Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №304/259/25 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/259/25 Провадження № 3/304/23/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТДВ «Перечинський ЛХК», одруженої, громадянина України,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

згідно з протоколом № 2423/07-16-07-01 про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2024 року, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТДВ «Перечинський ЛХК» порушила п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, пп 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п. 5, 6, 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 «Видатки на позики» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1 631 980 грн, в тому числі по періодам – ІІ квартал 2021 року 292 433 грн, ІІІ квартал 2021 року 193 096 грн, ІV квартал 2021 року 1 146 451 грн, та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток в загальній сумі 59 226 653 грн, в тому числі по періодам – ІІ квартал 2024 року 59 226 653 грн; п. 4 п. 103.4, 103.5 ст. 103, п. п. 141.4.2., 141.4.4. п. 141.4 ст. 141 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на доходи нерезидентів у сумі 268 699 грн, в тому числі за І квартал 2021 року – 10 077 грн, ІІ квартал 2021 року – 6 912 грн, ІV квартал 2021 року – 13 094 грн, ІІІ квартал 2022 року – 36 838 грн, ІV квартал 2022 року – 40 611 грн, І квартал 2023 року – 27 410 грн, І квартал 2024 року – 73 200 грн, ІІ квартал 2024 року – 60 557 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про місце, дату та час проведення такого неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомляла, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно із ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, надає кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Як роз`яснено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року, строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

У постанові від 11 липня 2018 року в справі № 308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію, згідно з якою визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Аналогічно у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року визначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Оскільки дана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 29 січня 2025 року, а протягом строків накладення адміністративного стягнення, визначених ч. 2 ст. 38 КУпАП, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомити про розгляд справи не вдалося, відтак на даний час з дня вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тому суддя вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити.

Керуючись ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.