Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №452/890/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №452/890/26

Суддя: Кущ Т. М.

Справа №452/890/26

Провадження №3/452/474/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення протоколу про адміністративне правопорушення

відповідному органу внутрішніх справ (Національної поліції) для належного оформлення

25 березня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Береги Самбірського району Львівської області, громадянина України, українки, що має середню спеціальну освіту, заміжньої, не працюючої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

13 березня 2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 10 березня 2026 року та матеріалів справи судом встановлено, що 10 березня 2026 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , вчинила дії, які пов`язані з насильством в сім`ї, а саме, умисно висловлювала погрози (образи, нецензурну лайку) відносно своєї доньки ОСОБА_2 , у зв`язку з чим спричинила шкоду її психічному здоров`ю.

Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Згідно з вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року (далі – Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Положеннями п.14 ст.1 Закону визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п.17 ст.1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень,

погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Тобто, обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Крім того, оскільки чинна редакція ст.173-2 КУпАП не передбачає наслідків у виді потенційної можливості завдання шкоди, а лише реальне її заподіяння, - наявність шкоди психічному здоров`ю потерпілого має бути доведена належними і допустимими доказами.

Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, яка саме шкода завдана психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , а до самого протоколу не надано жодних доказів настання такої шкоди (висновків експертів, довідок медичних установ, тощо).

Відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст.251 КУпАП, умисного вчинення ОСОБА_1 будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного та фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, а тому суть адміністративного правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає диспозиції ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Сам лише факт наявності між учасниками справи сварки, конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення домашнього насильства психологічного або фізичного характеру, в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону.

До того ж, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №991871 від 10 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 раніше вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Разом з тим, посадовою особою правоохоронного органу до протоколу про адміністративне правопорушення не додано копії постанов суду, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП, що позбавляє суд можливості перевірити обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст.255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.

Згідно із положеннями ст.279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд не зобов`язаний та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та сам особисто звинувачувати особу у вчиненні неправомірних дій. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу про адміністративне правопорушення шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов`язкових відомостей, визначених діючою диспозицією ч.3 ст.173-2 КУпАП, зокрема про те, чи була завдана повторно протягом року реальна шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 внаслідок умисних діянь ОСОБА_1 ..

Вказані обставини свідчать про те, що посадова особа при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не виконала належним чином відповідних вимог ст.256 КУпАП, тому протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню для належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256,278 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з іншими матеріалами повернути до Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М. Кущ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua