Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №944/5207/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 березня 2026 р.

Справа: №944/5207/25

Суддя: Поворозник Д. Б.

Справа № 944/5207/25

Провадження №3/944/51/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Лвівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459636 від 20 вересня 2025 року, ОСОБА_1 20 вересня 2025 року о 12 год 55 хв в м.Яворові Львівської області по вул.Левада, 20, керував автомобілем марки «Volkswagen Caddi», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд настан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку з використанням технічного засобу «Drager», результат 0.73%, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

11 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Галько Р.В. подав до суду клопотання про закриття провадження та письмові пояснення ОСОБА_1 , щодо обставин справи.

В клопотанні про закриття провадження у справі адвокат Галько Р.В. зазначив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 20 вересня 2025 року, близько 12.55 години в м. Яворові Львівської області, по вул. Левада 20, керував транспортним засобом марки «Volksvagen caddy», в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера “Драгер”, результат 0.73 проміле, чим порушив п. 2.9 “а” Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В матеріалах наявний відеозапис з місця вчинення правопорушення, протокол про вчинення даного правопорушення, акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія на стан сп`яніння до Яворівськогї ЦРЛ, копія постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5764780 та чек “Драгера”. В протоколі про адмінправопорушення зазначено, що правопорушення вчинив водій ОСОБА_1 , о 12.55 годині 20 вересня 2025 року. Проте, в постанові ЕНА № 5125993 від 02 липня 2025 року, вказано, що водій ОСОБА_1 20 вересня 2025 року о 13.44 годині керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непрестебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Тобто, в даному випадку з матеріалів справи вбачається, що підставою зупинки водія ОСОБА_1 працівниками поліції стало те, що ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки під час керування транспортним засобом. З вказаних документів слід дійти до висновку, що спочатку о 12.55 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а потім після спілкування з працівниками поліції його відпустили, не відсторонивши від керування транспортним засобом, і повторно о 13.44 годині цим же екіпажем був зупинений повторно за вчинення вже правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. В даному випадку слід ставити під сумнів сам факт зупинки водія ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом та чи водій ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом. Додатково слід зазначити, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази зупинки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом. Також, як вбачається із відеозаписів, наданого суду, ОСОБА_1 неодноразово продував алкотестер “Драгер”, результат якого становив 0.73 проміле, проте з наявних відеозаписів водій ОСОБА_1 жодного разу не погоджується із результатами огляду. Також, в матеріалах справи відсутнє буд-яке підтвердження того, що ОСОБА_1 згідний з вчиненим правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також суду надано три короткотривалі відеозаписи з місця вчинення правопорушення, які перериваються та немає повного безперервного відеозапису, відповідно неможливо встановити той факт, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, адже відеозапис, наданий суду – неповний та обрізаний, що також ставить під сумнів як і процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, так і те, що водій погодився з його результатами. Оскільки ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, відповідно працівники поліції повинні були доставити порушника до найближчого медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння вже в медичному закладі. А в разі, якщо б ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на сп`яніння в медичному закладі, тоді і складати відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім цього, неможливо встановити коли саме в працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, які саме ознаки алкогольного сп`яніння, передбачені п. 3 Інструкції виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази зупинки водія ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом. Наведені обставини, вказують на те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 є незаконним, оскільки відсутні докази правомірності зупинки автомобіля, а на відеозаписі не встановлено керування автомобілем. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, того, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, в матеріалах справи відсутні будь-які докази зупинки працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а сам ОСОБА_1 заперечує керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, адже він не являвся водієм, а також відсутні докази, що водій погодився з результатами огляду на місці вчинення правопорушення, а на медичний огляд до медичного закладу його ніхто не возив, відповідно в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 такий зазначив, що 20 вересня 2025 року, близько 12.50 години він знаходився в транспортному засобі марки "Фольксваген кадді", який стояв на обочині дороги. Коли він знаходився в автомобілі, до місця, на якому він стояв під`їхав патрульний автомобіль, з якого вийшов працівник поліції і запропонував пред`явити документи на право керування та документи на автомобіль, на що він погодився. Через деякий час, працівник поліції запропонував йому пройти тест на стан сп`яніння, на що він погодився і декілька раз продув алкотестер "Драгер". Після продуття було встановлено результат 0.73 проміле. З вказаним результатом він не погодився, проте працівник поліції не взяв до уваги його пояснення і зазначив, що оскільки він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, відповідно відсторонює від керування транспортним засобом. Після цього, було складено протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В протоколі він лише поставив свій підпис на підтвердження того, що отримав копію протоколу. Підчас розмови він неодноразово зазначав, що не керував транспортним засобом і працівники поліції під час руху його не зупиняли. Йому ніхто не пропонував їхати до медичного закладу для освідчення в лікарні та ніхто не запитував чи згідний з вчиненим порушенням. Оскільки, транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння він керував, ніхто із працівників під час руху та керування його не зупиняв, з результатами тесту на стан сп`яніння він не був згідний, відповідно своєї вини не визнає та вважаю, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративна справа підлягає закриттю.

Оцінивши доводи клопотання та письмові пояснення, і матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Статтею ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, полягає, серед іншого, у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та у відмові особи, яка керує транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, доказуванню в даному випадку підлягає: факт керування особою транспортним засобом; наявність обґрунтованих підстав вважати, що така особа перебуває у стані сп`яніння; факт відмови цієї особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, для притягнення до відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, необхідне підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами всіх зазначених обставин у їх одночасній сукупності.

Відповідно до норм ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

А відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Так само, відповідно до п. п. 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (Інструкція № 1452/735), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Також згідно з п. 22 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, посилається як на докази, зокрема, на записи з нагрудного відеореєстратора.

Як вбачається з відеозапису події на такому відсутні докази того, що ОСОБА_1 , погоджується із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також відсутні докази того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

В акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу відсутній підпис ОСОБА_1 про те, що він згідний з даним актом.

Також відеозапис події не містить інформації щодо самої зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене вище, дослідивши та оцінивши відомості протоколу про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалів, суд дійшов висновку про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився з порушеннями вимог зазначених вище нормативно-правових актів, а тому є недійсним, відповідно, не може бути належним і допустимим доказом його вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підсумовуючи наведене вище, суддя дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283-285 КУпАП, -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Д.Б. Поворозник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua