Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №199/16338/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/16338/25

(2/199/1917/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Наталії Сергіївни про визнання рішення нотаріуса протиправним та його скасування, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача про визнання рішення нотаріуса протиправним та його скасування, у підтвердження якого посилається на те, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 .

З метою спадкування майна після смерті батька ОСОБА_5 , позивач звернулася до державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. задля відкриття спадкової справи та оформлення права на спадщину.

26.02.2025 Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою було зареєстровано у Спадковому реєстрі спадкову справу № 73717915.

Однак в процесі здійснення нотаріусом процедури спадкування ним було виявлено, що нібито майно ОСОБА_5 перебуває під арештом.

Так, нотаріусом було з`ясовано, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстровано (накладено) обтяження – арешт в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень за номером обтяження - 12459829, (дата державної реєстрації обтяження: 03.05.2012 рік на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за № 21818177, від 06.09.2010 року, старшим державним виконавцем Тимошенко А.С Ленінського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ з порушенням вимог п. 32 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, а саме: «до державного реєстру прав вносяться відомості про обтяження речового права та суб`єктів обтяження: про суб`єкта обтяження: для фізичних осіб: прізвище; ім`я; по батькові (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі відсутності у фізичної особи реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, про що офіційно повідомлено відповідний контролюючий орган, додатково вносяться: реквізити паспорта фізичної особи: назва; серія (за наявності); номер; дата видачі; уповноважений суб`єкт, що його видав; строк дії (за наявності); додаткові відомості (за наявності).

У зв`язку з цим 12.06.2025 нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (№ 1545/02-31), якою вирішено відмовити позивачу та третім особам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер — 1210100000:01:695:0525) що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частину квартири номер АДРЕСА_2 після гр. ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова вмотивована тим, що вчинити нотаріальну дію, а саме видати свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер - 1210100000:01:695:0525) що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частину квартири номер АДРЕСА_2 після гр. ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 неможливо, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України та відповідно до п.1 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» і є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Разом з цим, державний нотаріус у вказаній постанові зазначила, що визначити факт чи перебуває майно спадкодавця, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 під обтяженням, арештом у нотаріуса відсутні можливості.

Також у вказаній Постанові зазначається, що згідно довідки Холодногірсько- Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові № 87261-20 від 30.05.2025 року додаткові відомості про особу боржника ОСОБА_5 (рік народження, ідентифікаційний номер платника податків) в архівних документах відсутні, і не збережені та станом на 30.05.2025 року виконавче провадження № 21818177 перебуває у стані - завершено і матеріали зазначеного провадження знищено.

Крім цього, нотаріус в усній формі повідомила, що в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт за реєстраційним номером № 12459829, що зареєстрований Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на ОСОБА_5 , який є власником квартири за адресою АДРЕСА_3

Таким чином, Державний нотаріус Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєва Н.С. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на два об`єкти нерухомого майна: на садовий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер - 1210100000:01:695:0525), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частину квартири номер АДРЕСА_2 ) за відсутності арешту на вказаному майні.

За таких обставин позивач зазначає, що постанова державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. від 12.06.2025 про відому в чиненні нотаріальної дії (відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину) є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

12 грудня 2025 року ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра було відкрито провадження по справі.

Позивач та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, промили суд їх задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Також надала заперечення проти позову, в яких зазначила, що відповідно до матеріалів спадкової справи № 143/2025, відкритої після смерті ОСОБА_5 , встановлено наявність арешту, номер обтяження 12459829. З метою перевірки вказаного обтяження нею надавались відповідні запити, проте визначити факт чи перебуває майно спадкодавця - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 під обтяженням/арештом у нотаріуса відсутні можливості. Вважає свої дії такими, що відповідають Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Треті особи до судового засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили позовні вимоги задовольнити.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батько позивача, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 143/2025, відкритої після смерті ОСОБА_5 , позивач та треті особи, як спадкоємці першої черги за законом, звернулись до державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріусом при вчиненні нотаріальних дій було з`ясовано, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстровано (накладено) обтяження – арешт в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень за номером обтяження - 12459829, (дата державної реєстрації обтяження: 03.05.2012 рік на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за № 21818177 від 06.09.2010 року, винесену старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ Тимошенко А.С на майно ОСОБА_5 .

При цьому суд враховує, що державним виконавцем були порушені вимоги п. 32 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 щодо ідентифікації боржника, який передбачає, що до державного реєстру прав вносяться відомості про обтяження речового права та суб`єктів обтяження: про суб`єкта обтяження: для фізичних осіб: прізвище; ім`я; по батькові (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі відсутності у фізичної особи реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, про що офіційно повідомлено відповідний контролюючий орган, додатково вносяться: реквізити паспорта фізичної особи: назва; серія (за наявності); номер; дата видачі; уповноважений суб`єкт, що його видав; строк дії (за наявності); додаткові відомості (за наявності).

У зв`язку з цим 12.06.2025 нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (№ 1545/02-31), якою вирішено відмовити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 , в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер — 1210100000:01:695:0525) що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частину квартири номер АДРЕСА_2 після гр. ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова вмотивована тим, що вчинити нотаріальну дію, а саме видати свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я позивача та третіх осіб неможливо, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України та відповідно до п.1 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» і є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Разом з цим, державний нотаріус у вказаній постанові зазначила, що визначити факт чи перебуває майно спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 під обтяженням, арештом у нотаріуса відсутні можливості. Також у вказаній Постанові зазначається, що згідно довідки Холодногірсько- Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові № 87261-20 від 30.05.2025 року додаткові відомості про особу боржника ОСОБА_5 (рік народження, ідентифікаційний номер платника податків) в архівних документах відсутні, і не збережені та станом на 30.05.2025 року виконавче провадження № 21818177 перебуває у стані - завершено і матеріали зазначеного провадження знищено.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Нормами частин 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. Таке оскарження може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20).

Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.

Нотаріус зобов`язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено лише безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №473/1878/19).

Відповідно до пп. 4.18. та 4.21. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 4.20. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зокрема в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо садовий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер - 1210100000:01:695:0525) що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відсутня інформація про арешт на вказане майно.

Інформаційна довідка щодо 1/4 частини квартири номер АДРЕСА_2 не містить ніякої інформації про вказаний об`єкт з огляду на те, що на теперішній час вказаний об`єкт нерухомості не зареєстрований у вказаному реєстрі. Спадкова справа містить відповідь КП «ДМБТІ відповідь від 25.03.2025 щодо власників вказаної квартири, за змістом якої власниками квартири є ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.01.1999 року. При цьому, в зазначеній відповіді КП «ДМБТІ» не зазначається про наявність арештів чи будь-яких обтяжень на ній.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані про арешт майна особи із РНОКПП або серією та номером паспорта спадкодавця відсутня.

Зокрема, відсутня інформація про спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 відсутній в Єдиному реєстрі боржників, та у автоматизованій системі виконавчого провадження.

Тобто за конкретизованою інформацією про спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутня інформація про наявність будь-яких арештів, заборон, обтяжень, боргових зобов`язань тощо.

Інформація про арешт, на підставі якої державний нотаріус Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєва Н.С. відмовила у вчиненні нотаріальної контори відображається в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише за критерієм часткового співпадіння, тобто або за прізвищем, ім`ям та по-батькові.

Водночас, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з`ясована за критерієм часткового співпадіння не може бути підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки така інформація може відображати інформацію про інших суб`єктів, а отже у даному спорі не свідчить, що на спадкове майно накладено арешт, що стало підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Суд враховує, що громадяни не можуть нести тягар наслідків неправомірних дій посадових осіб державних органів, як у даному випадку в частині реєстрації обтяження на майно особи без її повної ідентифікації, передбаченої законом, та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через це.

Статтею 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 761/40184/16-ц (провадження № 61-5802св19) Верховний Суд сформулював такі правові висновки. Законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України "Про нотаріат"). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У даному випадку звернення позивача до суду приведе до відновлення її порушеного права або інтересу, оскільки в іншому порядку позивач позбавлена права на реалізацію свого права на спадкування за законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова Державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. від 12.06.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Наталії Сергіївни про визнання рішення нотаріуса протиправним та його скасування, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Наталії Сергіївни від 12 червня 2025 року про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на садовий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:01:695:0525), що розташований в м. Дніпрі ОК С/Т «Приозерное» № 18 та частину квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори (м. Дніпро, вул.Радистів,8, код ЄДРПОУ 02890966) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня виготовлення повного рішення.

Повне рішення складено 26 березня 2026 року.

Суддя Руденко В.В.