Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №337/4982/24 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 рокуСправа № 337/4982/24 Номер провадження 1-кп/337/74/2026

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

11 серпня 2024 року, о 12 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись не першому поверсі блоку № 5 КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 5» ЗМР, що розташовується за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорочинська 28А, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України N5 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, таємно викрав майно ОСОБА_6 , а саме велосипед марки SCOTT Aspect 960, вартістю 12 434 гривень з урахуванням зносу, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

3. Позиція сторони захисту.

3.1 Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, вважає, що в його діях відсутній умисел на вчинення кримінального правопорушення. Пояснив суду, що в серпні 2024 року він повертався з дружиною ОСОБА_7 та дочкою з пляжу. Відбулась бійка, в ході якої він отримав тілесні ушкодження, сильно була побита голова, він погано себе почував. Він до ранку був в поліції у зв`язку з бійкою. Вранці дізнався, що їх дитина знаходиться в якійсь лікарні, можливо в 5-ій дитячій, що розташована в Хортицькому районі м. Запоріжжя. Він приїхав у лікарню, в реєстратурі йому сказали, що не можуть знайти інформацію про дитину. Він ходив по корпусам лікарні та шукав дитину. У приміщенні одного з корпусів, на першому поверсі, до якого був вільний доступ, він побачив велосипед, що лежав без нагляду на підлозі. Велосипед був звичайний, жовто-зеленого кольору, нічим не пристебнутий. Власника велосипеду поруч не було, він вирішив, що велосипед покинутий власником. У нього боліла голова, дитину він не знайшов у лікарні, тому йому треба було повертатись у центр міста, не було грошей на проїзд. Він вирішив скористатись велосипедом та доїхати на ньому додому, та віднести його в поліцію, щоб відшукати власника. Далі він сів на велосипед, поїхав на ньому додому. Вдома він ліг спати, а вранці розповів дружині про велосипед, запропонував його віднести в поліцію. Вранці вони з дружиною взяли велосипед, пішли з ним до Вознесенівського відділу поліції. Далі він пішов у лікарню, оскільки боліла голова, а дружина віднесла велосипед до відділу поліції. Далі дружина зателефонувала та сказала, що приїхали працівники Хортицького відділу поліції. Він прийшов та розповів про всі обставини, велосипед забрали. На запитання обвинувачений пояснив, що не бажав заволодіти велосипедом, вважав правильним взяти його для того, щоб доїхати додому. Розумів, що велосипед чужий та йому не належить, що власник може повернутись та не знайти велосипед на місці. Розуміє, що вчинив неправильно та шкодує про це.

3.2 Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 вважає, що дії обвинуваченого кваліфіковані невірно. Умислу на викрадення велосипеду в діях ОСОБА_4 не доведено. Корисливий мотив стороною обвинувачення не доведений, оскільки ОСОБА_4 не збагатився, добровільно повернув майно. Тому склад кримінального правопорушення в діях ОСОБА_4 відсутній.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

4.1 Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_4 , винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджують наступні зібрані по кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази.

4.2 Показання потерпілої ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що у її сина ОСОБА_8 , 2011 року народження, є велосипед салатового кольору, який сину подарували. Вона працює медсестрою у лікарні, в 2024 році знаходилась на роботі. Син приїхав вранці близько 9-30 години до неї на роботу на велосипеді, який залишив у приміщенні лікарні під сходами, та був у неї на роботі до 13-00 години. Далі син повідомив, що велосипед зник. Вона подивилась запис з камер спостереження та побачила, як обвинувачений зайшов у приміщення лікарні, взяв велосипед, вийшов з ним на вулицю, сів на нього та поїхав. Далі їй зателефонував слідчий, та в поліції їй повернули велосипед, він був подряпаний, передачі зламані.

4.3 Показання свідка ОСОБА_9 , лікаря 5 дитячої лікарні, яка суду пояснила, що у 2024 році вона чергувала в лікарні, до них привезли дитину. Приходив чоловік до цієї дитини, запитував у неї, де знаходиться дитина та пішов шукати її в лікарні. Далі їй повідомили, що в приміщення лікарні був викрадений велосипед. Вона не запам`ятала чоловіка, який запитував про дитину. Впізнати ОСОБА_4 в судовому засіданні не може, оскільки не запам`ятала чоловіка, якого бачила в лікарні.

4.4 Показання свідка ОСОБА_10 , який пояснив суду, що працював сторожем у 5 дитячій лікарні. В 2024 році був на чергуванні. До нього прийшла жінка, сказала, що у сина викрали велосипед, вони разом подивились запис з камер спостереження. На відеозаписі було видно, що підліток залишив велосипед під сходами у приміщенні лікарні. Далі на записі було видно, як дорослий чоловік взяв цей велосипед та вийшов з ним з приміщення лікарні.

4.5 Показання свідка ОСОБА_11 , дружини обвинуваченого, яка пояснила, що в серпні 2024 року вони з чоловіком вживали алкогольні напої, відбулась бійка, ОСОБА_4 побили. Їх забрали до відділу поліції, а їх дитину в лікарню. На наступний день вони поїхали шукати дитину, чоловік ОСОБА_4 поїхав в 5 дитячу лікарню в Хортицькому районі. Увечері близько 20-21 години чоловік повернувся додому на велосипеді, сказав, що велосипед валявся без нагляду біля лікарні, він взяв його щоб доїхати додому, за його користування треба сплатити як за прокатний електросамокат. Вона не розібралась як сплатити та запропонувала його викинути. Проте ОСОБА_4 сказав, що так не можна, велосипед треба повернути в поліцію. Велосипед на ніч залишився у них вдома в коридорі. На наступний день ОСОБА_4 наполягав, що велосипед треба віднести у відділ поліції. Тому вони разом пішли у поліцію, там вона занесла велосипед у відділ, написала заяву, розповіла про всі обставини.

4.6. Протокол огляду місця події від 11.08.2024 року, приміщення під`їзду блоку №5 міської дитячої лікарні №5, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорочинська, 28а з фототаблицею до нього. В ході огляду ОСОБА_12 , 2011 року народження, показав на місце під сходами на першому поверсі лікарні, де він залишив велосипед.

4.7 Протокол огляду предмету від 12.08.2024 року, в ході якого був оглянутий велосипед з рамою лаймового кольору Scott Aspect, який добровільно видала ОСОБА_11 . До протоколу долучений ДВД-диск, який був оглянутий в судовому засіданні.

4.8 Висновок експерта судової товарознавчої експертизи №3085 від 28.08.2024 року, за яким ринкова вартість велосипеду Scott Aspect 960, станом на 11.08.2024 року складає 12 434 грн.

4.9 Протокол огляду предмета від 19.08.2023 року ДВД-диска з записом з камери відеоспостереження, розташованої на будівлі Міської дитячої лікарні №5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорочинська, 28А. Відеозаписи були оглянуті в судовому засіданні. На них видно, як 11.08.2024 року о 12:16 чоловік з велосипедом виходить з приміщення корпусу лікарні, сідає на велосипед та їде на ньому.

В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що на відеозаписі зображений він.

4.10 Протокол огляду предмета від 29.08.2023 року ДВД-диска з записом з камери відеоспостереження, розташованої на будівлі відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Відеозаписи були оглянуті в судовому засіданні. На них видно, як 12.08.2024 року о 15:22 годині жінка заходить в приміщення відділу поліції з велосипедом.

В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що на відеозаписі зображена його дружина ОСОБА_11

4.11 Інші документи, надані стороною обвинувачення, такі як процесуальні рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, судом не оцінюються як докази на підтвердження обставин пред`явленого обвинувачення.

4.12 Вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вони підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а позиція обвинуваченого та його захисника щодо відсутності умислу на заволодіння велосипедом, відсутності корисливого мотиву в діях обвинуваченого, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

4.13 Фактичні обставини справи, такі як час, місце, спосіб, предмет злочину, стороною захисту не оспорюються. ОСОБА_4 визнав, що він взяв велосипед на першому поверсі лікарні, вийшов з приміщення та поїхав на ньому додому. Обвинувачений підтвердив, що він зображений на відеозаписі з камери відеоспостереження лікарні. Тому суд вважає ці обставини встановленими на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Суд не погоджується із доводами сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_4 корисливого мотиву на заволодіння велосипедом, виходячи з наступних обставин.

Верховний Суд у постанові по справі № 650/1083/19 від 23.11.2021 року вказав наступне.

Мета злочину - це ідеальна модель майбутнього бажаного результату, до заподіяння якого прагне правопорушник за допомогою вчинення злочину. Мотив вчинення злочину - це вольове усвідомлене психічне утворення, яке спонукає особу до вчинення злочину, в основі якого лежать потреби людини.

Однак мотив вчинення злочину не може існувати сам по собі, він разом з метою визначає протиправну поведінку людини. Мотив і мета тісно пов`язані між собою. Водночас ці поняття не потрібно ототожнювати. Адже мотив відповідає на питання, чому людина виконує ті чи інші дії, а мета визначає напрямок її діяльності. Мета не може виникнути без мотиву, оскільки мотив є рушійною силою, він скеровує суб`єкта до досягнення мети.

При цьому корисливий мотив передбачає, що особа бажає одержати матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди.

Обставини справи дозволяють стверджувати, що ОСОБА_4 розумів, що велосипед йому не належить та усвідомлював, що власник велосипеду позбувся свого майна внаслідок дій обвинуваченого. З моменту, коли ОСОБА_4 протиправно взяв чужий велосипед, він отримав для себе матеріальну вигоду, оскільки використав його в своїх інтересах, скористався велосипедом для того щоб доїхати на ньому додому. Отже, ОСОБА_4 розпорядився чужим майном, зберігав у себе велосипед протягом доби, поки дружина не віднесла його до відділу поліції.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_4 про те, що він в такий спосіб хотів врятувати велосипед від крадіжки його іншими особами, оскільки в такому разі обвинувачений міг віднести велосипед охороні лікарні або привезти його до відділу поліції №5, розташованого у Хортицькому районі м. Запоріжжя, чого не зробив. Натомість обвинувачений скористався велосипедом для власного пересування та поїхав на ньому в інший район міста, приніс його додому та залишив у себе до наступного дня. Це свідчить про те, що він зберіг при собі викрадене майно, що в черговий раз доводить наявність в його діях корисливого мотиву.

Одночасно суд враховує, що сам ОСОБА_4 велосипед у відділ поліції не повернув. Велосипед був повернутий до відділу поліції №1 його дружиною, свідком по справі ОСОБА_11 . Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_11 в частині того, що обвинувачений наполягав на поверненні велосипеда до поліції, в той час як вона пропонувала позбутись велосипеда.

Свідок є дружиною обвинуваченого, тому очевидно заінтересована в результаті розгляду справи, тому є обґрунтовані підстави вважати, що вона дала показання на користь чоловіка ОСОБА_4 .

Тому суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що обвинувачений добровільно повернув викрадений велосипед у відділ поліції, оскільки це зробила його дружина ОСОБА_11 .

Аргументи сторони захисту щодо відсутності корисливого мотиву в діях ОСОБА_4 , кваліфікованих за ч.4 ст.185 КК України, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях кримінального матеріального права.

Тому, при встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, не встановлені.

Мотиви призначення покарання.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Суд враховує соціальний статус обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_13 , 2019 року народження, перебуває на обліку як безробітний.

Про усвідомлену протиправну злочинну поведінку ОСОБА_4 свідчить той факт, що ОСОБА_4 неодноразово був засуджений за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які є погашеною. Проте звільнення від відбування покарання у минулому не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 перебуваючи на волі протягом досудового розслідування та судового розгляду справи судом, від слідства та суду не ухилявся, пояснив, що шкодує про вчинене, майно було повернуто потерпілій, яка не наполягала на призначенні суворого покарання обвинуваченому та не має майнових претензій до обвинуваченого, обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає за необхідне враховувати те, що вищенаведені обставини у сукупності істотним чином знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вважає за можливе застосувати положення ст. 69 КК України та визначити йому більш м`яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, з дня фактичного затримання засудженого.

Речові докази:

-ДВД диски, долучені до матеріалів кримінального провадження, - зберігати у справі;

-велосипед, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити їй за належністю.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: ОСОБА_1