Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №456/338/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/338/26

Провадження № 2/456/858/2026

РІШЕННЯ

іменем України

/заочне/

17 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О.Ю.,

при секретарі Стасів О.Я.,

за участі представника позивача Гадяка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги з безробіття,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського обласного центру зайнятості кошти в сумі 1066,66 грн. – повернення допомоги з безробіття від ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського обласного центру зайнятості – судові витрати (судовий збір) в сумі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного від 16.08.2021р. Відповідно до ч. 1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, наказом Стрийського міськрайонного центру зайнятості, Відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття з 16.08.2021 року. 18.08.2021р. Відповідач був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних та відповідальністю за подання недостовірних даних та відомостей під особистий підпис. Допомога по безробіттю ОСОБА_1 виплачена з 16.08.2021 року по 09.11.2021 року. Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України від 10.09.2024року №23492/439/620, Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.09.2024 року № 27-1 та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», центром зайнятості 06.07.2025 року було отримано інформацію від Пенсійного фонду України про перебування Відповідача у відносинах цивільно-правового характеру в період перебування на обліку як безробітний. В процесі розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, центр зайнятості, керується даними отриманими у Єдиній інформаційно - аналітичній системі Державної служби зайнятості (ЄІАС ДСЗ) яка надходить від ДПСУ та ПФУ на правах користувача. В порядку інформаційно-файлового обміну, інформація в ЄІАС ДСЗ в персональну справу безробітного у розділ «ПФУ про період зайнятості особи» та в розділ “Дані про особу з ДРЗДСС» завантажується автоматично, після надходження даних від страхувальника (роботодавця) до Державної податкової служби чи Пенсійного фонду України. В період перебування ОСОБА_1 на обліку в службі зайнятості, проводилась перевірка даних ДПІ та ПФУ, зокрема файл обміну за період січень 2011 по липень 2021 отриманий службою зайнятості 16.08.2021 за №342123869717 та файл обміну за період січень 2011 по жовтень 2021 отриманий 08.11.2021 за №344385952709. Зокрема, при опрацюванні отриманих даних 08.07.2025 року Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ДРЗДСС), відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 №49-1 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади» та відповідно до Методики здійснення верифікації виплат по безробіттю затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2021 №123, керуючись положеннями Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», виявлено порушення в період перебування в статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у Стрийському міськрайонному центрі зайнятості, оскільки останній при перебуванні на обліку в якості безробітного уклав Договір про надання інформаційних послуг з ТОВ «Автокредит плюс» (ЄДРПОУ 34410930), Договір про надання інформаційних послуг №00000160204571. У розділі «ПФУ про період зайнятості особи» ЄІАС ДСЗ - зазначається дата початку, припинення та причина припинення трудових відносин / угоди ЦПХ. В даному розділі Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості згідно отриманого файлу 06.07.2025 року зазначена - дата початку трудових відносин /угоди ЦПХ/ 30.09.2021 та припинення трудової /угоди ЦПХ/ ОСОБА_1 з ТОВ «Автокредит плюс» (ЄДРПОУ 34410930) - 30.09.2021р. В розділі "ДРЗДСС" ЄІАС ДСЗ - відображається отримана заробітна плата (дохід) та кількість календарних днів перебування у трудових відносинах чи у відносинах цивільно - правового характеру. Так, за даними обміну ДРЗДСС, за вересень 2021р. відображено 1 календарний день перебування ОСОБА_1 у відносинах цивільно - правового характеру ТОВ «Автокредит плюс» - 30.09.2021 з нарахуванням доходу - 248,45 грн. За результатами проведеного розслідування, Стрийської філією Львівського обласного центру зайнятості було складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №217 від 03.09.2025р., яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «Автокредит плюс» згідно договору про надання інформаційних послуг на умовах заяви про приєднання №000000160204571 від 30.09.2021 року та отримав дохід 30.09.2021, що підтверджується: відповіддю ТОВ «Автокредит плюс» №1835-У від 27.05.2025р. на звернення Стрийської філії Львівського обласного центру зайнятості, в якій вказано, що ОСОБА_1 надавав інформаційні послуги на умовах заяви про приєднання до договору для ТОВ «Автокредит плюс». Винагорода за договором складала 248,45 грн. та виплачена ТОВ «Автокредит плюс» в повному обсязі; платіжними інструкціями №№396679, 396680, та 396681 від 30.09.2021р.; акт наданих послуг до Договору №00000160204571. Тобто, Відповідач в період отримання допомоги по безробіттю 16.08.2021року по 09.11.2021 року - 30.09.2021року уклав Договір про надання інформаційних з ТОВ «Автокредит плюс» та отримав дохід за надані послуги. Станом на 30.09.2021 року - день укладення договору відповідачем, Стрийський міськрайонний центр зайнятості не володів інформацією про укладення Відповідачем договору цивільно-правового характеру з ТОВ «Автокредит плюс» (ЄДРПОУ 34410930), дана інформація була отримана Стрийською філією Львівського обласного центру зайнятості лише за результатами верифікації в системі Єдиної інформаційної аналітичної системи Держаної служби зайнятості - ПФУ про період зайнятості особи під час проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. Відповідач був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та з відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання (поновлення) статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законом України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” під особистий підпис. Пунктом 3 Додатку 2 до Індивідуального плану працевлаштування безробітного ОСОБА_1 від 18.08.2021р. передбачено - відповідальність за достовірність поданих Центру зайнятості, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. Тобто, ОСОБА_1 перебуваючи в статусі безробітного та отримуючи допомогу з безробіття приховав факт укладення договору цивільно- правового характеру з ТОВ «Автокредит плюс» (ЄДРПОУ 34410930) 30.09.2021 року. В результаті неповідомлення Стрийської філії Львівського обласного центру зайнятості про укладення договору цивільно-правового характеру з ТОВ «Автокредит плюс» (ЄДРПОУ 34410930) 30.09.2021 року Відповідач безпідставно отримав допомогу з безробіття у сумі 1066,66 грн. за період з 30.09.2021р. по 09.11.2021р. 05.09.2025 року ОСОБА_1 листом направлено повідомлення №02-993/25 від 05.09.2025 року щодо відшкодування коштів у сумі 1066,66 грн. в добровільному порядку на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Вказане повідомлення отримано відповідачем 08.10.2025 року, про що засвідчено власноручним підписом. Вищезазначені кошти на рахунок Львівського обласного центру зайнятості не надходили.

Ухвалою судді від 31.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у ній, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи на 27.02.2026 та 17.03.2026, про призначення судових засідань на 27.02.2026 та 17.03.2026 відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судове засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню. з наступних підстав.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 16.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, підтвердивши, що на дату подання цієї заяви не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та вислугу років не призначено; не є зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності; не призначено відповідно до законодавства: допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за: дитиною з інвалідністю І групи; особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. В цій заяві ОСОБА_1 підтвердив, що, на дату подання заяви, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання.

Також 16.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного центру зайнятості із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 8-го дня після реєстрації.

18 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Стрийським МРЦЗ підписано Індивідуальний план працевлаштування безробітного, відповідно до п.4.2.7 якого, ОСОБА_1 зобов`язався інформувати Центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З Додатку 2 до Персональної картки №130721081600004 вбачається, що рішеннями Центру зайнятості ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 16 серпня 2021 року по 09 листопада 2021 року у розмірі встановленому законодавством, останній перебував на обліку у статусі безробітного з 16.08.2021 року по 09.11.2021 року, припинено реєстрацію в центрі зайнятості з 09.11.2021 року у зв`язку з працевлаштуванням за направленням ЦЗ.

Відповідно до Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття №217 від 03.09.2025, статус безробітного ОСОБА_1 надано 16.08.2021 відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 18 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. Припинена реєстрація 09.11.2021 року у зв`язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту). За результатами обміну з Пенсійним Фондом України виявлено факт укладання цивільно-правового договору (договору про надання інформаційних послуг) в період перебування на обліку в якості безробітного ОСОБА_1 з ТОВ «Автокредит плюс». Відповідно до Рекомендацій щодо організації центрами зайнятості розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Стрийською філією Львівського обласного центру зайнятості сформовано запит до ТОВ «Автокредит плюс» від 17.07.2025 №04-819/25. З урахуванням інформації, що надійшла до Стрийської філії ЛОЦЗ 03.09.2025 від ТОВ «Автокредит плюс». ОСОБА_1 30.09.2021 уклав договір про надання інформаційних послуг №000000160204571 шляхом подання заяви про приєднання до договору про надання інформаційних послуг. Факт укладення 30.09.2021 року цивільно-правового договору в період перебування на обліку в якості безробітного ОСОБА_1 підтвердився, чим особою порушено вимоги законодавства про зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Судом встановлено, що 30.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Автокредит плюс» укладено договір про надання інформаційних послуг №000000160204571 на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про приєднання.

Відповідно до п. 3 Акту наданих послуг до Договору про надання інформаційних послуг №000000160204571 від 30.09.2021, винагорода виконавця за надання послуг за договором складає 248,45 грн. без ПДВ. В день підписання даного акту замовник, як податковий агент, перераховує виконавцю суму винагороди за вирахуванням передбачених законодавством податків та зборів (ПДФО, військовий збір, ЄСВ).

З розрахунку суми допомоги по безробіттю Стрийської філії Львівського ОЦЗ щодо ОСОБА_1 вбачається, що за період з 30.09.2021 по 09.11.2021 підлягає до повернення сума нарахувань у розмірі 1066,66 грн.

05.09.2025 року ОСОБА_1 направлявся лист-претензія про повернення коштів в сумі 1066,66 грн.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За положеннями пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи ( п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені статтею 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Як передбачено частинами 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За змістом пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державна податкова адміністрація України від 13 лютого 2009 року за № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Отже, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18)

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача.

При цьому, правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 30.09.2021 року перебував у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Автокредит плюс», при цьому ознайомлений з правами та обов`язками безробітного та відповідальністю за не інформування Центру зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача допомоги по безробіттю у сумі 1066,66 грн.

При цьому, суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судового збору у розмірі 2 422,40 грн..

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги з безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського обласного центру зайнятості кошти в сумі 1066 (одна тисяча шістдесят шість) гривень 66 копійок повернення допомоги з безробіття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського обласного центру зайнятості судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Львівський обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03491180, адреса: 79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 11А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 березня 2026 року.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев