Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №309/795/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/795/26

Провадження № 2-о/309/51/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хуст цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Хуст, Закарпатської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису про народження № 125 від 01 березня 2024 року, складеного Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши в графі «Батько»: ОСОБА_3 , громадянин України, та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 проживав однією сім`єю з ОСОБА_7 . В період проживання без реєстрації шлюбу у них народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час державної реєстрації народження дитини вона зареєструвала за своїм прізвищем « ОСОБА_5 », по-батькові вказала « ОСОБА_9 » . Батько дитини був указаний у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України, так як на той час шлю між ними не був зареєстрований, батько працював за кордоном, і не могла бути подана спільна заява. 23.10.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого вона обрала прізвище « ОСОБА_6 ». ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 загинув у Чеській Республіці. При житті він визнавав себе батьком дитини, бажав зареєструватися батьком, однак перебування його за кордоном та передчасна смерть перешкодили цьому.

Заявник указує, що встановлення факту батьківства є необхідним для забезпечення інтересів дитини, яка має право знати про свого батька, а також реалізацію ним права на спадкування, отримання соціальних пільг. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим порядком вирішити питання встановлення факту батьківства неможливо, заявник звернулася з заявою до суду.

У судове засідання заявник не з`явилася, її представник адвокат Стець М.І подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився. Заяв, клопотань не подавав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином через систему «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з частиною першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно із частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Також за ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Тобто передумовою звернення до суду з заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Згідно роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» слідує, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України. Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану. Визнання батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для визнання батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16 зазначено, що «доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги».

При вирішенні питання про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Так, у справі, що розглядається судом установлено таке.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 березня 2024 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків: ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .

З витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян убачається, що відомості про батька при народженні, ОСОБА_4 записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 23.10.2025 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , унаслідок чого прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_6 ».

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у АДРЕСА_2.

Відповідно до Індивідуальної картки вагітної породіллі ОСОБА_13 була взята на облік 29.01.2023, ПІБ чоловіка указано ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_3 звернулася до суду із даною заявою у інтересах ОСОБА_2 , і у заяві чітко визнає, що її син ОСОБА_3 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_8 , а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 206, 258, 259, 264-265, 268, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Хуст, Закарпатської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису про народження № 125 від 01 березня 2024 року, складеного Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши в графі «Батько»: ОСОБА_3 , громадянин України, уродженець м.Хуст Закарпатської області», та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Судові витрати у справі покласти на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 26 березня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.