Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №951/199/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/199/26

Провадження №3/951/104/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 на подвір`ї за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи власником собаки породи «Маламут» по кличці «Немо», сіро-білого окрасу, порушив правила утримання собак, а саме: собака, не будучи належно утриманим, самовільно залишив домогосподарство, що призвело до заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , що виразилось в укусах, які спричинили тілесні ушкодження даному громадянину. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

За нормами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частиною третьою статті 154 КУпАП встановлено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтями 218, 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 154 КУпАП, підвідомчі адміністративним комісіям при виконавчих органах міських рад, а справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 154 КУпАП, - районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям).

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» №1684-IX від 15.07.2021, який введений в дію з 08.11.2021, стаття 154 КУпАП викладена в новій редакції та доповнена частиною третьою, за змістом якої дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Разом з тим законодавець не визначив орган, якому підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 154 КУпАП.

Однак суд враховує, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 154 КУпАП за наявності кваліфікуючої ознаки - спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, до внесення змін до статті 154 КУпАП відносився до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція частини третьої статті 154 КУпАП передбачає накладення штрафу з конфіскацією тварин.

Так, згідно з частиною шостою статті 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

За змістом частини другої статті 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.

Крім того, з комплексного та системного аналізу норм КУпАП вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності відноситься до компетенції судів.

З огляду на викладене, ураховуючи, що справи за частиною другою статті 154 КУпАП підвідомчі судам, а санкцією частини третьої статті 154 КУпАП, крім основного стягнення, передбачене ще й додаткове стягнення у виді конфіскації, яке може бути застосовано виключно за рішенням суду, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 154 КУпАП, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IV від 21.02.2006 дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №981813 від 07.03.2026; електронними рапортами від 06.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.03.2026.

Ураховуючи викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на вимоги статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як було зазначено вище, санкція частини третьої статті 154 КУпАП передбачає накладення штрафу з конфіскацією тварин.

При цьому суд ураховує, що за нормами частини першої статті 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що він є власником собаки - кобеля породи «Маламут», сіро-білого окрасу, кличка "Немо", який заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про конфіскацію тварини, суд звертає увагу, що встановлюючи додаткове стягнення у виді конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 КУпАП, законодавець переслідував превентивну мету, що полягає у запобіганні вчиненню нових правопорушень, оскільки утримання собаки, яка є джерелом підвищеної небезпеки, здатне в майбутньому повторно заподіяти шкоду здоров`ю людини або її майну.

За таких обставин суд дійшов висновку про неможливість подальшого утримання власником тварини - собаки породи «Маламут» (кобель сіро-білого окрасу, кличка «Немо») та необхідність її конфіскації.

Відтак при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, те, що він визнав вину, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суд дійшов переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини третьої статті 154 КУпАП у виді штрафу на користь держави з конфіскацією тварини.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким чином, відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 23, 29, 33, 40-1, 154, 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією тварини - собаки породи «Маламут» (кобель сіро-білого окрасу, кличка «Немо»).

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Суддя О.М. Лавренюк