Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №450/1378/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1378/26

Провадження № 1-кп/450/423/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026142430000046 від 17.03.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гаї, Пустомитівського району, Львівської області, українця, громадянина України, не інваліда, з середньою освітою, раніше засудженого вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.12.2025 за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те що, за рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.06.2017 у справі № 450/1203/17 він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з 28.04.2017 року до досягнення кожною дитиною повноліття з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону та наявністю відкритого виконавчого провадження ВП № 54267620, розуміючи про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, в порушення вимог ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», умисно не вчиняв жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду та допустив заборгованість по аліментах за період з 11.07.2017 по 30.09.2018 та з 01.12.2019 по 28.02.2026 в сумі 362381,20 гривень, яка сукупно перевищує суму виплат за 8 років і 10 місяців відповідних платежів, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст.ст. 301, 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_8 про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, який полягав у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); згоди зі встановленими досудовим розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено заяви потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх законного представника ОСОБА_4 про згоду із встановленими досудовим розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження з ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, знайшла своє підтвердження, та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КК України, є правильною, так як він знаючи про необхідність сплати аліментів, будучи належним чином ознайомлений із рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.06.2017 у справі № 450/1203/17, ОСОБА_3 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з 28.04.2017 року до досягнення кожною дитиною повноліття з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону та наявністю відкритого виконавчого провадження ВП № 54267620, в порушення ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей, умисно жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду від не здійснював, та допустив заборгованість по аліментах з 11.07.2017 по 30.09.2018 та з 01.12.2019 по 28.02.2026 в розмірі 362381,20 гривень, яка сукупно перевищує суму виплат за 8 років і 10 місяців відповідних платежів, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, є особою середнього віку, за місцем проживання скарг від сусідів не надходило, не працевлаштований, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу алкогольної залежності, при цьому згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії № 204 від 19.03.2026 року не потребує примусового лікування.

Разом з тим, суд враховує, що покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.12.2025 за ч.1 ст.125 КК України не відбуте.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно достатнє з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`якого виду покарання із тих, які передбачені санкцією ч. 1 ст. 164 КК України у виді пробаційного нагляду, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у п. 2 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Суд вважає, що призначене покарання є необхідним і буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.12.2025 за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафуі остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік та штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання ним копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1