Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №172/557/26 — Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/557/26

Провадження № 2/172/272/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання – Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все майно, де б воно не знаходилося і взагалі все те, на що ОСОБА_3 матиме право за законом та буде належати йому на момент смерті ОСОБА_1 . Згідно з постановою державного виконавця Васильківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 25.09.2018 року було відкрите виконавче провадження № 57285444 та накладено арешт на все нерухоме майно, яке належало на праві власності та було зареєстроване за ОСОБА_3 . Відповідно до листа Синельниківського відділу ДВС від 04.02.2026 року № 5197 на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 57285444 відносно ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 172/107, виданого 17.07.2018 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 24908,71 грн., за яким державним виконавцем винесено 25.09.2018 року постанову про накладення арешту майна боржника. 29.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, матеріали виконавчого провадження були знищені відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 року. Просить суд скасувати запис про арешт майна в Державному реєстрі речових прав, внесений 27.09.2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43218366, номер запису про обтяження: 28113570 (спеціальний розділ), та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43515684 від 16.10.2018 року, номер запису про обтяження: 28392170 (спеціальний розділ), в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна із всього майна, яке належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо суб`єкта ОСОБА_3 та виключити відомості про боржника ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все майно, де б воно не знаходилося і взагалі все те, на що ОСОБА_3 матиме право за законом та буде належати йому на момент смерті ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Синельниківського відділу ДВС від 04.02.2026 року № 5197 на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 57285444 відносно ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 172/107, виданого 17.07.2018 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 24908,71 грн., за яким державним виконавцем винесено 25.09.2018 року постанову про накладення арешту майна боржника. 29.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, матеріали виконавчого провадження були знищені відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 із встановленням пошуку за частковим співпаданням видно, що на все на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_3 накладено арешт на підставі постанови державного виконавця Васильківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 25.09.2018 року № 57285444. Державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43218366 від 27.09.2018 року, номер запису про обтяження: 28113570 (спеціальний розділ), та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43515684 від 16.10.2018 року, номер запису про обтяження: 28392170 (спеціальний розділ).

З листа начальника Васильківського РВ ДВС Південно-Східного МУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.11.2020 року видно, що згідно з даними з автоматизованої системи виконавчого провадження, у тому числі в спеціальному та архівному розділах, на виконанні в Соборному відділі ДВС у місті Дніпрі перебували виконавчі провадження № 46362420 та № 22941232, стан даних проваджень «завершено» та «закінчено» відповідно. Під час вчинення виконавчих дій державними виконавцями були винесені відповідно постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник має права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 4 статті 59 вказаного Закону передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Враховуючи відсутність на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби будь-яких відкритих виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_3 , те, що позовні вимоги позивача як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_3 спрямовані на захист його майнового права щодо розпорядження майном, яке він успадкував після смерті ОСОБА_3 шляхом припинення дії, яка порушує таке право, зокрема шляхом зняття арешту, суд вважає, що відсутні законні підстави для продовження існування арешту, який є перешкодою в реалізації права власності позивача, що в свою чергу, є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, –

У Х В А Л И В

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити.

2. Скасувати запис про арешт майна в Державному реєстрі речових прав, внесений 27.09.2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43218366, номер запису про обтяження: 28113570 (спеціальний розділ), та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43515684 від 16.10.2018 року, номер запису про обтяження: 28392170 (спеціальний розділ), в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна із всього майна, яке належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо суб`єкта ОСОБА_3 та виключити відомості про боржника ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк