Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №608/1575/25 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №608/1575/25

Суддя: Запорожець Л. М.

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2026 р. Справа № 608/1575/25

Номер провадження2/608/198/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Маришевої Г.М.,

представника позивача адвоката Назаркевича С.М.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Каліннікова М.О.,

представника третьої особи Врублевської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чорткові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третьої особи Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства.

В позовній заяві вказав, що він з відповідачкою ОСОБА_1 познайомились на день міста Львова у 2006 році. Згодом між ними зав`язались стосунки, а починаючи з 2009 року вони почали спільно проживати, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу. Зокрема, вони орендували квартиру в АДРЕСА_1 та спільно в ній проживали більше 10 років. Вони також спільно проводили відпочином, в тому числі і за кордоном. Також, у 2012 році вони спільно відкрили квітковий магазин під назвою «ЮККА», а також займались організацією прикрашення урочистих подій.

Хоча державну реєстрацію шлюбу вони не проводили, однак у 27.07.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 взяли церковний шлюб (вінчання), після чого відбулось святкування даної події.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в нього позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_3 . Однак, зважаючи на те, що вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, тому при реєстрації народження доньки запис про батька був зроблений зі слів матері.

Батьком дитини зазначено - ОСОБА_4 . Тобто, лише прізвище батька було використане, таке як у відповідачки, а ім`я та по батькові було вказано вірне, як у позивача – « ОСОБА_5 ».

У період вагітності, пологів та після народження доньки він був поряд із відповідачкою та своєю донькою, що підтверджується численними фотографіями та відеозаписами, що беззаперечно свідчить про той факт, що він є батьком дитини.

12 лютого 2022 року відбулось хрещення доньки ОСОБА_6 та відповідно святкування даної події.

Починаючи з другої половини 2021 року відносини між сторонами поступово почали погіршуватись та з вересня 2021 року вони почали проживати окремо, а з березня місяця 2022 року - розійшлись.

Попри це, він, як батько дитини, продовжує систематично бачитися з донькою та відповідачкою. Він сумлінно виконує свої батьківські обов`язки: матеріально забезпечує дитину, надаючи відповідачці грошові кошти, купуючи іграшки, тощо. Також він регулярно проводить час із донькою, бере її на прогулянки, відвідує з нею розважальні заклади.

Він неодноразово звертався до відповідачки з пропозицією добровільно внести зміни до актового запису про народження дитини та офіційно визнати його батьківство, проте вона ігнорувала ці звернення.

Оскільки відповідачка відмовляється у добровільному порядку внести відповідні зміни, він змушений звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів, як батька дитини.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Назаркевич С.О. позовні вимоги підтримує, просить задоволити та оскільки відповідачка визнала позовні вимоги повністю, просить не стягувати з неї на користь позивача сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Калінніков М.О. позовні вимоги визнали в повному обсязі, не заперечували проти їх задоволення.

Однак, відповідачка зазначила, що вона не погоджується з мотивами, які викладені позивачем у позовній заяві.

Представник третьої особи Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Врублевська О.В. просила прийняти рішення згідно вимог законодавства.

Оскільки, відповідача визнає позов, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України.

Вислухавши представників сторін адвокатів, відповідачку та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачкою, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задоволити з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.121 Сімейного Кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони познайомились на день міста Львова, у 2006 році. Між ними зав`язались стосунки, та починаючи з 2009 року, сторони почали спільно проживати, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу. Зокрема, вони орендували квартиру в АДРЕСА_1 та спільно в ній проживали більше 10 років. Під час спільного проживання вони проводили відпочинки, в тому числі, і за кордоном. Державну реєстрацію шлюбу сторони не проводили, однак у 27.07.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 взяли церковний шлюб (вінчання), після чого відбулось святкування даної події.

18 грудня 2021 року у сторін: позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_1 , народилася донька - ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, при реєстрації народження доньки сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис про батька був зроблений зі слів матері. Батьком дитини зазначено: « ОСОБА_4 .» Тобто, лише прізвище батька було використане, таке як у відповідачки, а ім`я та по батькові було вказано вірне, як у позивача – « ОСОБА_5 ».

12 лютого 2022 року відбулось хрещення доньки сторін - Аніти та відповідно святкування даної події.

Починаючи з другої половини 2021 року відносини між сторонами поступово почали погіршуватись та з вересня 2021 року вони почали проживати окремо, а з березня місяця 2022 року повністю розійшлись.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2,3 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) на підставі його практики вказав, що в подібних справах має враховуватися справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. Усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (§ 23 рішення). ЄСПЛ звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (рішення від 22 березня 2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» ("Kautzor v. Germany"), та від 22 березня 2012 року у справі «Аренс проти Німеччини» ("Ahrens v. Germany")).

ЄСПЛ зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року у справі Калачова проти Російської Федерації). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Однак, враховуючи факт визнання відповідачкою позовних вимог, така експертиза не проводилась через її недоцільність.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Частиною 1 статті 126 Сімейного кодексу України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 Сімейного кодексу України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчуютьпоходження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також: самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 134 СК на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Керуючись ст.ст. 6, 207, 208, 211, 217, 220, 224, 229, 233 Сімейного кодексу України, Конвенцією ООН про права дитини, ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 209, 247, 265, 268, 272, 313, 314, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задоволити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, р.н.к.п.п.о. НОМЕР_1 - батьком дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Львові (актовий запис Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 січня 2022 року № 18).

Зобов`язати Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Львові, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, р.н.к.п.п.о. НОМЕР_1 та видати нове Свідоцтво про народження, залишивши прізвище доньки: « ОСОБА_7 ».

Судові витрати покласти на сторін в межах ними понесених.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 26 березня 2026 року.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал рішення заходиться в матеріалах справи № 608/1575/25

Рішення набрало законної сили " " __________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " _________________ року.

Секретар:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua