Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №308/4477/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4477/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078030000120 від 10.03.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, інваліда внаслідок війни (ветеран війни), не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 09.03.2026 приблизно о 23:02 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля магазину АВС «Зіна», що знаходиться адресою м. Ужгород, вулиця Капушанська, 168, реалізуючи свій протиправний умисел, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зневагою до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, з метою власного самоутвердження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи своє зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки та моралі, діючи відкрито, усвідомлюючи суспільну небезпеку використання пістолету у громадському місці, тримаючи в руках - стартовий (шумовий) пістолет моделі «Retay PM» калібру 9 мм Р.А.К., заводський номер « НОМЕР_1 », призначений для подачі звукових сигналів, для проведення стрільби (подачі звукових сигналів), тримаючи у правій руці вище вказаний пістолет, діючи умисно та ставлячись з неповагою до прийнятих у суспільстві норм поведінки, так і спеціальних правил щодо дотримання тиші в умовах воєнного стану, незважаючи на наявність працівників магазину, продавця ОСОБА_4 , і охоронця ОСОБА_5 , та оточуючих людей, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які відпочивали, у їх присутності, свідомо припускаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх пострілів у громадському місці, здійснив три постріли вгору з вищевказаного пістолету, які супроводжувались гучним звуком, схожим на застосування вогнепальної зброї, що викликало паніку серед оточуючих, які внаслідок цих пострілів почали хвилюватися, що негативно вплинуло на їх психоемоційний стан та фактично унеможливило подальше функціонування закладу, що призвело до вимушеного припинення роботи у період часу із 23:02 по 00:00 годин.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

25.03.2026 Ужгородською окружною прокуратурою подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.296 КК України, у якому міститься клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_8 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали кримінального провадження.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчинених кримінального правопорушення (проступку).

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.296 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Установлені органом досудового розслідування і викладені судом обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, визначеною ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставиною, визначеною ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення особо, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання.

Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням встановлених по справі обставин, даних про особу обвинуваченого, який має зареєстроване та фактичне місце проживання, офіційно не працевлаштований, по медичну допомогу у КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» не звертався, являється особою з інвалідністю внаслідок війни, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з огляду на тяжкість вчиненого кримінального проступку, вид та межі покарання, передбаченого санкцією відповідної статті, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що мета покарання - виправлення та перевиховання обвинуваченого - може бути досягнута шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України з ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення балістичної експертизи №СЕ-19/107-26/2681-БЛ від 16.03.2026, витрати на проведення якої становлять 3 119,90 грн.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) грн 00 коп.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведену по справі балістичну експертизу в сумі 3 119,90 грн.

Речові докази по справі, а саме: стартовий (шумовий) пістолет моделі «Retay PM», калібру 9 мм Р.А.К., заводський номер « НОМЕР_2 », - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1