Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №607/2994/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 Справа №607/2994/26 Провадження №3/607/1499/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Баюк І.І., свідка ОСОБА_2 , її адвоката Притули О.Б., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, розлученої, яка має на утриманні одну малолітню дитину,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №567632 від 04.02.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона 28.01.2026 близько 10 год. в АДРЕСА_2 із поглибленим вивченням іноземних мов, належно не виконувала батьківські обов`язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 4-Б класу ТСШ №5, а саме: ОСОБА_3 28.01.2026 близько 10 год. порушив поведінку та вживав нецензурну лексику, демонстрував непристойні жести в сторону інших учасників освітнього процесу та на численні зауваження вчителів не звертав увагу, чим заважав іншим учасникам освітнього процесу здобувати знання. За таких обставин, ОСОБА_1 , на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, п. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту», та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні 25.02.2026 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не визнала та ствердила, що передбачені законодавством батьківські обов`язки щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 вона виконує належним чином. Пояснила, що при переведенні свого сина з іншого навчального закладу до ТСШ №5 відносно нього було надано негативну характеристику, ознайомившись з якою, зі сторони вчителів ТСШ №5 почалось упереджене ставлення щодо неї та її сина. Просила врахувати, що на усі зауваження вчителів щодо поведінки її сина вона завжди реагує, за направленням школи її син пройшов психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, згідно з висновком якої у нього встановлений достатній для успішного навчання рівень умінь та навичок здатність контролювати свої дії, бачити і виправляти власні помилки, особливі освітні потреби у нього відсутні. Вважає, що зазначені у складеному щодо неї протоколі обставини інциденту з її сином ОСОБА_3 пов`язані з його реакцією на образи та цькування з боку учнів та упередженим ставленням до нього педагогів ТСШ №5, а також їх небажанням допомогти дитині, яка потребує підтримки. Зазначила, що складання щодо неї протоколу за нібито невиконання обов`язків щодо виховання сина пов`язане із бажанням працівників ТСШ №5 примусити її до переведення сина в інший навчальний заклад. Крім того, просила врахувати наявність у її сина ОСОБА_3 складного слухового сприйняття, а також те, що згідно з соціально-психологічним дослідженням дитячого клінічного психолога Центру дитячої та сімейної психології «Нумо Центр» у нього наявні ознаки підвищеної шкільної тривожності та емоційного напруження у сфері взаємодії з однокласниками та вчителями, які викликають негативні емоції, страх та відчуття незахищеності у навчальному середовищі.

23.03.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Баюк І.І. подала до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 184 КУпАП. В обґрунтування таких вимог зазначила, що ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню свого сина, забезпечує регулярне відвідування ним навчального закладу, супроводжує його до школи, здійснює щоденний контроль та надає необхідну допомогу з виконанням домашніх завдань, спілкується з ним та забезпечує належні умови для його розвитку, на підтвердження чого захисник надала суду характеристики та довідки. Крім того, просила врахувати відсутність у ОСОБА_1 умислу на ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого сина ОСОБА_3 , що свідчить про відсутність в її діях суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. За наведеного, та посилаючись на положення ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 10, 11, 247 КУпАП, захисник просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Баюк І.І. висловила доводи, які є аналогічними поданому нею до суду клопотанню про закриття провадження та просила закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Допитана в судовому засіданні у присутності свого адвоката Притули О.Б. - свідок ОСОБА_2 повідомила, що є класним керівником 4-Б класу ТСШ №5, у якому навчається ОСОБА_3 . Показала, що під час навчання останній проявив себе як недисциплінований учень, який постійно порушує правила поведінки у школі, обзиває, б`є та штовхає однокласників, на неодноразові прохання та зауваження педагогів не реагує. Просила врахувати, що ОСОБА_3 схильний до різких емоційних реакцій, негативно реагує на зауваження та відмовляється слухати вчителів, у зв`язку з чим вона неодноразово з цього приводу спілкувалася з його матір`ю ОСОБА_1 , що не дало жодних позитивних результатів, оскільки поведінка дитини не змінилася.

Заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Баюк І.І., показання свідка ОСОБА_2 , надавши таким оцінку та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Умовою настання адміністративної є наявний причинний зв`язок між посяганням на громадський порядок або безпеку та настанням або можливим настанням наслідків, у даному випадку, у вигляді шкоди правам та інтересам малолітньої дитини щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо виховання та розвитку дитини визначені положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов`язані, в тому числі, виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров`я, здоров`я оточуючих і довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дбати про фізичне і психічне здоров`я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не може вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно з вимогами частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті (частині статті) КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

В порушення вказаних вимог, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у який спосіб вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання або виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 та яких саме обов`язків не виконала, тобто не розкрито суті адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлює ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При вирішенні даної справи суддя враховує, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто коли особа усвідомлює протиправний характер своїх дій, передбачає можливість або неминучість настання шкідливих наслідків для малолітної та/або неповнолітньої дитини та бажає або свідомо допускає їх настання.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Водночас, при розгляді даної справи суддя враховує відсутність у долучених до протоколу документах відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , як мати, свідомо ухиляється від належного виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , що свідчить про відсутність в її діях суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.

З`ясовуючи всі обставини, що мають значення для вирішення даної справи, суддя також враховує позитивну характеристику голови правління ОСББ щодо ОСОБА_1 за місцем їх з сином проживання, згідно з якою вона приділяє значну увагу вихованню та всебічному розвитку свого сина: дитина завжди виглядає доглянутою, охайною та забезпеченою всім необхідним для навчання, відпочинку та розвитку, мати постійно супроводжує сина, вони проводять багато часу разом на прогулянках, між матір`ю та дитиною спостерігаються приязні, довірливі та теплі стосунки, скарг від сусідів чи мешканців будинку щодо неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків або поведінки дитини не надходило.

Із наданих захисником - адвокатом Баюк І.І. характеристик, в тому числі з клубу розвитку дітей «TeenSpace», вбачається, що ОСОБА_3 регулярно відвідує тренування з флорболу, бере участь в інших розвиваючих заняттях, на які його приводить за забирає матір ОСОБА_1 , що також не свідчить про невиконання останньою батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого сина ОСОБА_3 .

Крім того, з наданого стороною захисту соціально-психологічного дослідження дитячого клінічного психолога Центру дитячої та сімейної психології «Нумо Центр» вбачається, що ОСОБА_3 сприймає свою матір як джерело емоційної підтримки, безпеки та стабільності, між матір`ю та дитиною спостерігається конструктивна комунікація, взаємна емоційна включеність та здатність до взаєморозуміння.

Вказані докази, на переконання судді, свідчать про те, що ОСОБА_1 , як матір`ю, вживаються заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , тобто підтверджують її належне ставлення до виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків.

При цьому, суддя не залишає поза увагою зазначені у протоколі обставини порушення малолітнім ОСОБА_3 правил поведінки у навчальному закладі, однак, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, зокрема позитивні характеристики щодо ОСОБА_1 як матері та документально підтверджені відомості про вжиття нею належних заходів для забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дитини, наведені у протоколі дані не можуть бути розцінені як достатні підстави для висновку про ухилення нею від виконання своїх батьківських обов`язків.

Таким чином, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її малолітнього сина ОСОБА_3 , а відтак вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З таких підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

СуддяІ. М. Царук