБА_20 на той момент годував і після чого собака побігла у двір. Зброю у ОСОБА_3 відібрали.

Загалом вона з 2023 року займається волонтерством по її місцю проживання (район залізничного вокзалу, так звана «транзитка»).

Повідомила, що дану собаку разом з іншими викинули люди під сусідній будинок. Біля зграї дорослих собак вона облаштувала будку для 4 цуценят. Прилаштувала до людей 3 цуценяти, а «Єва» залишилась одна, бігала та тулилась до людей. Тому вона попросила ОСОБА_21 , щоб дана собака тимчасово, до прилаштування в постійну сім`ю, пожила у нього, на що він погодився, так і відбулося. Він опікувався собакою, а вона та ОСОБА_22 опікувалися її прилаштуванням. Вважає, що на той момент була власницею цієї собаки, а тому є потерпілою від злочину, оскільки міська влада повинна займатися безпритульними тваринами, однак не у повній мірі виконує цю функцію, через що вона, як незареєстрований офіційно волонтер, здійснює роботу по утриманню деяких безпритульних тварин. Зокрема, собака «Єва» була за її власні гроші провакциновала від хвороб, в тому числі від сказу, простирилізована, оброблена від паразитів. В день вчинення кримінального правопорушення, 11.05.2024 року саме вона, як власниця цієї собаки, також за власні гроші транспортувала собаку «Єву» в м. Дніпро, оплачувала її діагностичні процедури та лікування, яке собака потребувала за результатами отриманої травми голови. В подальшому собака «Єва» залишилась проживати у її квартирі та наразі прилаштована уже в порядну сім`ю. ОСОБА_10 по сусідськи згодився допомогти та взяв собаку «Єву» на тимчасову перетримку та пускав її на ніч до себе додому. На той момент вона у нього прожила приблизно 2 тижні. Протягом цього періоду вона супроводжувала її утримання, серед іншого створювала відео про цю собаку, виставляла цю інформацію у мережі інтернет протягом її підростання, бо люди цікавилися і могли захотіти взяти її до себе, возила її на базар. ОСОБА_23 сприймала її як господаря, бо знала, що вона її і годує і лікує. Вважає її своєю власністю, на яку згідно цивільного законодавства поширюється режим речі.

Їй відомі і інші факти жорстокого поводження обвинуваченого з тваринами, через які вона зверталась до поліції, однак так як вчасно не були зібрані і задокументовані докази, тому ці заяви не мали результату. Однак даний випадок з собакою «Єва» був зафіксований і тому ОСОБА_3 має понести суворе покарання. Будь-яку допомогу щодо лікування собаки за наслідками цих подій ОСОБА_3 не надавав і не вибачався.

-показань свідка ОСОБА_24 , яка в судовому засіданні повідомила, що 11.05.2024 року вона відпочивала і прокинулася десь о 17 годині вечора, оскільки почула визг собаки і кричав сусід ОСОБА_25 , з цією метою вона пішла у двір подивитися, що трапилось. Десь о 17.15 -17.20 годині сусід ОСОБА_20 їй повідомив, що ОСОБА_3 прямо там вистрелив у собаку. Вона почала шукати собаку, однак її вже не було. ОСОБА_3 стояв на відстані 10-15 метрів від неї з пістолетом темного кольору, з глушником в правій руці, біля під`їзду буд. АДРЕСА_3 , лівій руці у нього була коробочка, вважає, що це могла бути коробочка для куль від даної зброї, з ним була його донька ОСОБА_26 . Вона – ОСОБА_24 була разом зі своєю невісткою (дівчина сина),сином та своїм чоловіком. Вони запитали у ОСОБА_3 що він робить, на що він відповідав нецензурними лайками і сказав йти звідси. На питання навіщо було чіпати собаку, ОСОБА_3 відповів, що вона тут заважає. Це бачив також ОСОБА_27 , бо він виглядав з вікна свого будинку і ОСОБА_28 . Цю собаку вона знала як « ОСОБА_29 »,а ОСОБА_27 називав її по-своєму « ОСОБА_30 ». Нею опікувалася ОСОБА_8 , займалася її прилаштуванням. Це була маленька, не агресивна, мила собака, будь-якої загрози для мешканців будинку не несла. ОСОБА_3 був одягнений у шорти та футболку, можливо темного кольору.

-показань свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні повідомив, що він є сусідом по під`їздам з обвинуваченим, 11.05.2024 року, точний час не пам`ятає, він перебував у своїй квартирі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 на кухні разом і сусідом ОСОБА_11 . Почувши голос дочки обвинуваченого, яка сказала, « ОСОБА_31 , застрели її», він – ОСОБА_10 подивився у вікно, де побачив у себе під вікнами обвинуваченого ОСОБА_3 з пістолетом, який його також бачив, далі обвинувачений прицілився у собаку і з відстані 1,5-2 метри здійснив постріл в голову цієї тварини. Будь-яких перешкод між обвинуваченим і собакою не було. Дочка обвинуваченого була поруч з ОСОБА_3 . ОСОБА_23 перед цим просто гуляла у дворі. Будь-якої небезпеки не несла. Це маленька собака,яку він особисто називав « ОСОБА_30 », а дівчата дали їй ім`я « ОСОБА_7 ». Після пострілу він – ОСОБА_10 почав лаятися. ОСОБА_3 поцілився у нього, хотів також здійснити постріл, на що ОСОБА_11 почав його – ОСОБА_10 відтягувати від вікна, оскільки він не витримував і кричав ОСОБА_3 «що ти робиш?». На ці крики прибігли його сусіди – ОСОБА_24 , її чоловік та син. В подальшому у ОСОБА_3 забрали зброю, приблизно через 30 хвилин приїхала швидка допомога, поліція. Він та інші сусіди вийшли у двір на вулицю після приїзду даних служб. Коли він вийшов на вулицю, то зрозумів, що ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп`яніння, від нього був сильний запах алкоголю, також це було видно по його поведінці, зокрема у нього була не стійка хода, почервоніння обличчя, постійно висловлювався нецензурними лайками.

-показань свідка ОСОБА_11 який в судовому засіданні повідомив, що він є сусідом з обвинуваченим, 11.05.2024 року, точний час не пам`ятає, він перебував у квартирі АДРЕСА_4 ОСОБА_10 , що розташована за адресою АДРЕСА_3 разом із сусідом ОСОБА_10 . Став свідком конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , який виник через собаку. Донька обвинуваченого сказала « ОСОБА_31 , он вона бігає, розберися з нею», після чого ОСОБА_3 пішов до будинку, та виніс з квартири пневматичну зброю: це був великий пістолет темного кольору без глушника, який він тримав у правій руці, і здійснив постріл в голову собаки на прізвисько « ОСОБА_30 », яка в той момент знаходилась якраз навпроти вікна, з якого він і дивився на ці події. Чи тримав ОСОБА_3 щось у лівій руці – не пам`ятає. Ця собака на той час проживала у ОСОБА_10 , була безпечною для усіх мешканців двору. Все відбулося прямо під вікном ОСОБА_10 . ОСОБА_3 стояв від собаки на відстані 1,5 метри, після пострілу собака заскавчала і побігла. Окрім цього на зауваження ОСОБА_10 щодо цієї ситуації, ОСОБА_3 пригрозив останньому, що він вистрілить у нього, після чого поцілився у ОСОБА_10 , а він – ОСОБА_11 відтягував його - ОСОБА_10 від вікна і попередив, що ОСОБА_3 нетверезий і тому може дійсно вистрелити і у нього. Далі прибігли інші сусіди, зокрема ОСОБА_22 , її чоловік та син, у яких після цього з ОСОБА_3 також стався конфлікт з цього ж приводу. Те, що ОСОБА_3 був нетверезий зрозумів, виходячи з того, що він бачив як останній зранку розпивав алкоголь у цьому ж дворі в компанії жінок – серед яких були ОСОБА_16 і ОСОБА_32 , вони вживали самогон, розлитий у дві пляшки по півлітра. Зрозумів, що це був самогон, оскільки вони розмовляли про це і бачив як обвинувачений вживав даний напій. Приблизно о 14:30-15.00 годині він спілкувався з ОСОБА_3 і від останнього відчув запах алкоголю з порожнини рота, він нерівно ходив, також мав почервоніння обличчя.

-показань свідка ОСОБА_33 , який в судовому засіданні повідомив, що він є чоловіком потерпілої, жодних конфліктів з обвинуваченим, його донькою ніколи не мав, проживає по АДРЕСА_5 , яка розташована поряд з АДРЕСА_6 . 11.05.2024 року приблизно о 16.30 годині він вирішив вийти на двір та покосити траву, пішов в сарай за приладдям. Доки він все це робив, почув крики у сусідньому дворі, однак не приділив цьому увагу, продовжив займатися своїми справами. Коли підготовчі дії були завершені і він йшов працювати, назустріч йому бігла собака з кличкою «Єва» і у неї на голові була кров, він покликав її та оглянув, після чого зрозумів, що дана рана була не подряпина, а серйозна рана, тому він пішов до себе в квартиру, щоб взяти дезінфікуючі препарати і обробити рану. Далі він зателефонував своїй дружині – ОСОБА_8 та розповів їй про дані обставини, на що дружина порекомендувала звернутися до сусідки ОСОБА_34 , щоб вона допомогла надати допомогу собаці. Далі дружина сама йому зателефонувала і повідомила, що він не зможе наразі звернутися до сусідки ОСОБА_34 , бо остання сама їде в лікарню, бо у неї вистрілили. Після цього, він взяв цю собаку і повіз її у ветеринарну клініку «Vetclinic» за адресою, вул. Сучкова, 50 б м. Самар. Там собаку оглянули і призначили лікування, а він розрахувався за прийом і повернувся додому. В подальшому собакою займалася його дружина, яка є волонтер і займається допомогою тваринам. Також йому відомо, що цій собаці в іншій клініці було зроблено рентген, де в голові виявлено стороннє тіло «пульку». Чому його не було видалено йому особисто не відомо. Потім він від дружини дізнався, що в собаку здійснив постріл громадянин ОСОБА_35 , якого він раніше не бачив. Собака «Єва» була ручною, привітною, неагресивною, випадків агресії направленої на людей ніколи не було.

-показань свідка ОСОБА_36 , яка в судовому засіданні повідомила, що є ветеринарним лікарем у ветеринарній клініці «Vetclinic» за адресою, вул. Сучкова, 50 б (перейменовано на вул. Гідності) м. Самар, обвинуваченого не знає, з потерпілою ОСОБА_8 знайома більше 5 років через те, що остання є волонтером і часто звертається до ветеринарної лікарні за допомогою для тварин. 11.05.2024 року близько 18.00 години до нею у ветеринарну клініку приїхав чоловік на ім`я ОСОБА_37 , який тримав собаку на руках та повідомив, що у собаку стріляли. У собаки був пригнічений стан, рана на голові, кровотечі не було виявлено, тому вона рекомендувала звернутися до рентген кабінету. В подальшому дізналась, що в собаки в голові був сторонній металевий предмет - кулю. У собаки не було документів та бірок. Це був метис «переводняк» сірого кольору, середнього розміру. За результатами факту звернення було оформлено запис у обліковому журналі, також було виписано документ з рекомендаціями. Свідок ОСОБА_36 при пред`явленні їй в судовому засіданні копії документу, наявного на а.с. 43 т.1 зазначила, що це фотокопія того самого документу, який був нею виписаний за результатами огляду собаки «Єва» з рекомендаціями по лікуванню, з якою звернувся ОСОБА_38 . Також свідок, при пред`явленні їй в судовому засіданні фотозображень собаки, наявних на а.с.40,41 т.1, упізнала ту собаку, з якою звернувся до неї ОСОБА_39 .

З метою недопущення неповноти судового розгляду, судом було також за клопотанням сторони захисту, допитано свідка ОСОБА_9 , яка є донькою обвинуваченого та якав судовому засіданні повідомила, що з потерпілою є сусідками, конфліктних стосунків з нею не має. До подій 11.05.2024 року конфліктів зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_24 не мала. 11.05.2024 року вона була на кухні, готувала їжу, побачила маленьку безпородну коричнево-руду гладкошерсту собаку у вікні, яка ламала квіти на неогородженій клумбі, на що вона голосом намагалася її прогнати, але вона не йшла і продовжувала псувати квіти. Так як собака не реагувала, то вона спустилась вниз з ІІ поверху і знову голосом намагалася її вигнати, але вона не реагувала. Батько ОСОБА_3 в цей момент був у квартирі, вона звернулась до нього, щоб він прогнав цю собаку. Декілька разів ОСОБА_3 також голосом намагався прогнати собаку, вона оскалювалась і не йшла з клумби. Ця собака була без намордника та поводку, господаря її також поруч не було. Батько таки прогнав собаку, здійснивши постріл в тротуарну плитку, щоб її налякати. Як вона про це дізналась не пам`ятає. Після цього вона цю собаку не бачила, батько за нею не гнався та більше не стріляв.

Чи є у її батька зброя їй не відомо. Після того як батько здійснив постріл його почав ображати ОСОБА_10 з вікна будинку через те, що він проганяв собаку. Батько наче стояв біля свого під`їзду в цей момент. В момент здійснення пострілу батько був не біля самого під`їзду, а поруч, біля клумби, яка розташована навпроти її вікон, ближче до її під`їзду, а собака була біля іншого під`їзду, вона – ОСОБА_9 була біля під`їзду на крильці. Батько вийшов з під`їзду без зброї, а взяв її в сараї, це був однозарядний пневматичний пістолет. Пізніше свідок повідомила, що не бачила зброю і відмовилася давати показання. Додала, що того дня мали приїхати сестра та трирічна племінниця, яка боїться собак. Вважає, що ця собака була агресивною і до того були випадки нападу нею на дітей та дорослих, в тому числі велосипедистів, та директора школа ОСОБА_40 , а саме: собака на них гавкала. Зокрема вона – ОСОБА_9 одного разу також стала жертвою такого нападу – собака до неї підбігла і гавкнула. У дворі ця собака ні на кого не нападала, бо жителі її пригодовували, а за двором , по вул. Центральній могла себе так поводити.

-письмової заяви ОСОБА_8 від 12.05.2024 року до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та долученими до неї фотозображеннями собаки, датовані «11.05.2024 року о 18:03», копіїї медкарти прийому собаки «Єва» 11.05.2024 року у ветеринарній клініці «Vetclinic» за адресою: вул.. Сучкова, 50б м. Новомосковськ, лікар ОСОБА_41 та копії карти прийому Е02987 від 16.05.2024 року собаки «Єва» у ветеринарній клініці «Animalia», за адресою м. Дніпро, провул. Любарського, 18, де клінічним оглядом собаки домашньої «Єви», віком - 8 міс. виявлено ознаки порушення цілісності шкіри на стадії загоєння в ділянці лобової кістки. Рентгенологічно виявлено стороннє тіло (куля) розміром 0,8 х 0,5 см у кісткових структурах решітчастої кістки в правому носовому ходу (ймовірно у верхньощелеповій пазусі). Згідно анамнезу у суботу 11.05.2024 року за словами власника, у собаку було зроблено постріл, того ж дня було відвезено до однієї з клінік міста для надання невідкладної допомоги, лікар ОСОБА_42 ; та долученими рентгенівськими знімками ( а.с.36, 40-44);

-постанови про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів від 15.07.2024 року, а саме добровільно наданого потерпілою ОСОБА_8 CD-R диску з відеозаписом за 11.05.2024 року ( а.с.45);

-протоколу огляду предмета від 15.07.2024 року з додатком у вигляді CD-R диск з відеозаписом від 11.05.2024 року, проведеного за участю понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та потерпілої ОСОБА_8 ,відповідно до якого об`єктом огляду є добровільно наданий для огляду CD-R диск, який знаходився в паперовому конверті білого кольору, диск сірого кольору з написаними «Verbatim»,«CD-R compact disc recordable», 700 mb 52xspeed vitesse velocidad 30 min. Вказаний диск було оглянуто та вилучено до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ( а. 37-39, 46);

-протоколу огляду речей від 15.07.2024 року за участю понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та потерпілої ОСОБА_8 ,де об`єктом огляду є паперовий конверт, в якому знаходиться CD-R диск «Verbatim», 700 mb, 80min, сірого кольору. При відкритті змісту вказаного диску встановлено наявність 1 файлу «Відео1» ( а.с.47-51);

- протоколу огляду місця події від 20.09.2024 року, з фото таблицею до нього, в ході проведення якого оглянуто ділянку місцевості за адресою: АДРЕСА_3 де розташований двоповерхових цегляний житловий будинок та інші об`єкти ( а.с.52-56);

- вимоги слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетр в порядку ст.93 КПК України, адресованої ветеринарній клініці «Animalia» ( провул. Любарського, 18 м. Дніпро) та відповіді у вигляді листа даної клініки, засвідченого ОСОБА_45 , згідно якого головний лікар даної ветеринарної клініки повідомляє, що розглянувши вимогу, котра надійшла 24.09.2024 року за номером 12058 , 16.05.2024 року до клініки «Animalia» ФОП ОСОБА_42 зверталась ОСОБА_8 з собакою «Єва». Собаці були надані діагностичні послуги – рентген. Було виявлено на знімку стороннє рентгенконтрасне стороннє тіло схоже на кулю. Стан собаки був задовільний. Очевидь на момент потрапляння кулі (схоже) собака мала больові відчуття. ( а.с.57-58);

-постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.09.2024 року, згідно якої із кримінального провадження, відомості про яке внесено 21.05.2024 року за № 12024041350000625 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, виділено в кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 08.07.2024 року за № 12024041350000858 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 299 КК України, матеріали щодо пневматичного пістолету чорного кольору марки «Artemis» моделі «Model cp2» серії № НОМЕР_1 , який оглянуто та поміщено до сейф-пакету PSP4193316 ( а.с. 59-61), а саме копій: протоколу огляду місця події від 11.05.2024 року, з фото таблицею до нього, в ході проведення якого оглянуто ділянку місцевості за адресою: вул. Центральна, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, поблизу (в 5 метрах) буд.№26. На вказаній ділянці виявлено гр.. ОСОБА_3 поблизу якого на землі лежить пневматичний пістолет чорного кольору марки «Artemis» моделі «Model cp2» серії № НОМЕР_1 , який належить вищевказаному громадянину. Під час огляду ОСОБА_3 добровільно надав для огляду вище вказаний пневматичний пістолет. На момент огляду встановлено, що вказаний пневматичний пістолет є І зарядним (на момент огляду не заряджений) та у рамці пістолету мається балон CO2.Вказаний пістолет поміщено до сейфпакету PSP 4193316 та вилучено до Новомосковського РВП. ( а.с.62-65); висновку експерта від 18.06.2024 року № СЕ-19/104-24/25008-БЛ за результатами проведення судової експертизи зброї, якою встановлено, що предмет, вилучений 11.05.2024 року поблизу будинкуу АДРЕСА_3 , не є вогнепальною зброєю – газобалонним пневматичним пістолетом моделі марки «Artemis CP2» заводський серійний номер № НОМЕР_1 , калібру 4, 5 мм, виготовлений промисловим способом (виробництво Китаю). В наданому на дослідженні стані пістолет до стрільби непридатний (балон з стислим вуглекислим газом CO2 порожній) (а.с.71-77); постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 01.07.2024 року, якою речовим доказом визнано якою газобалонний пневматичний пістолет моделі марки «Artemis CP2» заводський серійний номер № НОМЕР_1 , калібру 4, 5 мм, виготовлений промисловим способом (виробництво Китаю), який не є вогнепальною зброєю, та переданий до камери схову Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ( а.с. 78-79);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 30.09.2024 року з додатком у вигляді DVD-R диску з відеозаписом від 30.09.2024 року за участю свідка ОСОБА_11 , де свідок ОСОБА_11 відтворив обставини події, які сталася 11.05.2024 року приблизно о 17.30 год., при яких ОСОБА_46 жорстоко поводився з безпородною собакою по кличці «Єва» ( а.с.80-84) ;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 30.09.2024 року з додатком у вигляді DVD-R диску з відеозаписом від 30.09.2024 року за участю свідка ОСОБА_10 , де свідок ОСОБА_10 відтворив обставини події, які сталася 11.05.2024 року приблизно о 17.30 год., при яких ОСОБА_46 жорстоко поводився з безпородною собакою по кличці «Єва» ( а.с.85-89).

Відповідно до статті 94 КПК суд ґрунтує своє переконання на дослідженні всіх обставин кримінального провадження і оцінює не лише окремі докази, жоден з яких не має наперед встановленої сили, але й їх сукупність у взаємозв`язку з точки зору достатності. Це положення передбачає, що обставини, які утворюють елементи складу злочину, можуть встановлюватися на основі сукупності непрямих доказів, якщо логічний аналіз їх взаємозв`язку підтверджує відповідні обставини.

Доказування часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність або недоведеність винуватості особи поза розумним сумнівом.

Аналогічні висновки викладені у постанові ВС від 25.03.2025 року (справа № 127/2822/18 провадження № 51-2129км23).

Отже, суд бере до уваги відеозапис наявний на CD-R диску з відеозаписом від 11.05.2024 року (а.с.46) та оцінює його саме як непрямий доказ винуватості ОСОБА_3 , оскільки даний доказ узгоджується:

- з показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , які в своїх показаннях повідомляли, що дане відео є відображенням подій,які сталися відразу після факту вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.299 КК України, тобто жорстокого поводження з собакою на прізвисько « ОСОБА_7 ».

Потерпіла ОСОБА_8 після перегляду даного відео пояснила, що відео відображає обвинуваченого ОСОБА_3 з пістолетом та його дочку ОСОБА_47 . На відео поза кадром звучать голоси свідка ОСОБА_10 та інших людей – ОСОБА_48 , в кінці чутно голос свідка ОСОБА_24 .

Позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , який суду повідомив, що дане відео неповне, оскільки на ньому не записано фрагмент,де йому відразу після цього було нанесено тілесні ушкодження з подальшим викраденням пістолету, який він дійсно тримав в руці, суд оцінює як таку, що не стосується висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту за ч.1 ст.299 КПК України, а тому суд не бере до уваги заперечення обвинуваченого щодо неповноти дослідженого відеофайлу. При цьому, обвинувачений не оспорював того факту, що на відеофайлі дійсно він з пістолетом, і фактично відео відтворює обставини, які сталися після того, які він «відпугнув собаку, щоб вона не рила і щоб тварина відбігла і вона, зрештою, дійсно відбігла». При цьому, на момент перегляду даного відео доказу, обвинувачений, зважаючи на ст.63 Конституції України, відмовився надавати показання щодо способу, за допомогою якого він здійснив відлякування собаки, стверджуючи, що він не здійснював постріл.

Позиція сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення у зв`язку з чим останнього необхідно виправдати, обґрунтовується, серед іншого тим, що він не здійснював постріл в собаку, а виключно відлякував її, щоб вона побігла, що під час допиту підтвердила свідок ОСОБА_9 .

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_36 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , їх активну процесуальну поведінку як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, яка направлена на максимальне висвітлення відомих їм обставин, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, суд вважає показання, що надані ними логічними, послідовними, повними, достовірними і такими, що за результатами судового провадження не викликають обґрунтованого сумніву і не суперечать іншим доказам у справі.

Показання ОСОБА_3 щодо відсутності в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.299 КК України, оскільки він не завдавав тілесних ушкоджень собаці, не стріляв у неї, а куля з голови собаки не була витягнута та досліджена, її походження не встановлено, і взагалі її наявність в голові сумнівно через не таке кольорове відображення рентгену, собака також не досліджувалась і не відомо де наразі перебуває, вказані аргументи судом не приймаються через їх неспроможність та відсутність будь-якого підтвердження та очевидну неузгодженість з іншими дослідженими доказами. З огляду на викладене, суд розцінює версію обвинуваченого про відсутність факту вчинення ним злочину за ч.1 ст. 299 КК України, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне та піддати сумніву досліджені судом належні, допустимі та достовірні докази.

Згідно ч.2 ст.96 КПК України, для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Стороною захисту на спростування показань даних свідків не було надано жодного доказу, який би спростовував або ставив під сумнів показання останніх.

Більше того, стороні захисту надавалася можливість довести свою позицію шляхом поставлення даним свідкам запитань щодо обставин, які мають значення для оцінки достовірності показань свідків, також суд задовольнив клопотання сторони захисту щодо допиту свідка ОСОБА_9 , яка є донькою обвинуваченого і остання ретельно була допитана як стороною захисту, так і стороною обвинувачення та судом щодо обставин кримінального провадження.

Аналізуючи показання свідки ОСОБА_9 , суд зазначає, що зважаючи на сімейний зв`язок з обвинуваченим, дані показання явно направлені на його виправдування і не можуть бути прийняті судом як достовірні, виходячи з наступного.

Так, до початку допиту даного свідка, суд виконав вимоги ст.66 КПК України, щодо права ОСОБА_9 ,відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а саме щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , який є її батьком.

Незважаючи на вказане, свідок ОСОБА_9 не відмовилася від бажання дати показання, та сторона захисту також наполягала на допиті даного свідка, якого вони заявили та забезпечили явкою до суду за власною ініціативою.

Розпочавши допит, суд, сприймаючи безпосередньо показання даного свідка неодноразово вимушений був вживати заходи для недопущення використання нею завчасно підготовленої текстової версії, яку ОСОБА_9 тримала при собі та декілька раз намагалася зачитати і, зрештою, просила суд надати їй дозвіл прочитати вголос все, що там було написано.

Однак, враховуючи вимоги ст.352 КПК України, зокрема ч. 13, яка надає право свідку користуватися нотатками, якщо його показання пов`язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберігати в пам`яті, суд, спершу з`ясував, чи містять завчасно заготовлені нею нотатки такі відомості, визначені вказаною нормою, та отримавши відповідь, що такі відомості відсутні, відмовив свідку ОСОБА_9 у праві користування нотатками, роз`яснивши даному свідку, з метою доступності судового процесу, вимоги законодавства, та порядок її допиту в цій частині.

Після цього свідок почала давати показання, однак версія подій, яку описувала даний свідок, судом відхиляється, як неспроможна, недостовірна і така, що суперечить показанням інших свідків як окремо, так і у їх сукупності.

Суд, не має сумніву, що свідок ОСОБА_9 була на місці вчинення кримінального правопорушення, оскільки її присутність зафіксована на відео файлі, який досліджувався судом, однак обставини кримінального правопорушення та дії її батька – обвинуваченого ОСОБА_3 , як і загалом, зміст викладеної нею версії, не підтверджуються іншими доказами у справі, а тому судом відхиляється через неспроможність.

У своїй Постанові Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01.04.2020 року зазначив, що «законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постановах від 21.03.2024 (справа № 303/5635/21, провадження № 51-5169 км 23), від 31.01.2023 (справа № 688/2017/15-к,провадження № 51-2573км21), від 03.05.2023 (справа № 443/2309/13-к, провадження № 51-1319км23), де, окрім іншого, зазначив про обов`язок суду проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні всі доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення.

Під час судового розгляду обвинуваченим та його захисником була висунута лише одна версія подій, яка відрізняється від версії сторони обвинувачення. Однак, все ж версія події, яку надало обвинувачення, підтверджена усією сукупністю доказів, не була спростована фактами та доказами зі сторони захисту, а відтак, є єдиною і при цьому підтвердженою версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді.

Суд також ретельно дослідив докази сторони обвинувачення надані на підтвердження вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння, що визначено як обставину, яка обтяжує покарання.

Так, згідно показань свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні повідомив, що того дня, після вчинення ОСОБА_3 злочину, він та інші сусіди вийшли у двір на вулицю після приїзду відповідних служб. Коли він вийшов на вулицю, то зрозумів, що ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп`яніння, від нього був сильний запах алкоголю, також це було видно по його поведінці, зокрема у нього була не стійка хода, почервоніння обличчя, постійно висловлювався нецензурними лайками.

Також, згідно показань свідка ОСОБА_11 який в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_3 в момент вчинення злочину був нетверезий. Дану обставину зрозумів, виходячи з того, що він бачив як останній зранку розпивав алкоголь у цьому ж дворі в компанії жінок – серед яких були знайомі ОСОБА_16 і ОСОБА_32 , вони вживали самогон, розлитий у дві пляшки по півлітра. Зрозумів, що це був самогон, оскільки вони розмовляли про це і бачив як обвинувачений вживав даний напій. Приблизно о 14:30-15.00 годині він спілкувався з ОСОБА_3 і від останнього відчув запах алкоголю з порожнини рота, він нерівно ходив, також мав почервоніння обличчя.

Показання вказаних свідків в частині вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`янінняузгоджуються з протоколами проведення слідчих експериментів з даними свідками від 30.09.2024 року, де як свідок ОСОБА_10 , так і свідок ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту вказали на те, що ОСОБА_3 11.05.2024 року протягом дня вживав алкогольні (спиртні) напої.

Отже, вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніннязнайшов своє підтвердження при дослідженні показань вищевказаних свідків.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав про необхідність дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину в стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, про що йдеться у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 березня 2018 року в справі № 372/2291/16-к, від 21 листопада 2019 року в справі № 564/590/17, від 03 грудня 2019 року в справі № 571/1436/15-к, від 11 лютого 2020 року в справі № 643/20474/15-к.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України). Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами, а кримінальний процесуальний закон, з огляду на положення ст. 242 КПК України, не пов`язує встановлення стану сп`яніння виключно із проведенням експертного дослідження.

Норми кримінального процесуального закону не передбачають необхідності доведення факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84 92 94 КПК України, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема відповідних медичних документів, показань свідків тощо.

Отже, дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами кримінального провадження не встановлено, дані докази з урахуванням положень статей 85, 86, 94 КПК, які у своїй сукупності беззаперечно «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_3 .

Суд вважає, що докази винуватості особи слід співвідносити, виходячи з конкретних обставин інкримінованого за ч.1 ст.299 КК України кримінального правопорушення, поведінки щодо тварини, які передували події, її посткримінальну поведінку, умислу особи, наявності чи відсутності сукупності доказів, яка би ґрунтовно поза розумним сумнівом доводила винуватість особи.

Проте у цьому кримінальному провадженні достатньо доказів, які свідчать про вчинення ОСОБА_3 жорстокого поводження з твариною, що відносяться до хребетних, ітакі дії призвели до тілесних ушкоджень, а саме з собакою на прізвисько « ОСОБА_7 », що вчинене з прямим умислом.

Надані обвинуваченим письмові докази, зокрема: лист Самарівської окружної прокуратури від 16.04.2025 року № 62-1223-24 з додатком у вигляді витягу з ЄРДР, лист Самарівської окружної прокуратури від 19.03.2025 року № 62-1223-24, копію листа дізнавача СД Новомосковського РВП від 10.07.2024 року, копію витягу з ЄРДР від 21.05.2024 року, копію ухвали Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 року, копію постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 30.09.2024 року, відповідь першого заступника міського голови Новомосковської міської ради, копію висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 216 від 14.05.2024 року, суд визнає неналежними, і не бере їх до уваги на спростування позиції обвинуваченого, оскільки дані документи прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за:

- частиною 1 статті 299 КК України – жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що останній вчинив нетяжкий злочин, раніше несудимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра та лікаря нарколога не перебуває. Також суд враховує позицію потерпілої, яка наполягала на призначенні суворого покарання, а також того факту, що обвинувачений будь-яку допомогу щодо лікування собаки за наслідками його дій не надавав і не вибачався.

Санкція ч. 1 ст. 299 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини.

Обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку.

З урахуванням обставин, способу скоєння кримінального правопорушення, його наслідків, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання на рівні максимальної межі буде занадто суворим, а призначення мінімального рівня покарання в межах такого виду покарання як позбавлення волі сприятиме достатньою мірою виправленню обвинуваченого ОСОБА_3 та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Додаткове покарання у виді конфіскації тварини не підлягає застосуванню у даному випадку.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутністю пом`якшуючих обставин, керуючись вимогами закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, та вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 не застосовувався запобіжний захід.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Залишити зберігати речовий доказ: пневматичний пістолет чорного кольору марки «Artemis» моделі «Model cp2» серії № НОМЕР_1 , калібру 4, 5 мм, в кімнаті зберігання речових доказів Новомосковського (нині Самарівського) РВП ГУНП в Дніпропетровській області на період проведення досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 21.05.2024 року за № 12024041350000625 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України до моменту вирішення долі вказаного речового доказу в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1