Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №944/5206/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5206/25

Провадження №3/944/50/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 19 вересня 2025 року, о 03 год 40 хв, по вул.Лелехівській, 20, у селищі Івано-Франкове, керував автомобілем марки «Chevrolet Bolt» НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка вимова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

27 жовтня 2025 року від захисника ОСОБА_1 адвоката Цікала А.А. надійшли письмові пояснення, у яких він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, зважаючи на таке.

19.09.2025 року, приблизно о 03 годині 40 хвилин, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , сидів на водійському сидінні, автомобіля марки CHEVROLET BOLT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , припаркованого на узбіччі дороги по вулиці Лепехівській, селищі Івано-Франкове, Яворівського району Львівської області, куди під`їхали працівники патрульної поліції, припаркувавшись ззаду вище вказаного авто. Після цього працівники патрульної поліції підійшли до ОСОБА_1 і попросили пред`явити документи. Після їх пред`явлення, патрульні поліцейські — інспектор Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Грет Тарас Андрійович та інспектор того ж відділу старший лейтенант поліції Карпа Михайло Романович — нехтуючи законними вимогами та без наявності будьяких доказів, оскільки руху транспортного засобу не було й такий не зупинявся, склали протокол серії ЕПР1 № 458225 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Звертає увагу суду на те, що поліцейськими не проводився огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , а також не складалось направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп`яніння, а дані додатки до протоколу є виключно формальністю, яку намагались дотримати поліцейські. Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 19.09.2025 року о 03 годині 40 хвилин автомобілем марки CHEVROLET BOLT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. На долученому до протоколу відеозаписі також відсутній будь-який факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зазначеного часу, а також не зафіксовано моменту зупинки автомобіля працівниками поліції. Крім того, із долученого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 послідовно заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наголошуючи, що алкоголю не вживав і в стані сп`яніння не перебуває. Більше того поліцейські не дотрималися порядку фіксації виконання своїх службових обов`язків, та не надали суду безперервного відеозапису. Так, відсутні відомості про відео фіксацію руху автомобіля, момент зупинки транспортного засобу, що є явно недостатнім для повного і об`єктивного встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На відеозаписі, відображена лише частини розмови поліцейських з ОСОБА_1 . Вище вказані відеозаписи відтворюють лише окремі фрагменти спілкування між патрульними та ОСОБА_1 (записи перериваються) і тому не відображають повного ходу подій. Отже, сукупний час безпосередньо зафіксованого спілкування становить 4 хв. 43 с., натомість між фрагментами відеозаписів наявні проміжки без відеофіксації: між першим і другим фрагментом — 8 хв. 36 с. (з 03:33:08 по 03:41:44), між другим і третім фрагментом — 28 хв. 24 с. (з 03:42:47 по 04:11:11), тобто сумарно 37 хв. 00 с. обставин, що могли мати процесуальне значення, не зафіксовано відеореєстратором. У зв`язку з викладеним слід врахувати, що висновки щодо повного змісту та хронології подій не можуть ґрунтуватися виключно на цих фрагментах через відсутність безперервної відеофіксації. Отже, враховуючи той факт, що відеозйомка працівниками поліції велася не безперервно, немає відомостей відео фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , відеозапис, який міститься в матеріалах справи слід визнати - недопустимим доказом.

Разом із протоколом серії ЕПР1 № 458225 ОСОБА_1 було вручено постанову про накладення адміністративного стягнення (серія ЕНА № 5753216) про нібито порушення п. 2.3 ПДР — непристебнутий ремінь безпеки з накладенням штрафу 510,00 грн. Однак дана постанова є незаконною, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, транспортний засіб не було зупинено, а будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення відсутні. Розгляд справи на місці патрульними поліцейськими не здійснювався, ОСОБА_1 не було надано можливості скористатися своїми процесуальними правами, зокрема — ознайомитися з матеріалами справи (доказами вчинення адміністративного правопорушення) чи надати пояснення. Більше того, зазначену постанову слід розцінювати як фіктивну, оскільки вона винесена виключно з метою легалізації протоколу серії ЕПР1 № 458225. Окрім цього, варто звернути увагу на очевидну нелогічність обставин, зазначених у постанові: працівники поліції фізично не могли бачити, що водій був непристебнутий ременем безпеки, адже вони під`їхали позаду припаркованого автомобіля, який на момент фіксації не рухався, та це відбувалося у нічний час, близько 03:00 години, за умов обмеженої видимості. Такі обставини свідчать про відсутність об`єктивного спостереження події, що ставить під сумнів достовірність та законність винесеної постанови.

25 лютого 2025 року від захисника ОСОБА_1 адвоката Цікала А.А. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він просить: визнати відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, долучені до матеріалів справи, такими, що не відповідають критеріям належності та допустимості доказів; провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 — закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу правову допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.

В обґрунтування пояснень, зазначає таке.

19.09.2025 року, одночасно зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 працівником поліції також була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5753216 за ч. 5 ст. 121 КУпАП (непристебнутий ремінь безпеки). Зазначені процесуальні документи були складені в одному фактичному епізоді, на одних і тих самих обставинах та з посиланням на одні й ті самі відеоматеріали. 14 січня 2026 року, рішенням судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича, у адміністративній справі № 944/5187/25, постанову серії ЕНА № 5753216 – скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Отже, судом у іншому судовому провадженні встановлено юридично значущий факт: ОСОБА_1 транспортним засобом - не керував. Вказане рішення набрало законної сили 26 січня 2026 року, а тому має преюдиційне значення. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. З матеріалів провадження вбачається, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 відбувалося у часовому проміжку з 03 год 31 хв по 04 год 13 хв 19.09.2025 року, тобто загальною тривалістю 42 хвилини. Водночас до протоколу про адміністративне правопорушення долучено лише три відеофрагменти тривалістю 1 хв. 12 сек., 1 хв. 03 сек. та 2 хв. 28 сек., що у сукупності становить 4 хв. 43 сек., тобто відображає приблизно одну десяту частину фактичних обставин події. Таким чином, відеофіксація події є переривчастою, неповною та не містить безперервного відображення обставин, зокрема факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . За аналогією з наведеною практикою цього ж суду, такі відеоматеріали не можуть визнаватися належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За відсутності факту керування транспортним засобом складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є об`єктивно неможливим, оскільки саме керування становить обов`язкову ознаку об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення. За таких обставин, з урахуванням преюдиційно встановленого факту відсутності керування транспортним засобом та похідного характеру протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі № 944/5206/25 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП — у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. З огляду на те, що у даній справі відсутній факт керування транспортним засобом, що преюдиційно встановлено судовим рішенням, а провадження підлягає закриттю за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, витрати на правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідного органу Національної поліції як суб`єкта владних повноважень, який ініціював провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Захисник подав докумети, які підтверджують, що на день розгляду справи ОСОБА_1 перебував на лікуванні, не заперечив щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Цікало А.А. підтримав подані ним письмові пояснення, додатково пояснив таке.

Зазначив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Він перебував поруч на змаганнях зі спортивної риболовлі, прийшов до автомобіля забрати електричну станцію. Йому не відомо чи перебувала із ним дружина. Вказав на те, що автомобіль не здійснював рух, не зафіксовано моменту зупинки транспортного засобу. Його довіритель відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не керував транспортним засобом, відповідно, підстав для направлення до медичного закладу не було. Щодо рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом без паска безпеки, яка скасована судом, має преюдиційне значення для даної справи. Відеозапис є недопустимим доказом, оскільки запис не безперервний, з 45 хвилин, зафіксовано 4 хвилини трьома файлами. Зважаючи на викладене вище, просив закрити провадження у справі та стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

Зааслухавши пояснення засхисника, оцінивши клопотання про закриття справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Заслухавши думку захисника, оцінивши письмові пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджується доказами, наявними у справі, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458225 від 19 вересня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу; направленням на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 19 вересня 2025 року, у якому зазначено, що від проходження огляду відмовився; записами подій на DVD-диску, які підтверджують обставини викладені у протоколах.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Беручи до уваги викладене, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо пояснень сторони захисту, які описано вище, то суд ставиться до них критично, та вважає, що вони дані з метою уникнення відповідальності, зважаючи на таке.

Сторона захисту наполягає на тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, однак дане твердження спростовується відеозаписом події, з якого вбачається, що останній сидить на водійському сидінні автомобіля, у транспортному засобі увімкнене запалювання (світлова індикація приладової панелі активна), а також ОСОБА_1 тричі вході спілкування з поліцейським зазначав, що їде до дружини, яка погано себе почуває, що перебував поруч на риболовлі і прийшов до свого авто зарядити електричну станцію, водночас жодного разу не говорив, що не курував транспортним засобом.

Така поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, є очевидно суперечливою.

Також в постанові ККС ВС від 25 березня 2021 року у справ №760/15332/17 вказано, що факт керування транспортним засобом встановлюється не тільки тоді, коли особа перебуває за керимом транспортного засобув русі, а й коли вона має реальний контроль над ним, наприклад запускає двигун, сидить за кермом у стані алкогольного сп`яніння, коли авто стоїть, але готове до руху.

Відповідно до постанови ККС ВС від 26 квітня 2018 року у справі №127/20766/16 керуванням транспортним засобом слід вважати будь-які дії особи, яка має змогу привести його в рух, контролює його роботу, або забезпечує можливість керування ним.

Щодо визнання недопустимими відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, так відео фіксація є фрагментною переривчастою та відображає незначну частину фактичних обставин події, суд зазначає таке.

Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, не містять приписів про обов`язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки.

Так, згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Отже, долучення працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення фрагментів з відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) носить ініціативний характер і посилання захисника ОСОБА_1 адвоката Цікала А.А. на наявність такого обов`язку необґрунтовані.

В даному випадку, суддя вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст. 266 КУпАП допущено не було, а доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) не надано.

Що стосується посилання адвоката на рішення Галицького районного суду міста Львова від 14.01.2026, яким скасовано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, яке також було вчинено в той же день, оскільки постанова скасована не з підстав того, що ОСОБА_1 не перебував за кермом вищевказаного автомобіля, а з тих підстав, що відповідачем не надано жодних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відтак, висновки суду в даній справі не мають преюдиційного значення при віирішенні справи відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП.

Крім цього, суд зазначає, що наявність чи відсутність підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу не є обставиною, яка підлягає обов`язковому встановленню під час розгляду даної справи, а також ця обставина не впливає може бути доказом перебування чи не перебування особи в стані алкогольного сп`яніння.

Також, суд зауважує, що за умови виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, незалежно від причин зупинки транспортного засобу, працівники Національної поліції зобов`язані вжити відповідних заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушення, оскільки в іншому випадку ігнорування вказаних обставин суперечитиме наведеним вище завданням Національної поліції.

Отже, доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не приймаються до уваги, оскільки дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи вони не спростовуються, а оцінюються як такі, що здійснюються з метою уникнення адміністративної відповідальності.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суд зазначає, що санкцією вказаної норми передбачено покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 289, 291 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Д.Б. Поворозник