Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №336/9228/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/9228/25 Головуючий в 1 інст. Вайнраух Л.А.

Провадження №33/807/380/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника — адвоката Железняка В.К., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Железняка В.К на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 5 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 4 вересня 2025 року об 11 год. 25 хв. біля будинку №77 по вул. Іванова м. Запоріжжя водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував автомобілем марки "Infinity QX70", д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в закладі охорони здоров`я у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу на місці зупинки без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Железняк В.К., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443250 від 4 вересня 2025 року, а саме докази того, що до підписання протоколу водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, як водій транспортного засобу, з метою виявлення стану сп`яніння та не погоджувався на проходження такого огляду.

Наголосив, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських підтверджують, що до підписання та вручення протоколу водій ОСОБА_1 багаторазово звертався до поліцейських і наполягав доправити його до спеціалізованого медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, однак його законні вимоги були проігноровані, внаслідок чого водій ОСОБА_1 зателефонував на номер «102» та викликав оперативно-слідчу групу, для фіксування протиправних дій працівників патрульної поліції щодо зловживання ними службовими обов`язками.

Вказує, що ОСОБА_1 відкидає звинувачення та стверджує, що 4 вересня 2025 року не перебував у стані наркотичного сп`яніння, оскільки дотримується здорового способу життя, зокрема не палить цигарки, не вживає спиртні напої і наркотичні засоби, що підтверджується долученою до справи довідкою №4630 від 30.09.2025 р. КНП«ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР. Не погоджується ОСОБА_1 також і з тим, що він під час складання адміністративних матеріалів покинув місце події, після чого через деякий час повернувся. Зазначив, що йому необхідно було визначити адресу свого знаходження по номеру розташованого поряд житлового будинку задля того, щоб викликати таксі і відправити пасажира свого автомобіля (найманого ним робітника) для ремонту пошкодженого даху належного йому житлового будинку та для виклику поліції.

Звертає увагу, що наявний в справі відеозапис доводить те, що поліцейські не оглядали і не досліджували зіниці очей водія ОСОБА_1 . Тобто, ознака у виді звужених зіниць очей, які не реагують на світло, яка зазначена в протоколі і визнана судом правомірною, є надуманою працівниками поліції.

Наголосив, що поведінка водія ОСОБА_1 пояснюється його емоційним станом, в якому він перебував 4 вересня 2025 року, оскільки ОСОБА_1 здійснює догляд за своїми батьками, зокрема за батьком, який є особою з інвалідністю 2-ї групи, є лежачим хворим та потребує постійного догляду та за матір`ю, яка через похилий вік та слабкий стан здоров`я також потребує постійної сторонньої допомоги і неспроможна здійснювати догляд за лежачим хворим чоловіком. Крім того, під час обстрілів м. Запоріжжя рф було частково зруйновано належний ОСОБА_1 на праві власності (частково) житловий будинок. Станом на 4 вересня 2025 р. ОСОБА_1 займався ремонтом будинку і саме при перевезенні найманого робітника для ремонту даху був затриманий поліцейськими.

Стверджує, що водій ОСОБА_2 вважав, що працівники патрульної поліції безпідставно зупинили його та звинуватили в умисному та безпідставному порушенні п. 34 ПДР, оскільки вказане порушення він вчинив, перебуваючи у стані крайньої необхідності: уникав наїзду на автомобіль, який в безпосередній близькості від його автомобіля попереду виїхав на його смугу руху з місця паркування і створив аварійну обстановку, внаслідок чого ОСОБА_1 змушений був перетнути подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки зустрічних напрямків, і виїхати на зустрічну смугу руху.

Наполягає, що в справі відсутні належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 у стані будь-якого сп`яніння під час його затримання працівника поліції, а також відсутні належні та допустимі на підтвердження його відмови пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху за викладених в протоколі обставин є недоведеною поза розумним сумнівом, внаслідок чого суд не вправі був притягати останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та мав достатні і законні підстави для закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 5 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності а ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Железняк В.К. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Захисник вказав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки до складання протоколу про адміністративне правопорушення вимагав від працівників поліції доставити його до закладу охорони здоров`я.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Железняка В.К., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР№ 443250 від 4 вересня 2025 року підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 4 вересня 2025 року, в яких зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, (а.с. 3);

- відеозаписом події (а.с. 10).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.

Із положень ст. 266 КУпАП вбачається, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Слід зауважити на вимогах п. 2.5 ПДР України, згідно яких на водія покладається обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану, зокрема наркотичного сп`яніння.

Відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксована зупинка працівниками поліції транспортного засобу "Infinity QX70", д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_1 за порушення п. 1.3 ПДР України. На вимогу поліцейського, водій ОСОБА_1 відмовляється надати документи для перевірки, сперечаючись та заперечуючи факт порушення ним ПДР. Не надає водій документи і після демонстрації поліцейським відеозапису зафіксованого ОСОБА_1 порушення ПДР. В ході подальшого спілкування з водієм у поліцейського виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння через наявні ознаки: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, які були оголошені водію. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що водій починає поводити себе емоційно та надає відмову. Співробітник поліції роз`яснює, що за відмову від проходження запропонованого огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього відсторонення від керування транспортним засобом. Складання працівниками поліції протоколу.

Отже, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суддя апеляційного суду зауважує, що відеоінформація наявна у достатньому об`ємі задля з`ясування обставин, які є предметом розгляду в даній справі.

Отже, на переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про Національну поліцію».

Доводи апеляційної скарги про надання згоди ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для відповідного огляду, після наданої ним попередньої незгоди не заслуговують на увагу, оскільки після виявлення ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , поліцейські запропонували йому пройти огляд у медичному закладі, на що він тривалий час сперечався та ухилявся від надання відповіді. Подальше висловлення згоди, яка мала місце після початку складання протоколу та інших документів, вказує на тривалість позиції водія щодо небажання проходити відповідний огляд та вказує на мінливість позиції, що також може розцінюватися як фактична відмова.

Слід відмітити, що в даному випадку вирішується питання саме щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і поважних причин такої відмови з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Железняка Віктора Кузьмича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 5 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/9228/25