Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №603/78/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/78/26

Провадження № 1-кп/603/29/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211130000039 від 01.02.2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стигла Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця, неодруженого, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 , військовослужбовець, взимку 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) під час служби у м. Краматорськ Донецької області неподалік міста, у лісовій посадці, знайшов шумовий (сигнальний) пістолет «ZORAKI», модель «914-S», номер НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., промислового виготовлення (Туреччина), який забрав із собою, та того ж року привіз до свого житлового будинку, де зберігав його до 31.01.2026 року, а також інколи носив із собою.

Надалі обвинувачений ОСОБА_3 взимку 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) на території домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , порушуючи вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч чинного законодавства, за допомогою підручних засобів вчинив переробку шумового (сигнального) пістолета «ZORAKI», модель «914-S», номер НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., промислового виготовлення (Туреччина), саморобним способом видалив втулку із каналу ствола та заглушив газовідвідний отвір, у результаті чого даний шумовий (сигнальний) пістолет набув властивостей короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, придатної для стрільби, снаряди, вистрілені з якої, отримують енергію, достатню для враження цілі.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , не маючи відповідного дозволу на зберігання вогнепальної зброї, з метою подальшого використання на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в порушення вимог ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України, п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та Спеціального порядку набуття права власності громадян на окремі види майна, затверджених постановою Верховної ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» № 901-VІІІ від 23.12.2015 року, розділу ІІ Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 року (із змінами та доповненнями), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (із змінами та доповненнями), у період із зими 2025 року (точної дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено) умисно, незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу перероблений шумовий (сигнальний) пістолет «ZORAKI», модель «914-S», номер НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., промислового виготовлення (Туреччина), що є вогнепальною зброєю, а саме короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби, снаряди, вистрілені з якої отримують енергію, достатню для враження цілі, та який переносив 31.01.2026 року приблизно о 12 год 00 хв у правій внутрішній кишені куртки, в яку був одягнений. Під час проведення огляду місця події на АДРЕСА_2 вказану зброю було вилучено працівниками Національної поліції.

Такими умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263-1 КК України – незаконна переробка вогнепальної зброї, та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, – незаконне носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, погодився зі всіма зібраними у процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду, у вчиненому щиро розкаявся.

Обвинувачений пояснив суду, що за зазначених в обвинувальному акті обставин під час проходження військової служби він знайшов сигнальний пістолет, який згодом привіз додому та саморобним способом переробив на вогнепальну зброю, яку носив із собою з метою самозахисту.

У вчиненому щиро кається, просить суд суворо його не карати та врахувати, що на його утриманні перебуває хвора мати похилого віку.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Отже, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконну переробку вогнепальної зброї, а також за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Зважаючи на вказану мету, принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, які згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, особу винного, те, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, у силу ст. 89 КК України не судимий, є військовослужбовцем, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, має на утриманні мати похилого віку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, за яким скарги на нього не надходили.

З урахуванням викладеного, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді позбавлення волі на наближений до мінімального строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 263-1 КК України, та у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, визначивши остаточне покарання із врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи пом`якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, поведінку обвинуваченого, який негативно оцінює скоєне, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.

З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період дії іспитового строку на нього слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.

Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно зі ст. 124 КПК України наявні у кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/120-26/1388-БЛ від 03.02.2026 року у розмірі 3565,60 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Захід забезпечення – арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 03.02.2026 року, скасувати після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263-1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 1 ст. 263 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Захід забезпечення – арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 03.02.2026 року, скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме пістолет «ZORAKI», модель «914-S», номер НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., із магазином до нього, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільської області, – після набрання вироком законної сили передати у власність держави в особі Міністерства оборони України для потреб Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок процесуальних витрат за проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/120-26/1388-БЛ від 03.02.2026 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1