Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №332/806/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/806/25 Головуючий в 1 інст. Ретинська Ю.І.

Провадження №33/807/283/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Тивоненка Д.Р., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тивоненка Д.Р. на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 3 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця – головного сержанта НОМЕР_1 бригади НОМЕР_2 батальйону військової частини НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 7 лютого 2025 року о 21 год. 39 хв., по вул. Центральній в с.Воздвижівка Пологівського р-ну, Запорізької області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_5 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер» та огляду у медичному закладі відмовився, здійснювалась відеофіксація. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонений про повторність попереджений.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Тивоненко Д.Р., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та зазначив, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції належним чином не з`ясував всі обставини справи, невірно оцінив докази та прийняв незаконне рішення.

Звертає увагу, що суд першої інстанції невірно надав оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи. Наведене обґрунтовує тим, що суд не застосував норми матеріального права, а саме ст. 266-1 КУпАП, як наслідок прийшов до помилкових висновків, що працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, положення Інструкції № 1452/735 від 09.11.2025 року та ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_6 , має посвідчення УБД. Крім того, поліцейські на відеозаписі події підтверджують, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, при цьому жодного разу не з`ясували чи перебуває водій поза службою, у відпустці тощо.

Отже вважає, що працівниками поліції порушена процедура складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , який перебував в статусі військовослужбовця, а матеріали справи відносно останнього могли складати лише представники ВСП або ВЧ. Відтак стверджує, що додані до протоколу докази слід визнати недопустимими, як такі, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, а огляд ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 с. 266 КУпАП слід вважати недійним.

Вказав, що ОСОБА_1 проходить військову службу за межами м.Запоріжжя, перебуває в зоні безпосередніх військових дій та у зв`язку з чим, не має реальної можливості з`явитися до суду для участі в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного просить скасувати постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 3 листопада 2025 року, провадження в справі закрити у зв`язку із відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .

У випадку необхідності зупинити провадження в справі, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу в складі ЗСУ.

Під час апеляційного перегляду справи, адвокат Тивоненко Д.Р. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Наголосив на порушенні працівниками поліції положень ст.ст. 235, 266-12 КУпАП. Клопотав про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому не зміг прибути в судове засідання апеляційного суду.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суддя апеляційного суду вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки судове засідання, яке було призначене на 16 січня 2026 року вже відкладалося на клопотанням сторони захисту.

Разом із цим, суддя апеляційного суду враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції повідомлений належним чином, в судовому засіданні приймає участь його захисник – адвокат Тивоненко Д.В., який в його інтересах має право подавати суду пояснення, клопотання, докази в даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, а тому розгляд справи, згідно ч.6 ст. 294 КУпАП, проводиться за відсутності ОСОБА_1 .

Щодо клопотання захисника про зупинення провадження в справі з підстав того, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу в складі ЗСУ слід зазначити, що нормами КУпАП не передбачено зупинення провадження в справах про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП з наведеної підстави, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Одночасно слід зазначити, що листом Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25 надано роз`яснення, що частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Тивоненка Д.Р., який представляє його інтереси під час апеляційного розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Тивоненка Д.Р. та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 594831 від 7 лютого 2025 року підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с. 5);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 7 лютого 2025 року в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 6);

- відеозаписом події, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 8).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.

Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст.ст. 235, 266-1 КУпАП, його огляд має проводитися не поліцейським, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини, керівником територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, суддя апеляційного суду відхиляє як такі, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.

Так, аналіз наведених положень ст.ст. 235, 266-1 КУпАП свідчить про те, що даними нормами права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, наведені положення не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений спеціальною нормою закону - ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

На переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити адвокату Тивоненку Данилу Руслановича в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби.

Апеляційну скаргу адвоката Тивоненка Данили Руслановича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 3 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 332/806/25