Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №334/1647/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 25.03.2026

Справа № 334/1647/26

Провадження № 2/334/1956/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Коломаренко К.А., при секретарі Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом, направленим засобами поштового зв`язку 24.02.2026 року, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просить:

1) стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.02.2026 року й до досягнення дитиною повноліття;

2) стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання до досягнення доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 гривень щомісячно.

Позов мотивує тим, що 02.09.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Під час перебування у шлюбі у подружжя народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На теперішній час дитина проживає з відповідачем. З метою забезпечення рівності при несенні обов`язку утримання дитини, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини та на утримання позивача, як матері дитини, до досягнення донькою трьох років.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 16.03.2026 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява позивача, в якій вона просить задовольнити позов в повному обсязі, позовні вимоги підтримує, просить розглянути без її участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду 17.03.2026 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280-281 ЦПК України.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 USC/OZ/1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Лодзь, Лодзьке воєводство, Республіка Польща (а.с.13-16).

Відповідно до Довідки №6137/КВ/19-2626/Н ОСОБА_3 зареєстрована громадянкою України (а.с.12).

Згідно Акту про фактичне місце проживання мешканців для вирішення соцально-побутових питань встановлено, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , родиною складом 2 особи, а саме разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини,

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Як встановлено судом, сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 USC/OZ/1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Лодзь, Лодзьке воєводство, Республіка Польща (а.с. 13-16).

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, при цьому має таку можливість, виходячи з того, що він є працездатною особою, інших утриманців не має. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України, Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою вимоги щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини є законними та обґрунтованими, доведені належними і допустимим доказами, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, однак не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для відповідної категорії громадян, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно відмітки АТ «Укрпошта» на конверті, в якому було направлено позовну заяву до суду, позов відправлено на адресу суду позивачкою 24.02.2026 року, при цьому в позові позивач просить стягувати аліменти на утримання дитини, починаючи з 23.02.2026 року.

З`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на неповнолітню дитину законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню частково, а саме починаючи з 24.02.2026 року.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 СК України, якщо у зв`язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім`ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв`язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Враховуючи зазначене, та те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання матері його дитини не надає, він є працездатною особою, на теперішній час дитина знаходиться на повному утриманні позивача, відповідач вказаних обставин не заперечував, а тому, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

В силу ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову, а відповідно до положень ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та про стягнення аліментів на утримання матері дитини - законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за кожну заявлену позовну вимогу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З приводу заявлених двох позовних вимог про стягнення аліментів, а саме на утримання дитини та на утримання матері, слід врахувати, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову, а тому за правилами ст.141,142 ЦПК України при задоволенні позову з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати із сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру, який становить 2 662,40 грн. (1 331,20 грн.*2) за дві позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини та аліменти на утримання матері дитини.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 82, 89, 141, 142, 223, 247, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. 3, 24, 56, 104, 110, 112, 141, 180-183, 191 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.02.2026 року й до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2026 року й до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в дохід держави судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Коломаренко К. А.