Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №202/12341/24 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/12341/24

Провадження № 2-о/202/12/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Козиря Ю.Ю.,

учасників справи:

представника заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обгрунтування заяви зазначено, що з 2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали проживати разом однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3 про що у книзі реєстрації народжень Ювілейної селищної ради Дніпропетровської області 01.03.2005 року було зроблено відповідний актовий запис № 22. В січні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вирішили узаконити відносини та 10.01.2023 року уклали шлюб, про що у книзі реєстрації актів шлюбів Індустріальнм відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис № 08. З 19.10.2022 по 24.10.2023 ОСОБА_4 проходив військову службу в Збройних Силах України. В листопаді 2023 року ОСОБА_2 отримала повідомлення на зниклого безвісті № 2862 від 31.10.2023 року в якому повідомлялося, що її чоловік ОСОБА_4 під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій, зник безвісті. В рамках кримінального провадження № 12023041540000588 від 01.11.2023 шляхом проведення молекулярно-генетичної експертизи було встановлено, що кісткові рештки трупа чоловічої статі № 1222/Е від 08.11.2023 року та кісткові решки трупа чоловічої статі № 1196/Е від 02.11.2023 року (висновок експерта КЗ "ДОБ СМЕ" ДОР № 2195/2423-МГ від 20.12.2023) належить військовослужбовцю НОМЕР_1 ЗСУ ОСОБА_4 .

Враховуючи, що ОСОБА_3 був народжений поза шлюбом між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а загибель ОСОБА_4 унеможливлює встановити поховдження дітей від батька за спільною заявою матері та батька дитини, просить встановити факт родинних відносин.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження .

У судовому засіданні представник заявника та заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримали та просили задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

15.11.2024 року від представника Міністерства оборони України через підсистему "Електронний суд" надала пояснення у яких зазначено, що остання заперечує щодо задоволення заяви , оскільки наявний спір про право.

21.03.2025 року від представника Міністерства оборони України через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у яких зазначено, що доводи заявника є необгрунтованими, оскільки заявник не надав належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_4 визнавав себе саме біологічним батьком ОСОБА_3 , а судово-генетичну експертизу проведено не було.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами, якщо такий факт має юридичне значення, та факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що 2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали проживати разом однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3 про що у книзі реєстрації народжень Ювілейної селищної ради Дніпропетровської області 01.03.2005 року було зроблено відповідний актовий запис № 22. В січні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вирішили узаконити відносини та 10.01.2023 року уклали шлюб, про що у книзі реєстрації актів шлюбів Індустріальнм відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис № 08. З 19.10.2022 по 24.10.2023 ОСОБА_4 проходив військову службу в Збройних Силах України. В листопаді 2023 року ОСОБА_2 отримала повідомлення на зниклого безвісті № 2862 від 31.10.2023 року в якому повідомлялося, що її чоловік ОСОБА_4 під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій, зник безвісті. В рамках кримінального провадження № 12023041540000588 від 01.11.2023 шляхом проведення молекулярно-генетичної експертизи було встановлено, що кісткові рештки трупа чоловічої статі № 1222/Е від 08.11.2023 року та кісткові решки трупа чоловічої статі № 1196/Е від 02.11.2023 року (висновок експерта КЗ "ДОБ СМЕ" ДОР № 2195/2423-МГ від 20.12.2023) належить військовослужбовцю НОМЕР_1 ЗСУ ОСОБА_4 .

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до частини першої статті 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

За змістом частини першої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

В силу частини першої статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Суд встановлює батьківство на підставі сукупності зібраних доказів, які підтверджують, у тому числі спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також визнання особою свого батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок молекулярно-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» (Кalacheva v. Russian Federation, рішення від 7 травня 2009 року, заява №3451/05, пункт 34) вказав на те, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Висновок експертизи, у тому числі молекулярно-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно висновку експерта № 23-МГ від 21.01.2026 року, проведеного ДСУ "Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи", вірогідність того, що ОСОБА_5 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999999999%.

Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина перша, друга статті 89 ЦПК України).

Встановлені обставини справи, проаналізовані норми закону, які регулюють правовідносини щодо визначення батьківства, враховуючи результати молекулярно-генетичного експертного дослідження, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів представника заявника щодо наявності родинних відносин між ОСОБА_4 та заявником ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що ОСОБА_3 являється сином ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12,13,259,263-265,315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересована особа: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.03.2026 року.

Суддя І.Я. Дребот