Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №299/1030/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №299/1030/26

Суддя: Надопта А. А.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/1030/26

Номер провадження 3/299/331/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , безробітна, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за адміністративне правопорушення, передбачене ст.184 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №769832 від 03.03.2026р. 03.03.2026р. близько 11-40 години, у м.Виноградів по вул.Станційній,6 у магазині «Економклас», малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_1 , здійснив дрібну крадіжку на загальну суму 108 грн, чим самим громадянка ОСОБА_1 порушила вимоги щодо належного виховання своїх дітей, а відтак її дії були кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Будучи належними чином повідомленою про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою ОСОБА_1 на розгляд справи щодо неї не з`явилася. Остання рухом справи не цікавилася, судову кореспонденцію отримувала до суду не з`явилася, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляла, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за її відсутності, що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв`язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з`явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності правопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст.ст.8,68 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст.ст.33,280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд забов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопрушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справ.

Згідно до вимог ст.ст.245,252 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Докази, на основі який встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, цей орган оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП про розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (ст.9 КУпАП) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення ВАД №769832 від 03.03.2026 року, рапорт, пояснення, тощо, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суддя приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є доведеною.

Враховуючи обставини справи, особу порушниці, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, мету адміністративного стягнення, суддя з метою виховного впливу, яке має на меті адміністративне стягнення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень у майбутньому, застосовує до особи стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, застосувавши до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.

СуддяНадопта А. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua