Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №460/4542/18 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори про недоговірні зобов`язання

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №460/4542/18

Суддя: Колтун Ю. М.

Справа № 460/4542/18

Провадження №2/944/50/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання – Корабель С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, у якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 -25468,84 грн. на користь ОСОБА_2 -25468,84 грн., на користь ОСОБА_3 -25468,84 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі покликаються на те, що вони є співвласниками на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 .

Вищевказана квартира знаходиться на 5 поверсі багатоквартирного будинку, а на 6 поверсі знаходиться квартира АДРЕСА_2 , яка на праві власності належала ОСОБА_5 .

В нічний час 07 лютого 2018 року в квартирі АДРЕСА_2 сталася пожежа, в результаті якої загинули ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 .

Під час з`ясування причини пожежі працівниками Яворівського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області та в результаті досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що причиною пожежі було недотримання правил пожежної безпеки в житловому приміщенні (необережність при курінні).

Позивачі вказали на те, що під час гасіння пожежі працівниками Державної пожежно-рятувальної частини м.Новояворівська ГУ ДСНС України у Львівській області сталося залиття водою належної позивачам квартири водою та така стала непридатною для проживання. Відтак, вартість відновлювального ремонту, який необхідно здійснити для ліквідації наслідків залиття квартири становить 76406,53 грн.

Вважають, що оскільки власниця квартири, де сталося пожежа загинула, то обов`язок відшкодування покладається на спадкоємця майна померлої - ОСОБА_5 .

Справа поступила у провадження судді Швед Н.П.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 31.10.2018 відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Однак, згідно розпорядження керівника апарату Яворівського районного суду Львівської області про призначення проведення повторного авторозподілу судової справи, у зв`язку із закінченням повноваження першого періоду призначення на посаді судді Швед Н.П. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Карпин І.М.

Суддею Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М. 01.03.2019 винесено ухвалу про прийняття даної справи до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.07.2019, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання, витребувано з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області матеріали кримінального провадження по факту смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з Яворівського РВ ГУ ДСНС України в Львівській області, копію акту про пожежу, що сталася 07.02.2018, а також витребувано в Яворівській ДНК інформацію щодо заведеної спадкової справи.

Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче судове засідання.

Також ухвалою суду від 30.06.2021 по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: яка технічна причина пошкодження та руйнування, об`єкта нерухомого майна та, яка вартість ремонтно-будівельнх робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири за адресою АДРЕСА_3 . Зупинено провадження у справі.

У зв`язку із припиненням судді Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М. здійснення повноважень судді по відправленню правосуддя у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку призначення на посаду судді, справу 01.11.2021 повторно розподілено між суддями і та передано на розгляд судді Колтуну Ю.М.

07.05.2024 до суду надійшов лист з Науково-дослідного інституту судових експертиз, у якому було вказано про залишення ухвали без виконання у зв`язку з не сплатою рахунку вартості експертизи.

Ухвалою суду від 17.05.2024 поновлено провадження у цивільній справі

24.09.2025 до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Наконечного І.В. в якій він вказав на те, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між завданими збитками та відповідачем. Викладене свідчить про те, що відсутні правові підставі для задоволення позовних вимог.

17.12.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, їх представник адвокат Варениця В.С. подав клопотання про проведення судового розгляду справи без участі сторони позивача, вказав, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, скерував заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника, у заяві заначив, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Зважаючи, що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали даної справи в їх сукупності, суд виходить з наступного

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками квартири у АДРЕСА_3 , загальною площею 52,3 м.кв., що підтверджується копією Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 .

07.02.2018 сталася пожежа в квартирі АДРЕСА_4 , що підтверджуються актом про пожежу Яворівського РВ ГУ ДСНС України в Львівській області, відповідно до якого на місці пожежі виявлено двоє загиблих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ймовірною причиною пожежі є необережність при курінні ОСОБА_6 .

Згідно з актом №182 від 12.02.2018, складеного комісією КП «Новояворівськжитло», на день обстеження комісія встановила, що в квартирі по АДРЕСА_3 під час гасіння пожежі зокрема затоплено кухню, дві житлові кімнати, коридор, ванну кімнату, меблі та міжкімнатні двері.

Відповідно до звіту про оцінку вартості збитків завданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 співвласникам квартири АДРЕСА_5 внаслідок підтоплення, зробленого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 , вартість завданих збитків без врахування ПДВ внаслідок підтоплення вказаної квартири складає 76406,53 грн.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивачів до ОСОБА_4 із вимогою від 28.07.2018 про відшкодування завданих збитків.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , що настала внаслідок пожежі 07.02.2018, було відкрито спадкову справу 8/2018. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Скобало Р.В. 08.08.2018, після смерті ОСОБА_5 на підставі ст. 1262 ЦК України спадкоємцем її майна став її брат ОСОБА_4 . Спадщина на яку видане це свідоцтва складається з квартири АДРЕСА_4 .

Згідно з повідомленням Яворівського РВ ГУ ДСНС України в Львівській області №5829-197/5829.2 від 26.02.2025 адресованого адвокату Наконечному І.В., у відповідь на адвокатський запит, відповідно до Журналу реєстрації інформаії про пожежі та обліку пожеж, ймовірною причиною виникнення пожежі 07.02.2018 в квартирі АДРЕСА_2 є необережність під час куріння ОСОБА_6 . ДСНС зазначило йомвірону причину пожежі, оскільки не є органом що здійснює дізнання.

За фактом смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в зазначеній квартирі було внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140350000219 від 07.02.2018.

Постановою слідчого Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Корабель А.М. від 20.02.2018 кримінальне провадження було закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Зі змісту постанови вбачається, що 07.02.2018 в Яворівський ВП надійшло повідомлення про пожежу в квартирі АДРЕСА_4 . Після ліквідації пожежі в квартирі були виявлені обгорілі трупи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . На момент приїзду пожежної служби, двері в квартиру були зачинені звесердини. Попередня причина загоряння: необережне поводження з вогнем (куріння в ліжку). Згідно лікарського свідоцтва про смерть №17/2018 від 07.02.2018 причина смерті ОСОБА_6 не встановлена через згоряння трупа. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №16/2018 від 07.02.2018 причиною смерті ОСОБА_5 є отруєння оксидом вуглецю. Досудовим розслідуванням не встановлено жодних даних насильницької смерті.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

В силу приписів частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Звертаючись до суду із заявленими вимогами позивачі виходили з того, що оскільки ОСОБА_5 померла, а відповідач ОСОБА_4 прийняв спадщину після її смерті, то саме він повинен нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду позивачам.

Правовідносини між сторонами є деліктними, оскільки виникли у зв`язку із спричиненням шкоди, а тому регулюються Главою 82 ЦК України.

Відповідно до частин першої-другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтею 1166 ЦК України, необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних непереборних обставин.

Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Суд зауважує, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 серпня 2020 року у справі №925/1478/16).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Аналогічний висновок викладений Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, від 27 травня 2021 у справі № 761/12945/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Окрім того, статями 151,177,179 ЖК України та статями 322, 323 ЦК України передбачений обов`язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно - технічного та іншого обладнання, дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 (з наступними змінами).

Частиною шостою статті 55 Кодексу цивільного захисту населення передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засадам (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між пожежею та діями спадкодавця ОСОБА_5 та заподіяною майновою шкодою.

07.02.2018 сталася пожежа в квартирі АДРЕСА_4 , що підтверджуються актом про пожежу Яворівського РВ ГУ ДСНС України в Львівській області, відповідно до якого на місці пожежі виявлено двоє загиблих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ймовірною причиною пожежі є необережність при курінні ОСОБА_6 .

Акт про пожежу від 07.02.2018 не підтверджує наявність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у спричиненні шкоди, оскільки містить лише інформацію щодо факту пожежі, а також щодо ймовірної її причини.

Матеріали кримінального провадження також не містять належних, достовірних та достатніх доказів встановлення причин виникнення пожежі.

Під час судового розгляду справи за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 30.06.2021 було призначено будівельно-технічну експертизу для визначення технічної причини пошкодження та руйнування. Разом з тим, науково-дослідним інститутом судових експертиз, залишено ухвалу без виконання у зв`язку з несплатою рахунку вартості експертизи.

Відтак, оскільки суду не надано належних та достатніх доказів, що саме внаслідок протиправної поведінки спадкодавця ОСОБА_5 чи її сина ОСОБА_6 завдана шкода позивачу, а також доказів причин її виникнення, суд, встановивши відсутність у матеріалах справи належних доказів причинно-наслідкового зв`язку між пожежею та діями спадкодавця та заподіяною майновою шкодою, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

вирішив :

у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Юрій КОЛТУН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua