Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №943/2282/25 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/2282/25

Провадження № 2/943/492/2026

24 березня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника, адвоката СКОЧКО Івана Ярославовича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Мотивує тим, що 01 квітня 2025 року, приблизно о 12:50 год. Відповідач, перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заволоділа грошовими коштами Позивача на суму 15000,00 гривень. 15.09.2025 року вироком Буський районний суд Львівської області визнав винуватою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, яким визнав Відповідача винною у вчинені даного кримінального правопорушення, призначив їй покарання у вигляді громадських робіт строком 200 год.. ОСОБА_4 є потерпілим у даній кримінальній справі. Під час досудового слідства, а також при розгляді справи в суді, не дивлячись на неодноразові нагадування Позивача, Відповідач добровільно відшкодовувати йому завдані збитки відмовлялась, повертати викрадені грошові кошти не бажала і не бажає станом по сьогоднішній день, у зв`язку з чим Позивач вимушений звертатись до суду із цією позовною заявою. Тому просить суд стягнути з відповідачки в користь позивача вказану суму завданої матеріальної шкоди. Крім того, оскільки внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка шляхом шахрайства заволоділа грошовими коштами Позивача , був порушений звичний уклад життя Позивача, він рознервований, не може зосередитись на роботі, постійні думки про обман вчинений по відношенню до нього впливають на стан його здоров`я, просить стягнути з відповідачки в користь позивача моральну шкоду, яку оцінює в 50000,00 гривень. Думки про несправедливість, зловживання довірою, не дають Позивачу спокою, дані фактори впливають також на сон, поведінка Відповідача по відношенню до позивача з часу незаконного заволодіння коштами Позивача, була цинічною, остання навіть не намагалась вирішити питання повернення коштів без суду, Позивач більше ніж пів року вимушений боротися за своє право, моральна шкода також полягає у порушенні його права власності.

Представник позивача, до початку судового засідання, подав письмове клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Відповідач, її представник також подали письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутності, проти позовних вимог заперечують з мотивів, викладених у відзиві на позов, просять відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди. У відзиві зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу моральних страждань, їх тривалості, негативних наслідків для його звичного способу життя, стану здоров`я чи соціальної активності, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та заявленими немайновими втратами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що вироком Буського районного суду від 15 вересня 2025 року ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин. З вироку вбачається, що 01 квітня 2025 року, приблизно о 12:50 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , зловживаючи його довірою, умисно, під приводом допомоги в оновленні додатку «Дія», отримала доступ до мобільного телефону потерпілого, після чого, без відома останнього, самостійно встановила на його мобільний телефон мобільний додаток «Ощад 24». Продовжуючи свої протиправні дії, цього ж дня, о 12.52 год. ОСОБА_5 здійснила переказ грошових коштів в сумі 15000 грн. із банківської карти потерпілого ОСОБА_4 НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк» на свій розрахунковий рахунок НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк» та в подальшому з метою приховання своїх протиправних дій, частину грошових коштів, якими незаконно заволоділа, в сумі 5000 грн. перерахувала на свою банківську карту НОМЕР_3 АТ «А-Банк». Своїми неправомірними діями ОСОБА_5 заподіяла потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, які використала на власні потреби.

З матеріалів означеної кримінальної справи вбачається, що позивач в даному кримінальному провадження є потерпілим. З матеріалів такого вбачається факт винуватості ОСОБА_5 у вчинені шахрайських дій відносно ОСОБА_4 за обставин, вказаних у вироці, причинний зв`язок між винними діями ОСОБА_5 та наслідками цих дій, факт заподіяння матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок (ухвала) суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до даної статтіЦПК України, вирок Буського Буського районного суду Львівської області від 15 вересня 2025 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, матеріали кримінального провадження, де встановлено факт шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_4 , має преюдиційне значення щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У роз`ясненнях, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6з подальшими змінами, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними діями правам фізичної особи відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Окрім цього, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, а також у приниженні честі та гідності фізичної особи та ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На думку суду, шахрайськими діями відповідачки заподіяно позивачу моральна шкода, яка проявилась саме з наведених вище підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Суд вважає, що такий розмір моральної шкоди буде відповідати принципам розумності і справедливості.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до чинного законодавства, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Всього до стягнення підлягають витрати по оплаті судового збору в сумі 1331,20 грн. Оскільки в даній категорії справ, позивача звільнено від сплати судового збору, згідно вимог ст. 141 ЦПК України, такі слід прокласти на відповідача.

Керуючись ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177, 1195, 1202 ЦК України; Постановами Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», від 27.03.1992 N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; 4, 5, 13, 18, 89, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , майнову шкоду в розмірі 15000,00 гривень та 10000 гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог позивачеві відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда