Постанова від 10 грудня 2025 р. у справі №308/11949/23 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11949/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне порушення, які надійшли з Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відносно виконувача обов`язків директора КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка Закарпатської обласної ради» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 23.03.2010 року, ІНН НОМЕР_2 , за ч.1 ст.41 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЗК/17717/038/П/ПТ від 11.07.2023 року вбачається, що в.о. директора КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка Закарпатської обласної ради» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме зазначено, що 11.07.2023 року о 13 год. 30 хв., при проведенні перевірки встановлено наступне: згідно п. 4.1.1 колективного договору КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка ЗОР», роботодавець зобов`язується: «Формувати оплату праці на підставі законів та інших нормативно-правових актів України». Згідно п. 4.1.7 Колективного договору», роботодавець зобов`язується: «Заробітну плату виплачувати: аванс 22-го числа кожного місяця; за другу частину місяця 07-го числа кожного місяця.» (наступного). Відповідно 2 рази на місяць.

Натомість відповідно до досліджених в ході перевірки документів (повідомлення заступника головного бухгалтера ОСОБА_2 від 05.06.2023 року; розрахункових відомостей за квітень та травень 2023 року; виписок Приватбанку від 06.07.2023 року за період з 01.05.2023 року по 31.05.2023 року та від 06.07.2023 року за період з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року; відомостей розподілу виплат від 05.05.2023 року, 10.05.2023 року, 06.06.2023 року, 07.06.2023 року), заробітна плата працівникам виплачується один раз на місяць до 07-го числа наступного місяця.

Таким чином, в.о. директора ОСОБА_1 не забезпечив виплату заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором. Чим порушено ч. 1 ст.Ю Закону України «Про зрганізацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Порушення триваюче.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 41 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

За ч. 1 ст.41 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України"Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 1 ст.41КУпАП є умисел на вчинення вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).

Отже, суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, характеризується виною у формі умислу, а відтак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати шкідливі наслідки і бажати або свідомо допускати їх настання. Доказів, які б свідчили про винуватість саме ОСОБА_3 у порушенні трудового законодавства, матеріали провадження не містять. Протокол про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства від 11.07.2023 № ЗХ/ЗК/17717/038 містять дані, що фіксують виключно факт несвоєчасної виплати заробітної плати, проте, жодним чином не вказують на те, що така несвоєчасність виплати виникла саме з вини ОСОБА_3 як посадової особи відповідальної за виплату заробітної плати. З долучених матеріалів не вбачається чи під час перевірки досліджувалися обставини наявності чи відсутності фінансування комунального некомерційного підприємства, а отже і можливості виплати заробітної плати не надана оцінка інспектором при складанні протоколу.

Окрім того, згідно цього акта - розділу «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведення заходу та складеного акта» зазначено, що такі додані до матеріалі перевірки.

Проте, пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності не були долучені до матеріалів справи і такі не містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи викладене, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 41,247,252,283,284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул