Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №335/10764/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10764/25 3/335/17/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВстановиВ:

29.10.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 482513 від 13.10.2025, щодо ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаним протоколом встановлено, що 13.10.2025 о 21 год. 40 хв. в м. Запоріжжя, по проспекту Соборному, біля буд. 155, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Nissаn Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

ОСОБА_1 під час судового розгляду свою винуватість в інкримінованому правопорушенні не визнав. Пояснив, що ніколи не вживав наркотичних засобів, і близько двадцяти років не вживає алкогольні напої. Відтак, станом на 13.10.2025 у нього не було і не могло бути ознак наркотичного сп`яніння. Крім того, за ствердженням ОСОБА_1 матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

На підтвердження вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення до протоколу від 13.10.2025 додані: довідка з бази даних підсистеми «Інформаційний портал Національної поліції України»; рапорт поліцейського; направлення до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР на огляд водія до закладу охорони здоров`я, відповідно до якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою від проходження огляду, відеозапис з персональних нагрудних відеореєстраторів № 474975 та № 474972, що містяться на DVD-диску.

Вказаним відеозаписом зафіксовано, зокрема, що 13.10.2025 близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по проспекту Соборному у місті Запоріжжя на транспортному засобі Nissаn Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був помічений поліцейськими, що рухались в патрульному автомобілі в тому ж напрямку, у яких виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 на вказаному транспортному засобі зупинився на зупинці громадського транспорту, яка була позначена дорожньою розміткою у виді жовтої смуги у формі зиґзаґу.

Зупинившись біля автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , один з патрульних поліцейських повідомив ОСОБА_1 про причину його зупинки і висловив прохання надати документи на право керування транспортними засобами і щодо реєстрації транспортного засобу.

У свою чергу ОСОБА_1 , який зі свого автомобіля не вийшов і залишився за водійському сидінні, опустив скло водійської двері приблизно на третину і через відповідний отвір почав спілкуватись з вказаним патрульним поліцейським.

У відповідь на прохання надати для огляду документи на право керування транспортними засобами і щодо реєстрації транспортного засобу, яке поліцейський протягом не менше десяти-п`ятнадцяти хвилин висловив неодноразово, ОСОБА_1 таких документів не надав, заперечуючи факт вчинення ним правопорушення у формі зупинки у забороненому місці. При цьому діалог між вказаними особами будувався за зустрічними тезами «надайте документи» - «я не стояв, я їхав».

В ході вказаного діалогу поліцейський неодноразово переглянув відеозапис з реєстратора, встановленого в патрульному автомобілі, а також пропонував ОСОБА_1 уважно передивитись цей відеозапис і пересвідчитись у вчиненні ним вказаного правопорушення. Однак ОСОБА_1 на кожне звернення поліцейського відповідав фактично однією фразою – «я вам ще раз повторюю – я не стояв, я їхав, просто дуже повільно», і ігнорував прохання поліцейського щодо надання водійського посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Після такого тривалого ігнорування ОСОБА_1 вказаного прохання і неодноразового повторення ним однакової фрази «я вам ще раз повторюю – я не стояв, я їхав, просто дуже повільно» поліцейський висловив сумнів в адекватності поведінки ОСОБА_1 і почав вбачати у нього ознаки наркотичного сп`яніння у виді поведінки, що не відповідає обстановці, порушення мови і неприродної блідості обличчя.

На вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 заявив, що згодний на це, однак бажає прибути до такого закладу за кермом свого автомобіля, і не буде їхати туди на патрульному автомобілі, оскільки такий обов`язок не передбачений чинним законодавством. У зв`язку з цим між поліцейським та ОСОБА_1 виникла суперечка й щодо джерел правового регулювання та змісту нормативно-правових актів, які регулюють порядок проходження огляду водіями на стан наркотичного сп`яніння.

Така поведінка ОСОБА_1 була розцінена поліцейським як відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, про що й був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також врешті-решт ОСОБА_1 так і не надав поліцейському свідоцтво про право керування транспортними засобами, за що щодо нього на місці зупинки була складена постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, коли шляхом дослідження відомостей з відповідних інформаційно-аналітичних систем особа ОСОБА_1 все ж таки була встановлена, поліцейськими було виявлено, що він перебуває у розшуку в межах кримінального провадження як військовослужбовець, що самовільно залишив військову частину, на підставі чого ОСОБА_1 був затриманий.

Оцінюючи наведені обставини, зафіксовані дослідженим відеозаписом, суд виходить з такого.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проведення медичного огляду на стан сп`яніння та фіксації його результатів регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі – Інструкція № 1452); Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі – Інструкція № 1395); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (надалі – Порядок № 1103).

Відповідно до п. 2 Інструкції № 1452 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 Інструкції № 1452 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Зокрема, відповідно до п. 12 Інструкції № 1452, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З наведених норм випливає, що вимога поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння є законною, обґрунтованою і підлягає виконанню лише за наявності у водія однієї або декількох із вказаних ознак наркотичного сп`яніння. При цьому наявність таких ознак має бути об`єктивною, тобто очевидною в тому числі для будь-якого стороннього розумного спостерігача. В протилежному випадку висунення вимоги пройти огляд матиме ознаки свавілля і надавало б поліцейським право висувати таку вимогу всім підряд водіям, лише формально називаючи такі ознаки.

У зв`язку з цим суд зауважує, що дослідженим відеозаписом об`єктивно не підтверджується ані порушення у ОСОБА_1 мови, ані неприродної блідості обличчя, і не зафіксовано вжиття поліцейським заходів, спрямованих на перевірку наявності цих ознак об`єктивними способами. При цьому ОСОБА_1 весь час перебував у неосвітленому салоні автомобіля, і тому об`єктивно судити про колір його обличчя неможливо.

Щодо мовлення на відеозаписі чутно, що ОСОБА_1 протягом всього спілкування з поліцейським висловлював чітко сформульовані судження, в тому числі надавав суб`єктивну оцінку діям поліцейського і обстановці, що склалася, а його висловлювання не супроводжувались порушеннями, характерними для того чи іншого сп`яніння: слова та словоформи ним сплутувались, місцями не мінялись, не мало ознак загальмованості чи прискореності тощо.

Щодо поведінки, яка не відповідає обстановці, суд констатує, що таку ознаку поліцейський почав вбачати лише через те, що ОСОБА_1 тривалий час ігнорував вимогу щодо надання документів та висловлював свою думку з питання, про яке поліцейський його не запитував.

Однак за відсутності інших ознак хворобливого стану, яким фактично є стан наркотичного сп`яніння, вказана поведінка ОСОБА_1 не може бути розцінена як така, що не відповідає обстановці, оскільки об`єктивно вона свідчить лише про заперечення ОСОБА_1 факту вчинення ним адміністративного правопорушення щодо зупинки у забороненому місці і намагання переконати у цьому поліцейського саме шляхом багаторазового повторення одних і тих самих слів.

Крім того, як випливає із змісту відеозапису і тим, на чому він закінчується, ОСОБА_1 від самого початку зупинки ухилявся від надання документів і ідентифікації його особи лише через те, що усвідомлював, що разом з такою ідентифікацією буде встановлено і перебування його у статусі військовослужбовця, і перебування його у розшуку як такого, що самовільно залишив військову частину.

Відтак, таке ухилення від надання документів і взагалі вся поведінка свідчили не про невідповідність цієї поведінки обстановці, що склалася, а навпаки, - про повне усвідомлення цієї обстановки, однак це не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку, а всі сумніви щодо винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

Матеріалами справи не доведено поза розумним сумнівом наявність у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, необхідних і достатніх для направлення для проходження медичного огляду, що виключає наявність в його діянні складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, на підставі п. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.М. Мінаєв