Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №210/2164/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2164/26

Провадження № 1-кп/210/547/26

26 березня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючої – судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене 22 лютого 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041710000139 щодо:

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянка України, має середню спеціальну освіту, яка не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх та інших осіб, пенсіонерка, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , та за письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 та законного представника потерпілої ОСОБА_7 , –

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово послідовно продовжувався. Останній раз – Указом Президента України №41/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 5758-ІХ від 14.01.2026, в період якого, ОСОБА_4 вчинила злочин проти власності за наступних обставин.

21 лютого 2026 року близько 16:30 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у приміщенні закладу швидкого харчування «МакДональдс», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 2, зайшла до вбиральні, де її увагу привернув мобільний телефон марки «Apple iPhone 16 Pro» у корпусі білого кольору, який знаходився на поверхні тримача для туалетного паперу та належав потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного на території України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та відсутністю сторонніх осіб, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з поверхні тримача для туалетного паперу, таємно викрала мобільний телефон марки «Apple iPhone 16 Pro», об`ємом пам`яті 256 GB, IMEI: НОМЕР_1 , білого кольору, вартістю 48 669,60 гривень, що належить ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 48 669,60 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками «таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану».

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

20 березня 2026 року у кримінальному провадженні №12026041710000139, відомості про яке внесено до ЄРДР 03 січня 2026року, між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12026041710000139 від 22.02.2026, з одного боку, та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши від потерпілої ОСОБА_6 та законного представника потерпілої ОСОБА_7 письмову згоду, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди, обвинувачена ОСОБА_4 , повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого їй обвинувачення.

Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Також, сторони узгодили відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинувачену в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.

Відповідно до угоди, сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 підтримала укладення угоди, зробила це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до неї ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою їй ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження вона не зверталася. Обвинувачена повідомила, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

ОСОБА_4 зазначила, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. При цьому наполягає на укладенні угоди. Вона повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до неї у разі її затвердження.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити угоду.

Прокурор угоду підтримала, оскільки вона відповідає вимогам закону.

Від потерпілої та законного представника потерпілої надано письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Від представника потерпілої надано заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.

Судом додатково досліджено: матеріали судової експертизи, характеризуючий матеріал щодо обвинуваченої, постанову про визнання речових доказів.

Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених (ч. 8 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Дії ОСОБА_4 . за частиною 4 статті 185 КК України кваліфіковано правильно, за ними можливе укладення угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Добровільність укладення угоди не викликає жодних сумнівів. Виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим.

Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 яка будучи допитаним в суді підтвердила фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, беззаперечно визнала свою вину, просила суворо не карати. Обвинувачена надала показання, що дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті здійснила викрадення мобільного телефону марки «Apple iPhone 16 Pro» у приміщені закладу швидкого харчування «МакДональдс», що належав потерпілій ОСОБА_6 . Про вчинок шкодує, щиро розкаюється.

На підставі викладеного, всебічно дослідивши обставини справи, суд визнає ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України за ознаками «таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану».

Щодо покарання.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена повина понести за вчинене кримінальне правопорушення.

За вчинення кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України сторони домовились про покарання в межах встановленої санкцією статті у виді позбавлення волі строком в 5 (п`ять ) років позбавлення волі та застосувати положення статті 75 КК України - звільнення обвинуваченої в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.

Покарання сторонами угод визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинувачених, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Визначаючись щодо покарання, яке на думку суду слід призначити обвинуваченій, суд враховує наступне.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання – не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачена раніше не судима, характеризується посередньо, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, яке є ближчим до мінімальних меж санкції частини 4 статті 185 КК України, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Остаточне покарання визначено в угоді з урахуванням статті 75, 76 КК України.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Суд враховує наявність кількох обставин, які пом`якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, що свідчить про те, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання, а тому ОСОБА_4 можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням строком в один рік.

Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, слід зазначити, що частиною другою статті 75 КК України передбачена можливість суду приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди, а також узгодження звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тобто, тривалість іспитового строку та перелік обов`язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, та встановлені обставини, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені п.1 п.2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити з урахуванням статті 100 КПК України.

До обвинуваченої на стадії досудового розслідування не застосовувався запобіжний захід. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироку законної сили від прокурора не надходило.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 березня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні №12026041710000139, відомості про яке внесено до ЄРДР 22 лютого 2026року, між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та між обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , та за письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 та законного представника потерпілої ОСОБА_7 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного за цим вироком основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років та встановити з іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до п. п.1, п.2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не застосовувати.

Речові докази: мобільний телефон «Apple iPhone 16 Pro» у корпусі білого кольору та чохол рожевого кольору переданий на відповідальне зберігання неповнолітній поте5рпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - залишити у володінні останньої.

Матеріали кримінального провадження №12026041710000139 від 22 лютого 2026року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/2164/26, провадження №1-кп/210/547/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1