Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №598/303/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/303/26

провадження № 3/598/119/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" березня 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Б.Т., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі Тернопільської області матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку, зареєстровану та мешканку АДРЕСА_1 , громадянку України, з середньою освітою, що має на утримані двох малолітніх дітей і одну неповнолітню дитину, не працюючу, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 26 січня 2026 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 26 січня 2026 року здійснювала неналежний нагляд та контроль за поведінкою сина, що призвело до проникнення останнім до житла ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , без дозволу власника, чим порушено недоторканість житла.

Свою вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 визнала та пояснила, що дійсно вона 26 січня 2026 неналежно наглядала за поведінкою свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останній зайшов у приміщення будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . Син пішов гуляти з дітьми і вона не бачила, що він робить. На даний час вона пояснила сину, щоб таких дій він більше не робив. Крім того, вона вже слідкує за поведінкою сина.

ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаюється та просила суворо її не карати, оскільки у неї скрутне матеріальне становище і вона сама утримує двох малолітніх дітей і одну неповнолітню дитину, з яких одна дитина з інвалідністю до 18 років.

У підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення суддею дослідженні наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2026 року серії ВАД №783551 (а.с.1), довідку за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 04.02.2026 (а.с.2), копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 січня 2026 року (а.с.3), письмові пояснення ОСОБА_3 від 26.01.2026 та ОСОБА_2 від 04.02.2026 (а.с.4, 5), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.7).

Таким чином, в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, як за ознаками ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст.23 КпАП України).

Разом з тим, згідно ст.22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.

При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1 , адміністративне правопорушення хоча й за своїм змістом є протизаконною дією, однак, не становить значної загрози суспільним відносинам, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнала вину у вчиненому, виховує дитину з інвалідністю до 18 років, є підстави вважати, що в подальшому подібних дій вчиняти не буде, з урахуванням характеру правопорушення, часу його вчинення, матеріального становища ОСОБА_1 , вважаю за можливе застосувати до останньої положення ст.22 КпАП України, та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, якого буде достатньо для виховання останньої та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

На підставі наведеного та керуючись ст.22, ч.1 ст.184 ст.ст.283, 284 КпАП України, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю скоєного, обмежившись стосовно неї усним зауваженням, а справу провадженням закрити.

Дана постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Дана повна постанова суду складена, підписана і проголошена суддею 26 березня 2026 року.

Суддя Богдан Олещук