Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №686/3424/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3424/26

Провадження № 3/686/1152/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Марцинкевич С.А., за участю секретаря судового засідання Созанської Л.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Савінського О.П., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , 25 січня 2026 року о 20 год. 05 хв., керуючи автомобілем "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Кармелюка, 1 (гаражний масив Підлісний) в м. Хмельницькому, на порушення п.п. 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного лівого бокового інтервалу та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «ZEEKR 7X» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Факт вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується зібраними доказами: поясненнями самого ОСОБА_1 про те, що керуючи у вказаний час автомобілем "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1 , по гаражному масиву, що по вул. Кармелюка, 1 в м. Хмельницькому, він об`їжджав припаркований автомобіль «ZEEKR 7X» д.н.з. НОМЕР_2 , проте через засніжену дорогу, його скинуло у «колію» та відбулось незначне зіткнення транспортних засобів; аналогічними поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ; даними протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовані дорожня обстановка, місце розташування транспортних засобів після зіткнення та їх механічні пошкодження.

Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в суді докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він «25 січня 2026 року о 20 год. 05 хв., керував автомобілем "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Кармелюка, 1 в м. Хмельницькому та вжив після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголь, що підтверджується тестом №905 від 25.01.2026, результати огляду становлять 0,22 проміле, чим порушив п.2.10.є Правил дорожнього руху України».

Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що дійсно у вказаний час керував автомобілем "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1 , по гаражному масиву, що по вул. Кармелюка, 1 в м. Хмельницькому. Здійснюючи об`їзд припаркованого автомобіля «ZEEKR 7X» д.н.з. НОМЕР_2 , через засніжену дорогу, його скинуло у «колію» та відбулось незначне зіткнення транспортних засобів. Потерпілий ОСОБА_2 перебував на місці події, вони поспілкувались між собою та домовились про відшкодування шкоди в добровільному порядку, без виклику поліції. Після цього, він попрямував додому, де сів вечеряти. Через деякий час, потерпілий йому зателефонував та попросив прийти на місце події. Як з`ясувалось, потерпілий ОСОБА_2 телефонував у свою страхову компанію, де йому порадили зафіксувати обставини ДТП та викликати поліцію. На місці події працівники поліції оформили матеріали про адміністративне правопорушення. При цьому, на вимогу працівників поліції він пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», який показав 0.22 проміле. Він не погоджувався з таким висновком, та просив пройти повторний огляд, пороте працівники поліції йому відмовили.

Потерпілий ОСОБА_2 надав в суді аналогічні пояснення, при цьому вказав, що дійсно після ДТП він домовився з ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в добровільному порядку, без виклику поліції. Надалі, коли він прийшов додому то вирішив в порядку отримання консультації зателефонувати в свою страхову компанію, де йому порадили зафіксувати обставини ДТП та викликати поліцію. Після того, як поліція приїхала на місце події він зателефонував ОСОБА_1 та поросив прийти на місце ДТП.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Савінський О.П. вказав, що результати проведеного огляду ОСОБА_1 з врахуванням похибки приладу «Драгер» вказують на допустиму норму алкоголю, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та потерпілого, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 2.10є Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Як пояснив в суді ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 після ДТП вони дійсно домовились про відшкодування шкоди в добровільному порядку, без виклику поліції. В подальшому, виклик поліції було здійснено потерпілим саме після консультації з працівниками страхової компанії, які порадили таким чином зафіксувати обставини ДТП. Тобто, на момент коли ОСОБА_1 після домовленостей з потерпілим про відшкодування шкоди залишив місце ДТП та попрямував додому, він мав право розраховувати, що на нього вже не поширюється зобов`язання визначене п. 2.10є Правил.

Разом з цим, відповідно до ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 розділу ІІ Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, огляд водія ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» ARLM-0389, результат тесту приладу «Drager» становив 0,22 проміле.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки приладу «Drager Alcotest 7510» ARLM-0389, який використовувався при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, в розділі експлуатаційної документації, а саме діапазон вимірювань від 0,00 проміле до 0,80 проміле становить ± 0,06 проміле. Зазначене підтверджується також інформацією виробника приладу.

Результат тесту вказаного приладу під час огляду ОСОБА_1 становив 0,22 проміле. Таким чином, рівень алкоголю у ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму алкоголю з врахуванням погрішності приладу «Drager Alcotest 7510».

Інші належні та допустимі докази, що підтверджують вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП – відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

В ході судового розгляду не встановлено допустимих та достовірних доказів про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.10є Правил дорожнього руху, що останньому ставиться у вину, наявні ж у справі докази ґрунтуються лише на припущеннях, є недостовірними, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Керуючись ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст.ст. 124, 130, 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: